Рішення № 76265449, 30.08.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2018 року Справа № 917/458/18

За позовною заявою Державної екологічної інспекції в Полтавській області, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36009, код ЄДРПОУ 38019348

до Державного підприємства "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс", вул. Артема, 7/22, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 31758362

про стягнення грошових коштів

Суддя Білоусов С.М.

Секретар судового засідання Бойченко Л.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення 187 571,03 грн. - збитків.

В судовому засіданні 30.08.2018 року позивач підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (повідомлення про вручення № 11626 від 02.08.18 р. залучено до матеріалів справи), отже у суду відсутні підстави у відповідності до вимог ст.ст. 202, 216 ГПК України для відкладення розгляду справи.

Суд вважає, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, явку представників сторін суд ухвалою від 09.08.2018 року визнавав не обов'язковою, неявка сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.08.2017 р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Державною екологічною інспекцією в Полтавській області (позивач) на виконання плану Державної екологічної інспекції України із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на 2017 рік в період з 04 по 14 квітня 2017 року проведено планову перевірку Державного підприємства "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" (відповідач).

За результатами вищевказаної перевірки складено акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Державного підприємства "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" в частині Гадяцького, Оржицького, Лубенського, Лохвицького, Чорнухинського та Полтавського агролісництв від 14.04.2017 року № 53/01-01-14/2 та встановлено наступне:

- під час натурного обстеження території Лохвицького агролісництва відповідача виявлено незаконну вирубку 29 (двадцяти дев'яти) дерев породи дуб та 1 (одне) дерево породи берест без дозвільних документів, а саме: лісорубного квитка, що зафіксовано актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 14.04.2017 року № 53/01-01-14/2 та актом обстеження від 07.04.2017 року № 53/01-01-14/03, та є порушенням ст. 69 Лісового Кодексу України. Розмір шкоди, заподіяної лісу, становить 108 903,48 грн.

За вказане порушення у відповідності до постанови про накладення адміністративного стягнення від 19.04.2017 року № 07-24-23, лісник Лохвицького агролісництва відповідача - ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка у вигляді штрафу в сумі 187,00 грн., який сплачено (квитанція від 25.04.2017 року).

- під час натурного обстеження території Чорнухинського агролісництва відповідача виявлено пошкодження 22 (двадцяти двох) дерев різної породи та різного діаметру до ступеня припинення росту під час проведення ВСР (вибірково санітарна рубка) без дозвільних документів, а саме: лісорубного квитка, що зафіксовано актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 14.04.2017 року № 53/01-01-14/2 та актом обстеження від 06.04.2017 року № 53/01-01-14/02, та є порушенням ст. ст. 64, 69 Лісового Кодексу України. Розмір шкоди, заподіяної лісу, становить 26 934,06 грн.

За вказане порушення у відповідності до постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.04.2017 року № 07-24-11, майстер лісу Чорнухинського агролісництва відповідача - ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка.

- під час натурного обстеження території Оржицького агролісництва відповідача виявлено незаконну вирубку 1 (одне) дерево породи ясен та пошкодження 3 (три) дерев різної породи до ступення припинення росту під час проведення ВСР без дозвільних документів, а саме: лісорубного квитка, що зафіксовано актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 14.04.2017 року № 53/01-01-14/2 та актом обстеження від 07.04.2017 року № 53/01-01-14/06, та є порушенням ст. ст. 64, 69 Лісового Кодексу України. Розмір шкоди, заподіяної лісу, становить 15 209,51 грн.

За вказане порушення у відповідності до постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.04.2017 року № 07-24-16, майстер лісу Оржицького агролісництва відповідача - ОСОБА_4 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка у вигляді штрафу в сумі 187,00 грн., який сплачено (квитанція від 21.04.2017 року).

- під час натурного обстеження території Лохвицького агролісництва відповідача виявлено незаконну вирубку 19 (дев'ятнадцять) дерев породи сосна та 1 (одне) дерево породи берест без дозвільних документів, а саме: лісорубного квитка, що зафіксовано актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 14.04.2017 року № 53/01-01-14/2 та актом обстеження від 07.04.2017 року № 53/01-01-14/03, та є порушенням ст. 69 Лісового Кодексу України. Розмір шкоди, заподіяної лісу, становить 36 523,56 грн.

За вказане порушення у відповідності до постанови про накладення адміністративного стягнення від 19.04.2017 року № 07-24-24, лісник Лохвицького агролісництва відповідача - ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка.

Вказаний акт був підписаний відповідачем без зауважень та заперечень.

Державною екологічною інспекцією у Полтавській області проведено розрахунок заподіяної шкоди лісу відповідно до Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу її підприємствам, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

Загальний розмір шкоди заподіяної лісу, внаслідок незаконної вирубки дерев становить 187 571,03 грн.

Державною екологічною інспекцією у Полтавській області на адресу відповідача було направлено претензії: № 54/02-08 від 13.05.2017 року; № 55/02-08 від 13.05.2017 року; № 56/02-08 від 13.05.2017 року; № 57/02-08 від 13.05.2017 року щодо відшкодування заподіяних державі збитків. Однак відповідачем сума збитків не оплачена.

Тому позивач звернувся з даним позовом про їх стягнення.

При винесенні рішення суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 94 Лісового кодексу України державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охоронинавколишнього природного середовища,раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 року № 454/2011, остання входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 року № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.11.2011 № 1347/20085 (далі-Положення), Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Відповідно до підпункту б пункту 4.2 Положення, Державна екологічна інспекція у Полтавській області (далі - Держекоінспекція) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист. використання та відтворення лісів щодо законності вирубки, виконання комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.

Пунктом а) ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що до компетенції Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземними та особами без громадянства, а також юридичними особами -нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

Відповідно до п. й) ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, п. 6.17 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.11.2011 № 1347/20085, Держекоіспекція може виступати позивачем або відповідачем в судах.

Статтею 67 Лісового кодексу України передбачено, що заготівля деревини здійснюються у порядку спеціального використання лісових ресурсів. У відповідності до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком.

У відповідності до ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ст. 105 Лісового кодексу України порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України заподіяна шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, за ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх посадових (службових) обов'язків.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вважає, що позивачем недоведено підстав стягнення з нього розміру завданого збитку в результаті незаконної порубки дерев. Зазначені доводи спростовуються наступним.

Згідно з ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Згідно з матеріалами справи, протиправна дія чи бездіяльність заподіювача, а саме самовільне користування надрами (підземними водами) за відсутності спеціального дозволу - є причиною, а шкода, яка завдана довкіллю, наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вина заподіювача шкоди є умовою відповідальності за правопорушення. При цьому необхідно виходити з презумпції вини правопорушника, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини.

Однак відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність вини відповідача у вчиненні вказаного правопорушення.

Статтею 67 Лісового кодексу України передбачено, що заготівля деревини здійснюється у порядку спеціального використання лісових ресурсів. У відповідності до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком.

У відповідності до ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ст. 105 Лісового кодексу України порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Отже, відповідач є постійним лісокористувачем. Правовий статус відповідача, визначений ст. 19 Лісового кодексу України.

В п. 6.1.2. роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

Як встановлено під час перевірки та не спростовується відповідачем, території вищевказаних агролісництв підвідомчі відповідачу, а тому відповідач має право постійного користування цими земельними лісовими ділянками.

Отже, відповідач повинен вчиняти дії з охорони лісових насаджень та попереджати їх незаконну порубку.

Таким чином, бездіяльність відповідача, невиконання належним чином заходів з захисту та охорони дерев, призвело до незаконної порубки дерев і, як наслідок, до спричинення вказаних збитків. Тому, твердження відповідача щодо безпідставного стягнення з нього розміру завданого збитку в результаті незаконної порубки дерев є необґрунтованим.

Згідно статті 7 ЛК України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що Державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Таким чином, збитки, завдані незаконною рубкою дерев завдані державі та підлягають відшкодування в дохід держави.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме судовий збір в розмірі 2 813,56 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" (вул. Артема, 7/22, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 31758362) - 145 427,04 грн. збитків, завданих державі та перерахувати їх на р/р 33113331700242 Безсалівської сільської ради, УК у Лохвицькому районі, код ЄДРПОУ 37953557, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100.

3. Стягнути з Державного підприємства "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" (вул. Артема, 7/22, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 31758362) - 26 934,48 грн. збитків, завданих державі та перерахувати їх на р/р 33118331700496 Поставмуківської сільської ради, УК у Чорнухинському районі, код ЄДРПОУ 37735068, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100.

4. Стягнути з Державного підприємства "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" (вул. Артема, 7/22, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 31758362) - 15 209,51 грн. збитків, завданих державі та перерахувати їх на р/р 33115331700358 Оржицької сільської ради, УК смт. Оржиця, код ЄДРПОУ 37934534, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100.

5. Стягнути з Державного підприємства "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" (вул. Артема, 7/22, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 31758362) витрат по сплаті судового збору в сумі 2 813,56 грн. та перерахувати їх на р/р 35214047080208 Державної екологічної інспекції у Полтавській області; банк - Державна казначейська служба України; МФО 820172; призначення платежу: "Повернення судового збору на відновлення касових видатків КЕКВ 2800".

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 04.09.2018 року.

Суддя Білоусов С. М.