Ухвала суду № 76257967, 05.09.2018, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/2144/14-ц

Провадження №4-с/718/20/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2018 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої - судді Масюк Л.О.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіцмань справу за скаргою Кредитної спілки «Альянс Україна» на постанову ВП №55549774 від 26.06.2018 року головного державного виконавця Петрюк О.В. Кіцманського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про повернення виконавчого документа стягувачеві,

В С Т А Н О В И В :

Скаржник звернувся до суду із зазначеною скаргою, в якій просить скасувати постанову ВП №55549774 від 26.06.2018 року головного державного виконавця Петрюк О.В. Кіцманського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про повернення виконавчого документа стягувачеві. В обгрунтування скарги послався на те, що згідно рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27.10.2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «Альянс Україна» заборгованість у розмірі 29463, 04 гривень, на підставі чого видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження.

25.07.2018 року КС «Альянс Україна» отримала постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.06.2018 року, згідно якої повернуто виконавчий лист №718/2144/14-ц виданий 18.11.2014 року. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки державний виконавець не вжив всіх необхідних заходів для завершення виконавчого провадження. Так, з вказаної постанови ВП №55549774 від 26.06.2018 року вбачається відсутність майна у приватній вланості боржниці ОСОБА_2 Однак, докази відсутності майна та коштів у боржниці відсутні. На підставі вищенаведеного просив скасувати постанову ВП №55549774 від 26.06.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Представник скаржника у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справу. Через канцелярію суду подав клопотання, в якому просив справу розглянути без його участі.

Головний державний виконавець Кіцманського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_3, зацікавлена особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, хоча належним чином та своєчасно повідомлялись судом про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення не подали, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця, або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її рогляду.

Враховуючи, що в справі достатньо матеріалів, які свідчать про права і взаємовідносини сторін, суд вважає, що розгляд справи слід провести у відсутності сторін та відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27.10.2014 року у справі № 718/2144/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 а користь кредитної спілки «Альянс Україна» заборгованість у розмірі 29171,32 гривень та 291,72 гривень судового збору (т.1, а.с. 33). За вказаним рішенням видано виконавчий лист № 718/2144/14-ц (т.1, а.с. 44) та відкрито виконавче провадження.

При здійсненні виконавчих дій було встановлено, що майна підлягаючого опису у приватній власності боржника за адресою вказаною у виконавчому документі, на час перевірки не виявлено. (т.2., а.с.3)

Ураховуючи викладене, постановою державного виконавця від 26.06.2018 року виконавчий лист № 718/2144/14-ц повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку із відсутністю майна підлягаючого опису у приватній власності боржника за адресою вказаною у виконавчому документі, на час перевірки. (т.2, а.с.3)

Зазначену постанову стягувач отримав 25.07.2018 року.

До суду із скаргою стягувач звернувся 30.07.2018 року.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як передбачено ч.1 ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

Оскільки стягувач звернувся до суду в межах визначеного законодавством строку з часу отримання оскаржуваної постанови, ним не пропущений строк звернення, а тому не потребує поновленню.

Згідно ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконазців, приватних виконавців.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII визначені обов`язки і права виконавців. Зокрема, ч.1 згаданої статті передбачає, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.2 ч.1 ст 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.2).

Згідно ч.3 цієї статті виконавець має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п.1); з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.3); за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду (п.4); безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх (п.5); накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п.6); накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п.7); здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв’язку з виконавчим провадженням (п.8); звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб (п.13); у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п.19); отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (п.21); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (п.22).

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 ст.18).

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч.5 ст.18).

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Судом не встановлено, що державним виконавцем було вжито всіх, передбачених Законом, заходів щодо примусового виконання судового рішення та не в повному обсязі.

Тобто, державний виконавець не провів належним чином виконавчі дії, в результаті чого порушив права стягувача, належних та допустимих доказів щодо вчинення державним виконавцем будь-яких заходів стосовно перевірки майнового стану боржника, в судовому засіданні не здобуто, а тому скарга підлягає задоволенню, так як державний виконавець дійшов помилкового висновку про повернення виконавчого документу стягувачеві саме на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому, доводи заявника обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що постанова ВП №55549774 від 26.06.2018 року головного державного виконавця Петрюк О.В. Кіцманського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про повернення виконавчого документа стягувачеві є незаконною у зв`язку з чим така підлягає скасуванню.

Згідно ст.453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Керуючись ст.ст. 450,451 ЦПК України, ст. ст. 18, 36, 37 , 40, 48 ч. 8 Закону України «Про виконавче провадження», суд –

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу Кредитної спілки «Альянс Україна» на постанову ВП №55549774 від 26.06.2018 року головного державного виконавця Петрюк О.В. Кіцманського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про повернення виконавчого документа стягувачеві - задовольнити .

Скасувати постанову головного державного виконавця Петрюк О.В. Кіцманського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.06.2018 року у виконавчому провадженні ВП №55549774.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Чернівецької області.

Суддя: Масюк Л.О.