Постанова № 76265888, 05.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2018 р. Справа№ 910/3038/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання : Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 05.09.2018

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2018

у справі №910/3038/18 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

про стягнення 17 033,28 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/3038/18 провадження у справі закрито.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" 1 762 грн. 00 коп. судового збору.

Обґрунтовуючи ухвалу про закриття провадження у справі №910/3038/18 суд першої інстанції вказав, що, оскільки грошові вимоги позивача на суму 17 033,28 грн. були задоволені відповідачем, тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору та стягнення судового збору з відповідача.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 в частині стягення судового збору.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт також вказав, що судом першої інстанції при винесенні ухвали про закриття провадження у справі порушено п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2018 справу №910/3038/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Майданевича А.Г., суддів Шаптали Є.Ю. та Іоннікової І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2018 поновлено Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/3038/18, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 05.09.2018.

Розпорядженням №09.1-08/2724/18 від 04.09.2018 Київського апеляційного господарського суду у зв'язку із перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, відповідно до підпункту 2.3.25. пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3038/18.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 прийнято апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" у справі №910/3038/18 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у складі: головуючого судді Майданевича А.Г., суддів Суліма В.В. та Іоннікової І.А. до провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.

Представники позивача та відповідача у судове засідання, призначене на 05.09.2018 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача та відповідача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених представників за наявними у справі матеріалами.

Частина 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України визначає, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У березні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 17 033,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем не виконано вимог статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" в яких вказується, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

17.05.2018 представник відповідача подав через канцелярію суду заяву, у якій зазначив про повне відшкодування матеріальної шкоди позивачу в порядку суброгації, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи платіжне доручення № ID-104815 від 10.04.2018 на суму 17 033,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/3038/18 провадження у справі закрито. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" 1 762 грн. 00 коп. судового збору.

Обґрунтовуючи стягнення судового збору з відповідача суд першої інстанції вказав, що, оскільки станом на час надходження позову до суду та винесення судом ухвали про порушення провадження у справі предмет спору існував, та відповідач є винним у виникненні спору та зверненні позивача до суду з позовом, судовий збір у відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України повинен стягуватися з відповідача на користь позивача.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" 1 762 грн. 00 коп. судового збору, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, шо у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Приписами пункту 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що відсутність предмета спору визначена підставою для закриття провадження у справі. При цьому відсутність предмета спору, з якою закон пов'язує неможливість судового розгляду справи, зокрема, може бути викликана припиненням його існування після порушення провадження у справі (сплата відповідної суми боргу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає помилковим стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача судового збору з посиланням на положення частини 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи, у зв'язку з чим результат вирішення спору відсутній. Відтак, з урахуванням положень пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" наведений припис ГПК України застосований бути не може.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду №922/1277/17 від 27.03.2018.

Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу, що сплачена сума судового збору згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином, з огляду на вказане вище, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку стосовно стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" 1 762 грн. 00 коп. судового збору.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/3038/18 в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" 1 762 грн. 00 коп. судового збору, в іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/3038/18 слід залишити без змін. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на ухвалу Господарського суду міста Києва 22.05.2018 у справі №910/3038/18 слід задовольнити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на обидві сторони пропорційно.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 255, 269, 270, 271, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277 ст. ст. 281 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/3038/18 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/3038/18 скасувати в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" 1 762 грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва 22.05.2018 у справі №910/3038/18 залишити без змін.

4. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26; код ЄДРПОУ 32382598) у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 20474912) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26; код ЄДРПОУ 32382598) судові витрати у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

6. Матеріали справи №910/3038/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені главою 2 розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.09.2018.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

І.А. Іоннікова