Рішення № 76264638, 06.09.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2018м. ДніпроСправа № 904/2119/18

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР'Я", м.Дніпро

про стягнення 221 987,80 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР'Я", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ", м.Київ

про визнання недійсним договору поставки №21/03/2017-ПАБ від 21.03.2017р.

Суддя Красота О.І.

За участю секретаря судового засідання Сліпченко С.В.

Представники:

від позивача (за первісним позовом): не з»явився

від відповідача (за первісним позовом): Шелаєва Г.Г. дов. №б/н від 01.03.2018р. представ.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР'Я" і просить суд стягнути 193 047,88 грн. - основного боргу, 20 336,14 грн. - пені, 1 967,50 грн. - 3% річних, 6 636,28 грн. - інфляційних витрат та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №21/03/2017-ПАБ від 21.03.2017р. в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

11.06.2018р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що Позивачем не доведено факт поставки товару за спірним договором.

11.06.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР'Я" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" і просить суд визнати недійсним Договір поставки №21/03/2017-ПАБ від 21.03.2017р., Додаток 31 від 28.03.2017р., Додаток №2 від 17.05.2017р. та Додаток №3 від 18.08.2017р. укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР'Я".

В обґрунтування зустрічної позовної заяви Приватне акціонерне товариство "Племінний завод "Червоний велетень" посилається на те, що договір поставки №21/03/2017-ПАБ від 21.03.2017р., підписаний зі сторони Приватного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень" директором ОСОБА_2 недійсний. У зазначеного директора відсутні повноваження на підписання спірного договору, у зв'язку з відсутністю рішення загальних зборів учасників про укладання директором договору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2018р. позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

22.06.2018р. Позивач за зустрічним позовом подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, згідно якого усунув недоліки зустрічної позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Дніпрпоетровської області від 25.06.2018р. прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні та призначено розгляд справи на 24.07.2018р.

02.07.2018р. Позивач (за первісним позовом) подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що надані до матеріалів справи видаткові накладні є належним доказом поставки товару за спірним договором.

18.07.2018р. від Відповідача (за зустрічним позовом) надійшов до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) у судове засідання 24.07.2018р. не з'явився, подав 18.07.2018р. клопотання, в якому просить судове засідання 24.07.2018р. проводити без участі представника Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом).

В судове засідання 24.07.2018р. представник Відповідача за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) явку не забезпечив, про причини не явки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду Дніпрпоетровської області від 24.07.2018р. відкладено підготовче засідання на 16.08.2018р. об 11.00 год.

Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) в судовому засіданні 16.08.2018р. позовні вимоги за первісним позовом підтримав в задоволенні зустрічного позову заперечує.

Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) в судовому засіданні 16.08.2018р. проти задоволення первісного позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні, проте зустрічні позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Дніпрпоетровської області від 16.08.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.09.2018р. о 10.00 год.

Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) у судове засідання 06.09.2018р. не з'явився, подав 31.08.2018р. клопотання, в якому просить судове засідання 06.09.2018р. проводити без участі представника Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом).

Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) в судовому засіданні 06.09.2018р. проти задоволення первісного позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні, проте зустрічні позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом), оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" (далі-Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом), постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР'Я" (далі-Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом), покупець) було укладено Договір поставки №21/03/2017-ПАБ (а.с.19).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, постачальник зобов'язаний передати у власність покупця продукцію для сільгоспвиробництва відповідно до умов Договору, а покупець зобов'язаний прийняти такий товар та оплатити його на встановлених даним Договором умовах.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що найменування, асортимент (номенклатура) товару, походження товару (країна та рік виробництва), його кількість, ціна (вартість) товару та код товару згідно УКТ ЗЕД визначаються у Специфікаціях до Договору, кожна з яких складається на окрему партію товару, що поставляється за даним Договором, і є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 1.3 Договору, загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за цим Договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма Специфікаціями відповідно до умов Договору на протязі його дії.

Відповідно до пункту 3.1 Договору товар постачається на умовах DDP у відповідності до міжнародних правил тлумачення торгівельних термін Інкотермс 2010, якщо інше не передбачено специфікацію. Конкретна адреса передачі товару покупцю (місце поставки) зазначається у специфікації. Строк поставки: постачальник зобов'язаний поставити товар за відповідною специфікацією протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати внесення покупцем попередньої оплати (авансу) згідно п.4.3.1. або п.4.4.1. договору, якщо інше не передбачено специфікацією. Достроково поставка товару постачальником допускається виключно за згодою сторін.

Згідно з пунктом 3.2 Договору, на кожну поставлену партію товару постачальник зобов'язаний надати такі документи: рахунок (якщо оригінал не був переданий покупцю раніше), видаткову накладну, сертифікат на насіння Україна (якщо поставці підлягає насіння) або інший документ, що посвідчує якість товару, товарно-транспортну накладну, акт прийому-передачі товару та інші документи відповідно до чинного законодавства України та умов цього договору. Постачальник зобов'язаний оформити та зареєструвати податкову накладну єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та строки, згідно законодавства України.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що право власності та усі ризики на товар переходять від постачальника до покупця з дати поставки. Датою поставки є дата фактичного отримання покупцем товару у місці поставки, що підтверджується підписання покупцем видаткової накладної.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що загальна вартість/ціна товару за цим договором складає суму вартості/ціни товару за всіма специфікаціями до цього Договору.

Пунктом 4.4.1 Договору передбачено, що оплата у розмірі 30% ціни (вартості) товару, передбаченої у відповідної специфікації, здійснюється на умовах попередньої оплати (авансу) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання покупцем наданого постачальником рахунок на оплату. Постачальник зобов'язаний виставити та надати покупцю рахунок в день підписання сторонами відповідної специфікації. Ціна, зазначена у рахунку, дійсна протягом трьох банківських днів з дати отримання такого рахунку покупцем, не залежно від зміни офіційного курсу продажу іноземної валюти до гривні, встановленого Національним Банком України. Рахунок дійсний протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання такого рахунку покупцем, не залежно від строку, зазначеному у такому рахунку. Покупець вважається таким, що виконав грошові зобов'язання по оплаті товару (дата оплати), з дати надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 4.4.2 Договору, оплата решти 70% ціни (вартості) товару, передбаченої у відповідній специфікації здійснюється на умовах відстрочення шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника у строк/термін, визначений сторонами у відповідній специфікації. Покупець вважається таким, що виконав грошові зобов'язання по оплаті товару (дата оплати), з дати надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

За умовами пункту 5.1 Договору приймання товару по кількості та якості упаковки (окрім прихованих недоліків) здійснюється покупцем у момент прийому товару у місці поставки та підтверджується підписанням покупцем акту прийому-передачі товару.

Пунктом 6.2.2 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний прийняти товар та здійснити відповідні розрахунки згідно з умовами даного договору.

За змістом пункту 6.2.3 Договору покупець зобов'язаний надати постачальнику засвідчені копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, копію довідки про взяття на облік платника податків, статуту і документів, що підтверджують повноваження підписанта договору з боку покупця.

Сторонами були підписані Специфікації у вигляді Додатків № 1 від 28.03.2017р., № 2 від 17.05.2017р., № 3 від 18.08.2017р. (а.с.25-27), відповідно до яких сторони визначили найменування товару, його кількість, ціну за одиницю, термін поставки та порядок та термін оплати товару.

Відповідно до Додатку № 1 від 28.03.2017р. сторони погодили, що поставці підлягає товар на суму 350 363,52 грн. з наступним графіком оплати:

- авансова частина у розмірі 105 109,06 грн. згідно умов п.4.3.1 Договору;

- відстрочений платіж у розмірі 245 254,46 грн. не пізніше 15.10.2017р.

Відповідно до Додатку № 2 від 17.05.2017р. сторони погодили, що поставці підлягає товар на суму 67 596,48 грн. з наступним графіком оплати:

- авансова частина у розмірі 20 278,94 грн. згідно умов п.4.3.1 Договору;

- відстрочений платіж у розмірі 47 317,54 грн. не пізніше 15.10.2017р.

Відповідно до Додатку № 3 від 18.08.2017р. сторони погодили, що поставці підлягає товар на суму 275 782,68 грн. з наступним графіком оплати:

- авансова частина у розмірі 82 734,80 грн. згідно умов п.4.3.1 Договору;

- відстрочений платіж у розмірі 193 047,88 грн. не пізніше 01.12.2017р.

На виконання умов Договору, Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) поставив Відповідачу за первісним позовом (Позивачу за зустрічним позовом) товар на загальну суму 693 742,68 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками сторін:

- № 616 від 06.04.2017р. на суму 350 363,52 грн.;

- № 1394 від 22.05.2017р. на суму 67 596,48 грн.;

- № 2022 від 21.08.2017р. на суму 275 782,68 грн. (а.с.28,30-31).

Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) частково оплатив поставлений товар на суму 500 694,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 3001557980 від 18.05.2017р. на суму 20 278,94 грн.;

- № 1361235425 від 04.04.2017р. на суму 105 109,06 грн.;

- № 3001559106 від 22.08.2017р. на суму 82 734,80 грн.;

- № 3001559657 від 01.11.2017р. на суму 292 572,00 грн. (а.с.32-35).

Таким чином, заборгованість Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) перед Позивачем за первісним позовом (Відповідачем за зустрічним позовом) становить 193 047,88 грн.

Відповідачем за первісним позовом (Позивачем за зустрічним позовом) суму заборгованості у розмірі 193 047,88 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до Додатків № 1/СА000017377 від 18.08.2017р. строк оплати поставленого товару є таким, що настав 01.12.2017р.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до відомостей видаткових накладних № 616 від 06.04.2017р. на суму 350 363,52 грн., № 1394 від 22.05.2017р. на суму 67 596,48 грн. та № 2022 від 21.08.2017р. на суму 275 782,68 грн. покупець отримав товар без зауважень на загальну суму 693 742,68 грн.

Враховуючи положення договору, покупець мав сплатити решту вартості товару не пізніше 15 жовтня 2017 року за видатковими накладними № 616 від 06.04.201р., № 1394 від 22.05.2017р.та за видатковою накладною №2022 від 21.08.2017р. - не пізніше 01 грудня 2017 року.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги твердження Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) про недоведеність факту поставки товару за видатковими накладними № 616 від 06.04.2017р. на суму 350 363,52 грн., № 1394 від 22.05.2017р. на суму 67 596,48 грн. та № 2022 від 21.08.2017р. на суму 275 782,68 грн.

Також, твердження Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) про ненастання обов'язку оплатити поставлений товар через відсутність акту прийому-передачі товару суд вважає помилковими з огляду на таке.

Видаткова накладна, складена у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні", засвідчує встановлений факт здійснення господарської операції та договірних відносин. Відсутність певного документа за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової плати у господарських справах Верховного Суду України від 29.04.2015р. у справі №3-77гс15.

Крім того, після отримання товару за період з квітня по серпень 2017р. Відповідач не звертався до Позивача протягом розумного строку з пропозицією скласти та надати такий акт приймання-передачі.

Ненадання акту приймання-передачі не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України; тому наявність або відсутність акту приймання-передачі за наявності інших первинних документів не звільняє Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) від обов'язку сплатити решту вартості товару в розмірі 193 047,88 грн.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані зобов'язання з оплати товару, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обставини, на які посилається Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) суми основного боргу в розмірі 193 047,88 грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані Відповідачем за первісним позовом (Позивачем за зустрічним позовом), а тому дана вимога підлягє задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем за первісним позовом (Позивачем за зустрічним позовом) своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем за первісним позовом (Відповідачем за зустрічним позовом) останньому нараховано пеню у розмірі 20 336,14 грн. за період з 02.12.2017р. по 04.04.2018р.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.9.4 Договору, у разі прострочення терміну (строку) оплати товару згідно п.4.3.2 або п.4.4.2 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період порушення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення терміну (строку) оплати товару.

Суд, перевіривши наданий Позивачем за первісним позовом (Відповідачем за зустрічним позовом) розрахунок пені, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом) щодо стягнення з Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) пені у розмірі 20 336,14 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, Позивачем за первісним позовом (Відповідачем за зустрічним позовом) нараховано Відповідачу за первісним позовом (Позивачу за зустрічним позовом) 3 % річних у розмірі 1 967,50 грн. за період з 02.12.2017р. по 04.04.2018р. та інфляційні втрати у розмірі 6 636,28 грн. за період з 02.12.2017р. по 04.04.2018р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що вимоги Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом) щодо стягнення з Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) 3% річних у розмірі 1 967,50 грн., є вірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд, перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат, зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем за первісним позовом (Відповідачем за зустрічним позовом) зроблено не вірно, однак є меншим ніж сума, яка розрахована судом та з цього приводу суд вважає, що вказана вимога також повинна бути задоволена саме в сумі вимог Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом) у розмірі 6 636,28 грн.

Стосовно вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР'Я" про визнання недійсним договору поставки №21/03/2017-ПАБ від 21.03.2017р. через відсутність у директора товариства достатнього обсягу повноважень суд зазначає наступне.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За змістом частин першої та другої статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Відповідно до пункту 11.1 Статуту ТОВ "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР'Я", затвердженого протоколом № 31-05/16 ПАБ від 31.05.2016р. (далі - Статут) (а.с.85-100) органами управління товариства є: вищий орган - Загальні збори учасників та виконавчий орган - директор.

Пунктом 11.3.2 Статуту передбачено, що виконавчий орган товариства складається з однієї особи - Директора.

Згідно з пунктом 11.3.3 Статуту, директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належить їм, до компетенції директора.

Пунктом 11.3.5.4 Статуту передбачено, що директор вправі самостійно вчиняти (укладати) правочини (договори, контракти, угоди, тощо) щодо придбання оборотних активів, отримання робіт та послуг, а також угод з монопольними організаціями - на суму, що не перевищує 50000 грн. 00 коп.

Станом на день укладання договору поставки №21/03/2017-ПАБ від 21.03.2017р., керівником ТОВ "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР'Я", був ОСОБА_2, який підписав спірний договір.

Згідно інформації з Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.03.2017р. в графі відомості про органи управляння юридичної особи зазначено наступне: "загальні збори, прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи: ОСОБА_2, 27.05.2014р. (згідно статуту) - керівник, підписант".

За змістом статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За змістом пункту 6.2.3 Договору покупець зобов'язаний надати постачальнику засвідчені копії статуту і документів, що підтверджують повноваження підписанта договору з боку покупця. Враховуючи викладене, постачальник не був позбавлений можливості отримати відомості щодо повноважень керівника товариства покупця.

Разом з тим, статтею 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно з матеріалами справи ТОВ "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР'Я" було перераховано суму попередньої оплати, прийнято та не повернено товар постачальнику. Таким чином, ТОВ "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР'Я" своїми діями схвалило договір, а відтак він є дійсним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.08.2014р. у справі №924/905/13 (№3-68гс14).

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР'Я" про визнання недійсним договору поставки №21/03/2017-ПАБ від 21.03.2017р.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525-526, 530, 549, 610-612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР'Я" (49040, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 2Т, оф. 18, код 36598317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2А, код 38050723) заборгованість у розмірі 193 047,88 грн., пеню у розмірі 20 336,14 грн., 3% річних у розмірі 1 967,50 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 636,28 грн., судовий збір у розмірі 3 329,82 грн., про що видати наказ.

У задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовити у повному обсязі.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

06.09.2018р.

Повне рішення складено 06.09.2018