Ухвала суду № 76263070, 04.09.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43614/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Писанець В.А., при секретарі Ясеновенко К.О., за участю прокурора Тостановської Х.В., захисника - адвоката Чумака В.В., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання начальника відділення СВ Печерського УП ГУ НП в місті Києві Зарудньої Л.Б., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 4,5 ст. 27, ч. 5 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

04.09.2018 начальник відділення СВ Печерського УП ГУ НП в місті Києві Зарудня Л.Б.за погодженням із прокурором, Київської місцевої прокуратури № 6 Тостановською Х.В. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 4,5 ст. 27, ч. 5 ст. 186 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що Печерським управлінням поліції ГУНП України в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100060000388, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.01.2018 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_8, маючи спільний злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи, вчинене за попередньою змовою групою осіб, розподілили між собою ролі, згідно з якими, ОСОБА_2, заздалегідь знаючи маршрут, за яким буде рухатись ОСОБА_9, повідомив іншим час, місце та інші обставини, а також надав поради і вказівки, необхідні для вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_7 в свою чергу мав нанести ОСОБА_9 тілесні ушкодження, нанесення яких мало на меті відволікти увагу потерпілого, ОСОБА_6 мав вирвати у нього рюкзак з грошовими коштами, що належать ОСОБА_10, а ОСОБА_8 повинен був перебувати за кермом автомобіля «Фольксваген Гольф» синього кольору н.з. НОМЕР_1 та чекати на ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, пересуваючись на автомобілі «Фольксваген Гольф» синього кольору н.з. НОМЕР_1, діючи відповідно до наданої ОСОБА_2 інформації, яка була відома лише йому, приїхали за адресою: АДРЕСА_3, де ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вийшли з автомобіля і почали чекати на ОСОБА_9 Приблизно об 11:00 год. 28.01.2018 року ОСОБА_9 вийшов з обмінного пункту, розташованого у супермаркеті «Сільпо» за адресою: м. Київ, вул. Є.Коновальця, 26-А, в руках якого перебував рюкзак з грошовими коштами в сумі 688 250 гривень, 3 410 доларів США (що згідно з офіційним курсом НБУ на момент скоєння кримінального правопорушення складало 98 003 гривні), 1 420 євро (що згідно з офіційним курсом НБУ на момент скоєння кримінального правопорушення складало 50 637 гривень), 80 фунтів стерлінгів (що згідно з офіційним курсом НБУ на момент скоєння кримінального правопорушення складало 3 277 гривень 60 копійок), належними ОСОБА_10, після чого, до останнього підбігли ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та, діючи відповідно до заздалегідь розподілених ролей, ОСОБА_7 наніс ОСОБА_9 удар в область ноги, а ОСОБА_6 вирвав з рук ОСОБА_9 рюкзак з грошовими коштами в сумі 688 250 гривень, 3 410 доларів США (що згідно з офіційним курсом НБУ на момент скоєння кримінального правопорушення складало 98 003 гривні), 1 420 євро (що згідно з офіційним курсом НБУ на момент скоєння кримінального правопорушення складало 50 637 гривень), 80 фунтів стерлінгів (що згідно з офіційним курсом НБУ на момент скоєння кримінального правопорушення складало 3 277 гривень 60 копійок).

В подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 втекли в бік припаркованого через дорогу за адресою: АДРЕСА_3, автомобіля «Фольксваген Гольф» синього кольору н.з. НОМЕР_1, за кермом якого чекав ОСОБА_8, та зникли з місця вчинення злочину, а майном, яким незаконно заволоділи, розпорядились на власний розсуд, а саме розподілили вказані грошові кошти між собою та витратили на власні потреби, завдавши тим самим ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 840 167 гривень 60 копійок, що більше ніж в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, а ОСОБА_9 завдали фізичного болю.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у відкритому заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 5 ст. 186 КК України.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Переяслав-Хмельницький Київської обл., українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України.

04.09.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 04.09.2018 о 11-55 год.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 13 років з конфіскацією майна.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому було повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 13 років з конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв'язків, крім того, в мережі Інтернет наявна інформація з приводу того, що станом на 2014 рік останній переховувався від органів прокуратури; незаконно впливати на потерпілих, оскільки йому відомо їх місце проживання, а також впливати на свідків, так як в даному кримінальному провадженні встановлені ще не всі свідки і перебуваючи на волі в умовах неочевидності існує ризик впливу підозрюваного на вказаних осіб шляхом погроз, умовляння, залякування чи підкупу з метою зміни вищезазначеними особами своїх показів; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки в ході досудового розслідування не було встановлено місцезнаходження всіх предметів, що можуть бути речовими доказами в даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник доводи клопотання не визнали, оскільки до матеріалів клопотання будь-яких матеріалів на підтвердження її обґрунтованості не долучено та в клопотанні не наведено фактів, які б свідчили про наявність передбачених законом ризиків, з яким б закон пов'язував застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу та неможливість застосування більш м'якого.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, приходжу до наступних висновків.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України в кримінальному провадженні № 12018100060000388 від 28.01.2018.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних, а саме: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10.10.2017 реєстр. № 14/12-599, дозвіл на використання якого у цьому кримінальному провадженні надано ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.11.2017, висновком службового розслідування начальника Житомирського прикордонного загону від 22.09.2017, протоколом огляду з'єднань мобільних телефонів від 13-15.12.2017, протоколом огляду вилучених речей за місцем проживання ОСОБА_11 від 15-20.11.2017, інформацією заступника прикордонного уповноваженого Мозирської ділянки Республіки Білорусь №23/3980 від 13.09.2017, інформацією Житомирської митниці ДФС №1576/9/06-70-64 від 18.09.2017, контрольним талоном №1 від 22.08.2017 та контрольним талоном ТАІ №189609 для проходження «по червоному коридору» від 22.08.2017, інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №0.64-34490/0/15-17 від 23.10.2017, інформацією з бази даних Державної прикордонної служби України про те, що ОСОБА_12 законним шляхом державний кордон України не перетинав, показаннями свідка ОСОБА_13 та ОСОБА_14

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання. Які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування підозрюваним від органів досудового розслідування, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, знищення, приховання або спотворення документів, речей, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, враховуючи займану посаду підозрюваного.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_2 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, корисливий мотив кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у яких він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу, з урахуванням положень ч.5 ст. 182 КПК України, у розмірі 110 розмірів прожиткових мінімумів громадян, що становить 202 510 грн. оскільки внесення застави, саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Переяслав-Хмельницький Київської обл., українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком до 18 вересня 2018 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави - 110 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 202 510 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

р/р 37318005112089;

МФО (код банку) 820172;

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

В решті вимог клопотання відмовити.

Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 16 год. 20 хв. 07 вересня 2018 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя В. А. Писанець