Рішення № 76263492, 05.09.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2018 р. справа № 809/1036/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тлумацькього об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2018 ОСОБА_2 як представник ОСОБА_1 (далі також, – позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Тлумацького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі також, – відповідач, Тлумацьке ОУПФУ Івано-Франківської області), в якій просить суд визнати відмову Тлумацького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо призначення і виплати йому пільгової пенсії по віку, відповідно до статей 49, 51, 55 та 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправною та зобов'язати Тлумацьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області невідкладно призначити та виплачувати йому пільгову пенсію по віку, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, із 01.06.2015 на підставі посвідчення ліквідатора другої категорії та з урахуванням вимог статей 49, 51, 55 та 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішень Конституційного суду України та роз`яснення Верховного Суду України, а також звернути до негайного виконання постанову суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу в призначені пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У зазначений строк позивач недоліки усунув, тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.07.2018 відповідач направив на адресу суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що при зверненні до Тлумацького ОУПФУ Івано-Франківської області із заявою про призначення пенсії позивачем надано довідку від 26.01.2018 №02-723/37, видану управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, в якій зазначено, що ОСОБА_1 брав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 18.07.1986 по 03.09.1986. В довідці також зазначено, що згідно журналу обліку доз радіаційного опромінення за даний період, позивач 4 рази виїжджав на виконання робіт в зону ЧАЕС 23 липня, 14, 18, 28 серпня 1986 року, що підтверджено актом перевірки від 23.03.2018 №923/ІВ/2/1. Період участі у ліквідації аварії на ЧАЕС за період з 18.07.1986 по 03.09.1986 підтверджено первинними документами тальки за 4 дні, що є менше ніж передбачено законодавством.

Одночасно з направленням відзиву на адміністративний позов, відповідач направив клопотання про проведення розгляду справи за участі представника відповідача, однак суд зазначає, що дана адміністративна справа відноситься до окремих категорій справ незначної складності, щодо яких статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості розгляду, серед яких, зокрема розгляд судом малозначних справ за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (у письмовому провадженні). Враховуючи зміст позовної заяви, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, крім цього, даний випадок, визначений статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою, передбаченою частиною 6 статті 262 цього Кодексу для відмови у розгляді справи в судовому засіданні.

У відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 30.07.2018 року, представник позивача зазначає, що відповідач посилається на акт перевірки від 23.03.2018 №923/ІВ/2/1 та заперечує сутність тексту першого абзацу досліджуваної довідки, якою підтверджується, що позивач дійсно в період з 18 липня по 03 вересня 1986 в складі Івано-Франківського батальйону протипожежної служби (в/ч 6033) приймав участь у ліквідації наслідків аварії в 30 – кілометровій зоні Чорнобильської АЕС. Право на компенсацію позивачу надає наявність єдиного документу - посвідчення ліквідатора 2 категорії. Враховуючи наведене просить позов задовольнити в повному обсязі.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії А №370192, виданим Івано-Франківською обласною державною адміністрацією 23.07.2012 (а.с.7).

Згідно копії витягу з протоколу №48 засідання комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 07.06.2012 встановлено, що комісією вирішено на підставі представлених документів визнати учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1. А також зазначено, що позивач виконував роботи у зоні відчуження у другій половині 1986 року не менше п`яти календарних днів (а.с.10).

16.01.2018 позивач звернувся до Тлумацького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою та пакетом документів про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Тлумацького ОУПФУ Івано-Франківської області №1640/03-2 від 18.04.2018 в призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено, оскільки позивачем надано довідку від 26.01.2018 №02-723/37 видану управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, в якій зазначено, що позивач брав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 18.07.1986 по 03.09.1986. В даній довідці зазначено, що згідно журналу обліку доз радіаційного опромінення за даний період, позивач 4 рази виїжджав на виконання робіт в зоні ЧАЕС 23 липня, 14, 18, 28 серпня 1986 року, що й підтверджено актом перевірки від 23.03.2018 №923/ІВ/2/1. Період участі у ліквідації аварії на ЧАЕС за період з 18.07.1986 по 03.09.1986 підтверджено первинними документами тільки за 4 дні, що є менше, ніж передбачено законодавством (а.с.8).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Отже, метою та завданнями цього Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі, категорія 2 - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 10 років.

Зі змісту статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, призначаються лише учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

Зазначеній категорії осіб згідно зі статтею 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за поданням районних державних адміністрацій Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС України, Радою Міністрів АРК, державними адміністраціями областей, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Такі посвідчення є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Аналізуючи наведені норми права, суд приходить до висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21 листопада 2006 року № 21-1048во06 та від 4 вересня 2015 року № 690/23/15-а.

Участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році підтверджена наявною в матеріалах справи копією посвідчення.

Будь-яких зауважень до посвідчення, що було пред'явлено позивачем для призначення пенсії, у відповідача не виникло. Доказів оскарження правомірності видачі вказаного посвідчення матеріали справи не містять.

Таким чином, наявність у ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській у 1986 році (категорія 2) підтверджує визнаний державною його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів або з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року - не менше 5 днів, що відповідно дає йому право для призначення пенсії у зв'язку із зменшенням на десять років пенсійного віку.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність відмови у призначенні позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому позов ОСОБА_1 слід задовольнити.

Що стосується вимоги позивача про допущення рішення суду в межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання, суд зазначає слідуюче.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України, рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць - виконуються негайно.

Як випливає зі змісту зазначеної норми, умовою допущення рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнення за місяць є визначення конкретної суми, що підлягає сплаті.

Дана позиція суду підтверджується і висновками, викладеними у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", підпунктом 10.4 пункту 10 якої, зокрема, визначено, що у рішенні про стягнення з відповідача на користь позивача певної суми грошових коштів суд першої інстанції повинен зазначити дані, в тому числі, розмір грошових коштів, що підлягають стягненню.

Однак, відповідно до позовної заяви та письмових доказів, наявних у матеріалах справи, відсутній конкретний розрахунок суми пенсії, що підлягає виплаті позивачу, оскільки позивач спершу вимагає провести її нарахування, а тому в суду відсутня можливість визначити грошовий розмір пенсії, що підлягає стягненню за місяць.

Таким чином, дана вимога є необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати відмову Тлумацького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо призначення і виплати ОСОБА_1 пільгової пенсії по віку, відповідно до статей 49, 51, 55 та 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправною.

Зобов'язати Тлумацьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області невідкладно призначити та виплачувати пільгову пенсію по віку ОСОБА_1, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії на підставі посвідчення ліквідатора другої категорії та з урахуванням вимог статей 49, 51, 55 та 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 10 років з дня, що настає за днем пенсійного віку, тобто з 01.06.2015 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1, адреса: вулиця Молодіжна 21, село Слобідка, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78155, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1;

відповідач: Тлумацьке об`єднань управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, адреса: вул. Д. Галицького, буд. 15, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000, код ЄДРПОУ 40385951.

Суддя Микитюк Р.В.