Ухвала суду № 76256931, 15.06.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5243/17

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н.А.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Гірняк Л.А., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі: Бахірко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 11 квітня 2017 року про відмову у забезпеченні позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на ? частину спільної сумісної власності подружжя, набутого до реєстрації шлюбу, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Приморського районного суду м.Одеси з позовом, який вподальшому уточнила, до ОСОБА_4, та в якому просила: встановити факт постійного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_6 у період з листопада 2005 року по 18.04.2008 року, визнати за нею право власності на 1\2 частину автомобіля Тайота Камрі, 2003 року випуску, д\з НОМЕР_1 та стягнути з ОСОБА_4 17 565 гривень витрат на поховання ОСОБА_6

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 15 вересня 2016 року відкрито провадження у справі.

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Приморського районного суду м.Одеси із зустрічним позовом, який вподальшому уточнила, до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/3 квартири АДРЕСА_1, 1/3 меблів та побутової техніки, які зазначені в позовні заяві, 1/3 земельних ділянок АДРЕСА_2, 1/3 будівельних матеріалів двоповерхової будівлі причала-дачі, розташованої за адресою: АДРЕСА_3; 1/3 армійського причепу «Кунг», 1/3 лодки «Южанка» з підвісним мотором «Yamaha», 1/3 автомобіля Toyota Camry 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_1, сервіз чайний на 6 персон, золоту обручку, 2 золотих кулона, 1/3 бензопили.

10.04.2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася до Приморського районного суду м.Одеси із клопотанням про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на автомобіль Тайота камрі, 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та передати його на відповідальне зберігання ОСОБА_2.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 11 квітня 2017 року у задоволенні вищевказаного клопотання відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 11 квітня 2017 року та постановити нову, якою задовольнити клопотання представника ОСОБА_2 про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 ЦПК України змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Згідно ч.1, 2, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст.152 ч.1 п.1,7, ч.3 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, районний суд виходив з того, що представником ОСОБА_2 не зазначено причини, у зв"язку з якими потрібно забезпечити позов. Крім того, забезпечення позову шляхом передачі зазначеного автомобіля на відповідальне зберігання ОСОБА_2 по суті є елементом задоволення позовних вимог, тобто формою вирішення спору, що до розгляду справи по суті є неприпустимим.

Проте повныстю погодитися з усыма тиакими висновками суду першої інстанції не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль Тайота камрі, 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_1, є предметом спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на ? частину спільної сумісної власності подружжя, набутого до реєстрації шлюбу, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Зокрема ОСОБА_2 намагається визнати за собою право власності на 1/2 частину автомобіля.

У разі зобов'язання відповідача в порядку забезпечення позову передати спірний автомобіль позивачці (ОСОБА_2) суд фактично без ухвалення рішення справи по суті, таким чином вже вирішує позовні вимоги ОСОБА_2, що є неприпустимим та таким, що порушує вимоги законодавства.

Тому висновки суду в цій частині є законними та обгрунтованими.

Проте, відмовляючи у клопотанні представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в заяві про забезпечення позову накладення арешту, суд першої інстнації не врахував, що вказаний автомобіль є предметом пору, на якій претендує ОСОБА_2 яка вказує, що експлуатацією автомобілю збільшується фізичний знос автомобілю та його пробіг, що веде до зменшення його вартості.

Представник ОСОБА_4 пояснив, що автомобіль стоїть в гаражном приміщенні і не експлуатується. Тому він не проти накладення арешту на автомобіль, проте не згоден з висмогою про передачу на відповідальне зберігання ОСОБА_2, оскільки це є фактичним вирішенням її позовних вимог без ухвалення рішення.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 11 квітня 2017 року підлягає скасуванню в частині відмови у у задоволенні клопотання про накладення арешту з постановленням в цій частині нової ухвали про накладення арешту на автомобіль Тайота камрі, 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_1. В іншій частині ухвали суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування ухвали, не допустив, тому в цій частині ухвала підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 11 квітня 2017 року в частині відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту - скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу.

Накласти арешт на автомобіль Тайота камрі, 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

В іншій частині - ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та скарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Л.А. Гірняк

Є.С. Севєрова