Ухвала суду № 76262713, 29.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3942/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Антонюк М.С.

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Присяжнюка О.Б.

секретаря судового засідання Горин І.В.

за участю:

прокурора Гошовського Р.М.

представника власника майна ТОВ «Ялта Град Строй», адвоката Куренного С.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Ялта Град Строй» ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Кононенка Ю.С., погоджене прокурором Генеральної прокуратури України Гошовським P.M.,та накладено арешт на майно, а саме: грошові кошти у безготівковій формі, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Ялта Град Строй» (ЄДРПОУ 35559557) - №260023142, який відкритий у відділенні ПАТ «ПУМБ» м. Краматорськ (МФО 334851), в межах суми 10 000 000 млн. гривень, із зупиненням видаткових операцій з грошовими коштами та іншими цінностями, що надходять та вже знаходяться на рахунку ТОВ «Ялта Град Строй» (ЄДРПОУ 35559557) - №260023142 у відділенні ПАТ «ПУМБ» м. Краматорськ (МФО 334851), в межах суми 10 000 000 млн. гривень, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету, видатків із виплати заробітної плати та з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять.

Цією ж ухвалою зобов'язано уповноважених осіб ПАТ «ПУМБ» м. Краматорськ (МФО 334851) надати старшому слідчому в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Кононенку Ю.С., або іншому уповноваженому слідчому, який входить до групи слідчих у кримінальному провадженні № 22017000000000435 довідку про залишок коштів на рахунку ТОВ «Ялта Град Строй» - №260023142, на день накладення арешту.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, директор ТОВ «Ялта Град Строй» ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на порушення норм національного законодавства.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що товариство не має відносин з підприємствами наведеними у витягу з кримінального провадження, як і не має жодного відношення до даного кримінального провадження. Додає, що фактичним власником товариства є ОСОБА_2

Також апелянт вказує про те, що твердження слідчого стосовно завищення вартості матеріалів та виконаних робіт на користь ДП «Донецькитй Облавтодор» є припущенням. Додає, що між ТОВ «Ялта Град Строй» та ДП «Донецькитй Облавтодор» були укладені господарські договори, всі роботи за якими виконано у строк та у повному обсязі.

Апелянт стверджує про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, те, що посадовим особам товариства про підозру не повідомлено, відомості про причетність товариства до злочину в окреме провадження не виділені, потерпілого не встановлено, у справі відсутній цивільний позов. Вказує, що товариство зареєстровано та знаходилось у м. Донецьк, після перереєстрації та з 2014 року здійснює свою господарську діяльність виключно на території України та виключно на законних підставах.

Крім того, апелянт зазначає про те, що грошові кошти на банківському рахунку не відповідають обов'язковій ознаці передбаченій для речового доказу, а саме матеріальність та не підпадають під визначення речових доказів у кримінальному провадженні та додає про те, що на рахунку підприємства сума 10 000 000 відсутня і невідомо яка саме сума грошових коштів визнана речовими доказами.

У підсумку директор товариства вказує на відсутність доказів того, що арештовані грошові кошти протиправно набуті внаслідок вчинення посадовими особами товариства кримінального правопорушення. Додає, що арешт призвів до блокування роботи товариства.

Одночасно автор апеляційної скарги вказує, що ухвалу слідчого судді отримано апелянтом 18 липня 2018, апеляційна скарга подана до суду 23.07.2018, тобто в строки визначені ст. 395 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, позицію представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна та його представник участі у судовому засіданні не приймали, копію оскаржуваної ухвали апелянтом отримано18 липня 2018, апеляційна скарга подана до суду 23.07.2018, п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління СБ України перебувають матеріали кримінального провадження № 22017000000000435, відомості про яке 11.12.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 204 КК України.

Старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Кононенко Ю.С., за погодженням із прокурором Генеральної прокуратури України Гошовським P.M.,звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту намайно, а саме: грошові кошти у безготівковій формі, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Ялта Град Строй» (ЄДРПОУ 35559557) - №260023142, який відкритий у відділенні ПАТ «ПУМБ» м. Краматорськ (МФО 334851), в межах суми 10 000 000 млн. гривень, яке ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року задоволено.

Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Посилання апелянта на те, що стороною обвинувачення не доведено наявність обґрунтованої підозри у даному кримінальному провадженні, те, що ТОВ «Ялта Град Строй» не має жодного відношення до даного кримінального провадження, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки додані до клопотання матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом з цим, положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України не вимагають наявності обґрунтованої підозри щодо особи на відміну від пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 170 КПК України, проте такої мети, яка передбачена пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 170 КПК України у клопотанні не зазначено. З цих же підстав не заслуговують на увагу і твердження апелянта про те, що посадовим особам товариства про підозру не повідомлено, відомості про причетність товариства до злочину в окреме провадження не виділені, відсутній у справі потерпілий та цивільний позов.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Крім того, факт заперечення наявності обґрунтованої підозри не є визначеною законом підставою для її спростування. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України та є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ст.ст. 22, 26 КПК України).

Посилання апелянта на те, що товариство не має відносин з підприємствами наведеними у витягу з кримінального провадження, не є предметом розгляду у даному судовому засіданні, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні, як і твердження апелянта з приводу завищення вартості матеріалів та виконаних робіт на користь ДП «Донецькитй Облавтодор», те, що між ТОВ «Ялта Град Строй» та ДП «Донецькитй Облавтодор» були укладені господарські договори, за якими всі роботи виконано у строк та у повному обсязі.

Твердження апелянта про те, що товариство «Ялта Град Строй» зареєстровано та знаходилось у м. Донецьк, після перереєстрації та з 2014 року здійснює свою господарську діяльність виключно на території України та виключно на законних підставах, підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.

Посилання автора апеляційної скарги на те, що фактичним власником товариства є ОСОБА_2, колегія суддів не може визнати такими, що свідчать про необхідність скасувати оскаржувану ухвалу, оскільки положення ст. 170 КПК України дозволяють накласти арешт на майно будь якої особи, у разі необхідності забезпечити збереження речових доказів, що у цьому випадку і мало місце.

Посилання апелянта на неконкретизованість розміру коштів, які відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, хоч і заслуговують на увагу, проте не тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення, з огляду на положення ст. 173 КПК України, яка містить перелік підстав для скасування і до яких наведена підстава не належить. З цих же підстав не заслуговують на увагу і твердження апелянта про відсутність коштів на арештованому рахунку.

Твердження директора товариства про те, що грошові кошти на банківському рахунку не відповідають обов'язковій ознаці передбаченій для речового доказу, а саме матеріальність та не підпадають під визначення речових доказів у кримінальному провадженні, слід визнати непереконливими, з урахуванням вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, відповідно до якої арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Посилання автора апеляційної скарги на невідповідність арештованого майна вимогам ст. 98 КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами провадження, а саме постановою про визнання речовим доказом від 03.07.2018 року, відповідно до якої арештоване слідчим суддею майно визнано у рамках даного кримінального провадження речовим доказом, з посиланням на те, що грошові кошти є предметом злочину (а.с. 74-78).

Посилання апелянта на блокування роботи товариств, як на підставу для скасування ухвали слідчого судді, не може бути визнано обґрунтованим, оскільки застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце, з огляду на ненадання апелянтами, всупереч вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, відомостей про повне блокування роботи товариств.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Кононенка Ю.С. та накладено арешт на майно, а саме грошові кошти у безготівковій формі, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Ялта Град Строй», залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Ялта Град Строй» ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

Масенко Д.Є. Глиняний В.П. ПрисяжнюкО.Б.