Ухвала суду № 76255889, 05.09.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3170/18

1-кп/705/643/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Мазуренко Ю.В.

при секретарі Музичук Л.В.

за участю прокурора Сліпенко І.В.

захисника ОСОБА_1

законного представника особи,

стосовно якої вирішується питання

про застосування примусових

заходів медичного характеру ОСОБА_2

провівши в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області , підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018250250000703 від 15.05.2018 року про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На адресу Уманського міськрайонного суду Черкаської області 26.07.2018 року (вх. № 19525) надійшли матеріали клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018250250000703 від 15.05.2018 року за ч.2 ст.185 КК України.

Потерпілий ОСОБА_4, який належним чином повідомлений про дату, місце і час проведення підготовчого судового засідання, в підготовче судове засідання не з’явився і з клопотанням бути присутнім під час проведення підготовчого судового засідання до суду не звертався. Учасники підготовчого судового засідання, присутні в залі суду - не заперечували проти проведення підготовчого судового засідання за відсутності потерпілого.

Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеруОСОБА_3, який перебуває в КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня», у зв»язку з обранням відносно нього відповідного запобіжного заходу, - в судове засідання не був доставлений. При цьому, на адресу суду 31.08.2018р. за вх. № 22169 з КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня» по електронній пошті був направлений лист, в якому вказано, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на запобіжному заході в закладі, за станом свого психічного здоров'я може приймати участь в судовому засіданні. Одночасно, в листі вказано, що у відповідності до ЗУ «Про Національну поліцію» доставка таких осіб у судове засідання покладається на поліцейських. Тому, лікувальний заклад вважає, що є передбачені законом підстави для зобов'язання Уманського ВП ГУНП в Черкаській області забезпечити доставку ОСОБА_5 «… в судове засідання …».

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вказувала, що є підстави для призначення матеріалів клопотання до судового розгляду. При цьому, прокурор не надала суду доказів на підтвердження факту відкриття матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3, оскільки в підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_1 вказував, що матеріали ОСОБА_3 не відкривались та він з ними не ознайомлювався і на момент відкриття матеріалів він перебував у лікувальному закладі.

В підготовчому судовому засіданні захисник особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру – адвокат ОСОБА_1 та законний представник особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 з приводу призначення відповідних матеріалів клопотання про застосування заходів медичного характеру до судового розгляду вказували, що клопотання підлягає поверненню прокурору, оскільки за змістом воно не відповідає вимогам КПК України ( воно є суперечливим та необґрунтованим) і ОСОБА_3 не відкривалися матеріали кримінального провадження, що є істотним порушенням вимог КПК України.

В підготовчому судовому засіданні, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши матеріали клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 та додані до нього документи, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення матеріалів клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в зв'язку з їх невідповідністю вимогам КПК України, виходячи з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд вправі у підготовчому судовому засіданні прийняти рішення, яким повернути клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, якщо воно не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

За приписами ст. 511 КПК України однією із форм закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру є затвердження прокурором складеного слідчим або самостійне складання клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надіслання його суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:

1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;

2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

Якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими цією главою.

Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру.

Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.

Відповідно до ч.2 ст. 292 КПК України клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.

При цьому, згідно вимог ст.291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт має містити найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості кожного обвинуваченого, анкетні відомості кожного потерпілого, прізвище, ім'я, по-батькові та займана посада слідчого, прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання, розмір шкоди, завданої правопорушенням, розмір витрат на залучення експерта, дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідуванні; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Судом встановлено, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018250250000703 від 15.05.2018 року, відносно ОСОБА_3 не відповідає вимогам КПК України, виходячи з наступного.

Так, за змістом клопотання вбачається, що слідчий Уманського ВП ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6, за погодженням із прокурором Уманської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_7, - звернувся до суду із клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом і лікування в примусовому порядку.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 512 КПК України судовий розгляд зазначеної категорії справ здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу. При цьому, вирішення питання про можливість участі особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, брати участь у судовому розгляді є важливою гарантією дотримання права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, суд відзначає, що відповідно до положень ст. 503 КПК України, примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.

Однак, не дивлячись на таку вимогу кримінального процесуального закону, у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_3 не міститься жодних посилань на те, що він є суспільно небезпечним, а також на ступінь небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, що має значення при прийнятті рішення судом про застосування певного, визначеного Кримінальним кодексом України, виду примусових заходів медичного характеру.

Окремо, суд звертає увагу на неприпустимі формулювання, які викладені у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3, які суперечать вимогам Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України в частині поняття та мети примусових заходів медичного характеру та особливого порядку здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Так, у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 зокрема, містяться такі формулювання «…Фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими:…»:

- «…15.05.2018 близько 00 год. 39 хвилин, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в приміщенні кафе «Барзо», що по вул. Європейська, 50 м. Умань, в стані алкогольного сп’яніння, з вішалки, що знаходилась біля виходу з вищевказаного кафе, повторно, таємно викрав куртку «WitWork», чорного кольору, що належить ОСОБА_4, вартість якої згідно висновку експерта № 10/188 від 25.05.2018 становить 1003 гривень, чим залодіяв потерпілому матеріальної шкоди на вище вказану суму.…».

Також, в клопотанні вказано, що 25.05.2018 року, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України. Як вбачається з тексту клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у ньому викладені зміст підозри, а також ті фактичні обставини діяння, у вчиненні якого підозрювався відповідна особа на стадії досудового розслідування, та його правова кваліфікація.

Суд звертає увагу, що формулювання обвинувачення у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру має містити дані щодо події діяння із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України, можна встановити в діях особи, відносно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, ознаки кримінального правопорушення.

Викладення фактичних обставин провадження з підсумком про те, що у кримінальному провадженні виконані всі необхідні слідчі дії та зібрані достатні докази щодо вчинення відповідною особою суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, як це зроблено в клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_3, не може замінити належне формулювання обвинувачення, оскільки за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України та його структурою, формулювання обвинувачення у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру має бути викладено незалежно від викладених фактичних обставин діяння та його правової кваліфікації з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Також, суд звертає увагу на те, що і фактичні обставини, і формулювання обвинувачення у випадку складання клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру мають бути викладені з урахуванням особливостей кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, оскільки ставлячи питання про застосування щодо ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру, - є незрозумілим, яким чином особа, яка склала відповідне клопотання, зазначаючи про те, що у ОСОБА_3 наявні прояви хронічного психічного захворювання, в результаті наявності якого він не був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними в момент вчинення інкримінованого йому діяння, дійшла висновку про те, що він діяв умисно і цілеспрямовано та із корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном , повторно таємно викрав куртку потерпілого, про що зазначено у викладі фактичних обставин.

Одночасно, у клопотанні зазначено, що у зв’язку з наявністю у ОСОБА_3 клінічних ознак пасивного типу суспільної небезпеки відносно нього можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, передбачені ст. 94 КК України, у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним типом нагляду.

Так, відповідно до ст.92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Згідно положень ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється зокрема за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

За змістом ст. 504 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

За таких обставин посилання у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру на винуватість особи, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, у вчиненні кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення, не відповідає вимогам закону, оскільки не враховує особливостей здійснення досудового розслідування стосовно осіб, які в стані неосудності вчинили діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 513 КПК України, суд виносячи ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру встановлює, зокрема чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності.

Стан неосудності є юридичною категорією для встановлення якої необхідною складовою є факт наявності у відповідної особи психічного захворювання, яке за своїм характером позбавляє особу можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Так, у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 вказано, що «...у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, наявні прояви хронічного психічного захворювання у формі шизофренії параноїдної форми з психотичними афективними, галюцинаторно-маячними розладами, процесуальними змінами емоційно-вольової сфери і мислення (термін спостереження менше року), через що на вказаний період часу він не міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час у ОСОБА_3 відмічаються прояви хронічного психічного захворювання у формі шизофренії параноїдної форми з психотичними афективними, галюцинаторно-маячними розладами, процесуальними змінами емоційно-вольової сфери і мислення (термін спостереження менше року), через що він не може усвідомлювати свої дії і керувати ними, не може правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, не може приймати участь у слідчих діях і судовому процесі і за своїм психічним станом через відмічену в клінічній картині галюцинаторно-маячну симптоматику, прояви психопатоподібної поведінки і ауто агресії, процесуальні зміни емоційно-вольової сфери і прояви некритичності, що становить пасивний тип суспільної небезпеки і може привести до скоєння ОСОБА_3 суспільно-небезпечних дій, він потребує госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом і лікування в примусовому порядку…».

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про те, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 за ознаками вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, не відповідає вимогам КПК України, у зв’язку із чим підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст.ст. 291, 292, 314, 315, 369-372, 395, 503, 504, 505, 511, 512 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Повернути клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018250250000703 від 15.05.2018 року про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками вчиненням суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України прокурору Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_7 внаслідок невідповідності клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копію ухвали направити до Коммунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради для вручення ОСОБА_3, та негайно вручити прокурору, захиснику та законному представнику.

Суддя Ю.В. Мазуренко