Рішення № 76263281, 04.09.2018, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Кремінна

Справа № 414/1783/18

Провадження № 2/414/460/2018

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Кремінської міської ради Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Кремінського районного суду Луганської області з позовною заявою до територіальної громади в особі Кремінської міської ради Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позову вона зазначила, що 29.12.2017 померла її мати ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина, що складається із житлового будинку з будівлями і надвірними спорудами, розташованого за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Партизанська, 38.

Після смерті ОСОБА_3 залишилися спадкоємці першої черги, а саме позивач ОСОБА_2, а також дві інші доньки померлої – ОСОБА_4 та ОСОБА_5, при цьому останні дві відмовилися від прийняття спадщини після смерті матері.

06.07.2018 позивач звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину, а саме житловий будинок за вказаною адресою, однак постановою нотаріуса їй було відмовлено у вчиненні відповідної нотаріальної дії у зв’язку із відсутністю правовстановлюючого документа на цей будинок.

Позивач зазначає, що спадковий будинок є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3, що підтверджується договором купівлі-продажу від 30.01.1986 та свідоцтвом про одруження. В той же час, ОСОБА_6 помер 07.03.2016, а на момент його смерті разом з ним була зареєстрована його дружина ОСОБА_3, яка прийняла спадщину після смерті чоловіка.

При цьому з інвентаризаційної справи вбачається, що право власності на вказаний житловий будинок не зареєстроване, правовстановлюючий документ відсутній. Оскільки будинок побудовано до 05.08.1992, останній узаконення не потребує.

У зв’язку з цим позивач просить суд визнати за нею право власності за законом на житловий будинок, що розташований за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Партизанська, 38.

21.08.2018 ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_7 про витребування у приватного нотаріуса Кремінського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_8 завіреної належним чином копії спадкової справи № 50/2018, заведеної після смерті ОСОБА_3 (а.с. 40).

У судове засідання позивач та її представник ОСОБА_7 не з’явилися, останній надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності сторони позивача, а також вказав, що позовні вони підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, кремінський міський голова ОСОБА_9 надав суду письмову заяву, в якій вказав, що позовні вимоги Кремінська міська рада визнає у повному обсязі та просить розглянути справу за відсутності сторони відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, не скористалися правом брати участь у судовому засіданні, суд розглядав цивільну справу за наявними у справі матеріалами та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 (яка взяла собі прізвище чоловіка після розірвання шлюбу з ОСОБА_10 01.12.1992 та укладенням другого шлюбу з ОСОБА_11 23.02.1993), народилася 24 березня 1959 року у м. Кремінна Луганської області та є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які з 18 червня 1958 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 13, 16, 17, 19, 20) .

Батько позивача ОСОБА_6 помер 07 березня 2016 року у віці 77 років у смт м. Кремінна Луганської області, а після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Партизанська, 38, який належав йому на підставі договору купівлі-продажу від 13.01.1986 (а.с. 11-12, 14).

У зазначеному будинку на момент смерті ОСОБА_6 була зареєстрована з ним за вказаною адресою його дружина та матір позивача ОСОБА_3, яка також померла 29 грудня 2017 року (а.с. 7, 15, 66, 68).

З листа Комунального підприємства «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації» № 80 від 05.03.2018 вбачається, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи на 01 січня 2013 року об’єкт нерухомого майна «житловий будинок з будівлями та спорудами», 1958 року побудови, шлакоблочний, житловою площею 16,7 кв.м. та загальною площею 45,5 кв.м., розташований за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Партизанська, 38, зареєстрований 24.04.1986 Рубіжанською виробничою групою Лисичанського міжміського бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 33 за № 10300 на праві власності за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Кремінською державною нотаріальною конторою 30.01.1986 за № 337.

Також у цьому листі зазначається, що під час технічної інвентаризації, проведеної 14.02.2018, було виявлено, що на земельній ділянці за вказаною адресою у 1991 році побудований новий житловий будинок А-2Ж дерев’яний/шлакоблочний, обкладений цеглою, житловою площею 27,5 кв.м. та загальною площею 126,3 кв.м., дозвільних документів на будівництво якого до БТІ не надано. Станом на 01.01.2013 право власності на новий житловий будинок 1991 року побудови із спорудами, розташованою за вказаною адресою, не зареєстроване, правовстановлюючий документ відсутній. В той же час, будівництво житлового будинку було вчинене до 05 серпня 1992 року і згідно з пунктом 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна прийняття в експлуатацію та узаконення не потребує (а.с. 21).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи (ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1273 ЦК України).

Судом встановлено, що мати позивача ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_6, оскільки на момент смерті останнього постійно проживала разом з ним. В той же час, після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_2 прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини (а.с. 45). Крім того, дві інші доньки ОСОБА_3 – ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в межах строку прийняття спадщини відмовилися від спадщини на користь позивача ОСОБА_2, надавши відповідні письмові заяви приватному нотаріусу Кремінського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_8 21.03.2018 та 22.03.2018 (а.с. 9, 10, 52, 57). Інші спадкоємці за законом чи за заповітом відсутні, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належним чином завіреними документами зі спадкової справи № 50/2018, заведеної після смерті ОСОБА_3 (а.с. 44-81)

З постанови приватного нотаріуса Кремінського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_8 № 2683/02-14-50/2018 від 06.07.2018 про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що за заявою ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Партизанська, 38, який залишився після смерті ОСОБА_3, було відмовлено у зв’язку з відсутністю у спадкоємиці та дочки спадкодавця ОСОБА_2 правовстановлюючого документа на вказаний будинок (а.с. 8, 81).

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на це нерухоме майно.

Судом встановлено, що перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок позивачу, який своєю постановою відмовив у вчиненні відповідної нотаріальної дії, є відсутність у позивача документа, що підтверджує право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Партизанська, 38.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п.п. 3.1, 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред’явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, зокрема, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд

Враховуючи, що відповідач надав суду письмову заяву, в якій безумовно визнав позовні вимоги, суд приймає визнання відповідачем позову. При цьому судом враховано, що у справі відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я позивача не може бути проведена на загальних підставах, які зазначені у Законі України «Про нотаріат», враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне визнати за нею право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_3, а саме на житловий будинок з будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Партизанська, 38.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до територіальної громади в особі Кремінської міської ради Луганської області (ідентифікаційний код 21757011; місцезнаходження: Луганська область, м. Кремінна, просп. Дружби, 13) про визнання права власності в порядку спадкування про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за законом на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3, яка померла 27 грудня 2017 року, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Партизанська, 38.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Г. Безкровний