Постанова № 76265838, 29.08.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2018 р. Справа№ 910/5449/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача :Яворська Г.І. (довіреність б/н від 16.08.2018),,

від відповідача : не з'явився,

від ВДВС: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Фонд регіональних ресурсів"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2018

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Фонд регіональних ресурсів"

на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва ГТУЮ у м.Києві

у справі № 910/5449/16 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Фонд регіональних ресурсів"

до Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт"

про стягнення 506 408, 23грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2018р. у справі №910/5449/16 в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Фонд регіональних ресурсів» на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва ГТУЮ у м.Києві відмовлено повністю.

Ухвала місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що оскільки проведення оцінки арештованого майна є дією, яка в розумінні статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» належать безпосередньо до повноважень державного виконавця, підстави для зобов'язання державного виконавця призначити повторну оцінку майна відсутні.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2018р., задовольнити скаргу на дії державного виконавця в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що апелянт замовив звіт про незалежну оцінку спірного майна на ту ж дату, що й оцінка , яка міститься в матеріалах виконавчого провадження. Відповідна оцінка була зроблена особою, яка має такі повноваження та відповідні знання у цій сфері, що підтверджується дозвільними документами на здійснення такого виду діяльності та які були додані до матеріалів справи. Тобто проведення судової експертизи не викликало необхідності, адже наданим звітом вже було підтверджено факт явного заниження вартості майна при проведенні оцінки майна в рамках виконавчого провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд справи призначено на 29.08.2018р., встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 27.08.2018р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 29.08.2018р. не з'явився відповідач та представник Подільського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва ГТУЮ у м.Києві.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення районному державному відділу - ухвали Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018р. про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 29.08.2018р.

Щодо повідомлення відповідача, то ухвалу від 20.08.2018р. направлено відповідачу на адресу, зазначену в матеріалах справи, однак зазначена ухвала повернута поштовим відділенням з зазначеною причиною невручення «вибула».

Оскільки судом апеляційної інстанції вчинено всіх процесуальних дій щодо повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка учасників судового процесу не визнана обов'язковою, враховуючи процесуальні строки щодо перегляду ухвал місцевого господарського суду а також те, що неявка відповідача та представника відділу державної виконавчої служби не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника відповідача та відділу державної виконавчої служби.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали, та заслухавши пояснення представника позивача судова колегія встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Фонд регіональних ресурсів" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" про стягнення 506 408,23грн. заборгованості за договором про надання послуг № 36 від 31.01.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" на користь ТОВ "Консалтингова компанія "Фонд регіональних ресурсів" заборгованість у розмірі 265 000, 00 грн., 3 % річних у розмірі 20 042, 07 грн., інфляційні втрати у розмірі 210 631,75 грн., пеню у розмірі 6 570,70 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 533,67 грн. В іншій частині позову відмовлено.

14.06.2016 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 видано відповідний наказ.

29.11.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ТОВ "Консалтингова компанія "Фонд регіональних ресурсів" надійшла скарга на дії державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві Бондаренко О.С., в якій скаржник просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві Бондаренко О.С. щодо визначення вартості (оцінки) майна, належного ПАТ "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт", а саме: будівель та споруд, загальною площею 3 608,70кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, Богуславський узвіз, 3, проведеного ТОВ "Прайм Гранд"; зобов'язати державного виконавця здійснити повторну оцінку майна ПАТ "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт", доручивши проведення оцінки іншому суб'єкту оціночної діяльності; на підставі абз.2 ч.5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", зупинити передачу майна на реалізацію до вирішення даної скарги, оскільки реалізація майна за явно заниженою ціною призведе до порушення прав стягувача.

В процесі розгляду справи за скаргою, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2017, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експертизи поставлено таке питання: яка ринкова вартість станом на 13.10.2016 комплексу будівель та спору загальною площею 3608,70кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, Подільський адміністративний район, Богуславський узвіз, будинок 3, провадження з розгляду скарги зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

13.10.2017 до Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку №11687/17-42 від 02.10.2017, у зв'язку з тим, що витребувані додаткові матеріали експерту не надані.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 поновлено провадження у справі та призначено скаргу до розгляду на 06.11.2017.

В судовому засіданні 06.11.2017 представником скаржника (апелянта в апеляційному провадженні) повторно заявлено клопотання про призначення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2017, в рамках розгляду скарги на дії органу державної виконавчої служби у справі № 910/5449/16, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експертизи поставлено таке питання: яка ринкова вартість станом на 13.10.2016 комплексу будівель та спору загальною площею 3 608,70кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, Подільський адміністративний район, Богуславський узвіз, будинок 3, провадження з розгляду скарги зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

14.06.2018 до Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку №22844/17-42 від 13.06.2018, у зв'язку з тим, що витребувані додаткові матеріали не надані.

Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №52395010 від 30.09.2016 Головним державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва №910/5449/16 від 14.06.2016.

В межах вказаного виконавчого провадження, суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Гранд", проведено оцінку вартості комплексу будівель та споруд, загальною площею 3608,70кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, Подільський адміністративний район, Богуславський узвіз, будинок 3, за результатами проведення якої складено звіт про незалежну оцінку від 06.10.2016.

Із змісту вказаного звіту про незалежну оцінку від 06.10.2016 вбачається, що ринкова вартість комплексу будівель та споруд, загальною площею 3 608,70 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, Подільський адміністративний район, Богуславський узвіз, будинок 3, становить 1 999 003 грн.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Відповідно до ч.5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

У зв'язку з непогодженням з вартістю, вказаною в звіті, стягувачем і було подано дану скаргу, вказуючи, що оцінка є заниженою, оскільки реальна оціночна вартість досліджувального об'єкта значно вища ніж та, що встановлена у звіті. Про це також вказує стягувач (скаржник за апеляційною скаргою) в апеляційній скарзі.

Згідно з ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 339 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Виходячи із приписів наведених норм, місцевим господарським судом обґрунтовано розглянуто скарги учасників виконавчого провадження, що пов'язані з діями/бездіяльністю безпосередньо державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця та/або їх наслідками.

В апеляційній скарзі стягував (апелянт) просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2018р. та задовольнити скаргу на дії державного виконавця в повному обсязі.

Так, із прохальної частини поданої стягувачем скарги вбачається, що ТОВ "Консалтингова компанія "Фонд регіональних ресурсів" просить визначити незаконними дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві щодо визначення вартості (оцінки) майна, належного ПАТ "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт", проте в мотивувальній частині скарги відсутні посилання на те, які дії саме державного виконавця, на думку скаржника, є незаконними.

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Фонд регіональних ресурсів" фактично заявлено вимогу про скасування звіту про оцінку майна від 06.10.2016.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Тобто, звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань.

Оскільки доводи скаржника зводяться до невідповідності дійсній ринковій вартості нерухомого майна, для встановлення якої необхідні спеціальні знання, то, на підставі відповідних клопотань скаржника, ухвалами Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 та від 06.11.2017 було призначено дві судові будівельно-технічні експертизи, проте вони не були проведені, з причин того, що судовому експерту не було надано додаткові матеріали необхідні для їх проведення, хоча вони були витребувані, в тому числі і у скаржника. Скаржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Фонд регіональних ресурсів" зобов'язано здійснити попередню оплату експертиз, однак, скаржником оплата вартості судових експертиз не була проведена.

Скаржником подано до суду звіт про незалежну оцінку майна, комплексу будівель та споруд, загальною площею 3 608,70кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, Подільський адміністративний район, Богуславський узвіз, будинок 3, який складений 14.02.2018, суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Агенція консалтингових послуг", в якому встановлено, що ринкова вартість оцінюваного об'єкта станом на дату оцінки, тобто 06.10.2016, складає 23857100 грн., на що також посилається скаржник (апелянт) в апеляційній скарзі.

Вказаний звіт обґрунтовано не прийнято судом до уваги з огляду на положення ч.9 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки його копія не направлена позивачу та державному виконавцю. Таким чином, скаржником не доведено порушення органом державної виконавчої служби вимог чинного законодавства в процесі оцінки майна.

З урахуванням викладеного, оскільки підстави для визнання незаконними дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо проведеної оцінки вартості нерухомого майна, були відсутні, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в задоволенні скарги в цій частині необхідно відмовити.

Також скаржником заявлено вимогу про зобов'язання державного виконавця здійснити повторну оцінку майна, доручивши проведення оцінки іншому суб'єкту оціночної діяльності.

Місцевим господарським судом обґрунтовано зазначено з цього приводу про те, що суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 Закону N 606-XIV), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його (ч. 3 ст. 36 Закону N 606-XIV).

Оскільки проведення оцінки арештованого майна є дією, яка в розумінні статі 57 Закону України "Про виконавче провадження" належать безпосередньо до повноважень державного виконавця, підстави для зобов'язання державного виконавця призначити повторну оцінку майна у суду відсутні.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 03.07.2018р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 255, 267-271, 280-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Фонд регіональних ресурсів" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2018р. у справі № 910/5449/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/5449/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови підписано 05.09.2018р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Н.Ф. Калатай

Л.Г. Сітайло