Вирок № 76255784, 04.09.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Вирок

Іменем України

Справа № 712/13770/16-к

Провадження № 1кп/712/78/18

04 вересня 2018року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді - Рябуха Ю.В.

при секретарі - Нагаєвській В.Б.

за участю:

прокурора - Грушовенко Є.Г.

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника - Огороднього А.Б.

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкас кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Вергуни, Черкаського району Черкаської області; громадянин України, українець, з вищою освітою, не працюючий, не одружений; учасником бойових дій, депутатом, інвалідом, учасником ліквідації наслідків на ЧАС не являється, зареєстрований та фактично проживаючий: АДРЕСА_1, раніше не судимий,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1ст.366, ч.1 ст.368 КК України , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4, згідно наказу начальника Головного управління юстиції в Черкаській області № 2428/к від 19.12.2012 призначений на посаду державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області, та займаючи посаду державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області і у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу України» постійно здійснював функції представника влади та у відповідності до ст. 6 являвся державним службовцем, який наділений правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, тобто являвся службовою особою відповідно до Закону України «Про державну службу».

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу України» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу України» працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України та у відповідності до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний «…здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом...».

У відповідності ст. 60 «Про виконавче провадження» постановою державного виконавця може бути знятий арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення або у випадку наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.

Крім того, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Згідно пункту 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно пунктів 1.12.1-1.12.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 відомості про здійснені виконавчі дії державним виконавцем вносяться до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу ДВС відомості про таку дію вносяться до Єдиного реєстру протягом двох робочих днів після її проведення або надходження повідомлення про її проведення. Постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження (крім актів, що складаються за місцем проведення виконавчих дій) складаються за допомогою програмних засобів Єдиного реєстру. У випадку збоїв роботи системи Єдиного реєстру документи виконавчого провадження можуть виготовлятися без використання програмних засобів Єдиного реєстру, про що обов'язково зазначається в документі. Після відновлення роботи Єдиного реєстру такі документи в електронному вигляді негайно вносяться до нього.

Так, ОСОБА_4, будучи відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» спеціально уповноваженою особою та службовою особою відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області, здійснював виконавчі дії у зведеному виконавчому провадженні № 45765795 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 37 726,53 (тридцять сім тисяч сімсот двадцять шість) грн. 53 (п'ятдесят три) коп., та стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 25 424,73 (двадцять п'ять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 73 (сімдесят три) коп., на загальну суму 63 151,26 (шістдесят три тисячі сто п'ятдесят одна) грн. 26 (двадцять шість) коп. і у зведеному виконавчому провадженні № 47408814 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 60 007 (шістдесят тисяч сім) грн. 00 коп., та стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 45 147 (сорок п'ять тисяч сто сорок сім) грн. 00 коп., на загальну суму 105 154 (сто п'ять тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Під час здійснення виконавчого провадження ОСОБА_4, у відповідності до вимог Закон України «Про виконавче провадження», на автомобіль боржника ОСОБА_5 Volkswagen Transporter 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_6, було накладено арешт та заборонено здійснювати його відчуження.

У ході проведення виконавчих дій, ОСОБА_4, від невстановленої досудовим розслідуванням особи, отримав пропозицію щодо незаконного зняття арешту транспортного засобу, у зв'язку із чим приблизно у березні 2015 року у нього виник умисел на одержання неправомірної вигоди для себе, шляхом зловживання службовим становищем в інтересах третіх осіб та шляхом службового підроблення.

У подальшому приблизно у березні 2015 року, будучи державним виконавцем у зведеному виконавчому провадженні № 45765795, ОСОБА_4, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди отримав у постійне користування банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_5 зареєстровану на ім'я ОСОБА_7, який не усвідомлював злочинний намір першого.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4, діючи з корисливим мотивом, з метою одержання неправомірної вигоди службовою особою, знаходячись у м. Черкаси, більш точне місце у ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, 24.03.2015 отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, на розрахунковий рахунокНОМЕР_5, який раніше отримав з метою укриття від кримінальної відповідальності, грошові кошти в сумі 8500 грн., які знаходячись на території відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», яке розташоване по вул. Смілянській, 99 у м. Черкаси, зняв із банкомату, та в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Він же, діючи всупереч зазначених вище нормам законодавства, являючись службовою особою та державним службовцем, будучи державним виконавцем у зведеному виконавчому провадженні № 47408814, у період часу з 26.05.2015 по 03.06.2015, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, у не встановленому слідством місці та спосіб, без внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виготовив постанову про звільнення майна з під арешту від 27 травня 2015 року з відтиском гербової печатки державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області та супровідний лист до неї, в який власноручно вніс рукописний текст (03.06.15 № 7911\5) з неіснуючим вихідним номером та датою складання вказаного листа, постанову про звільнення майна з під арешту від 27 травня 2015 року з відтиском гербової печатки державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області та супровідний лист до неї, в який власноручно вніс рукописний текст (03.06.15 № 3474/5) з неіснуючим вихідним номером та датою складання вказаного листа.

В подальшому, ОСОБА_4, знаходячись поблизу приміщення відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області, що за адресою: м. Черкаси, вул. Вернигори, 4 надав вказані підроблені документи ОСОБА_5, який в свою чергу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, передав ОСОБА_6, який 20.06.2016 надав їх до Черкаського ВРЕР при УДАІ УМВС, на підставі яких службовими особами ВРЕР було знято арешт та заборону відчуження автомобіля Volkswagen Transporter 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1, а 23.06.2015 було зареєстровано право власності на вказаний автомобіль за ОСОБА_8, що унеможливило в подальшому реалізацію арештованого майна автомобіля Volkswagen Transporter 2001 року та відшкодування боргу ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в загальній сумі 105 154 грн.

Він же, у період часу з 26.05.2015 по 03.06.2015, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, у не встановленому слідством місці та спосіб, виготовив завідомо підроблені документи, а саме: супровідний лист від 03.06.2015 № 7911/5 та супровідний лист від 03.06.2015 № 3474/5, в які власноручно вніс рукописний текст з неіснуючим вихідним номером та датою складання вказаних листів, а також постанови від імені державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції ОСОБА_4 про звільнення майна з під арешту, а саме автомобіля Volkswagen Transporter 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 від 27 травня 2015 року, з відтиском гербової печатки державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області та підписом від імені ОСОБА_9 в графі «Затверджую», котрий не належить останньому.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4, свою винність у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1ст.366, ч.1 ст.368 КК України не визнав повністю. Суду показав, що так дійсно працював у ВДВС з 2012 по 2015. В кінці 2014 надійшло виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 боргу. Було відкрито виконавче провадження, зроблено всі запити, коли прийшли відповіді з земельного кадастру, ВДАІ, було накладено арешти на три автомобілі ОСОБА_5 і оголошено розшук. Через 2 місяці під час виконавчих дій на Золотоніському КП було затримана т/з Фольксваген Пассат. Він зв'язався із стягувачем, приїхав ОСОБА_1, щоб поїхати забрати автомобіль і поставити на штраф майданчик. Потім автомобіль був описаний, переданий на реалізацію. Але коштів з продажу автомобіля не вистачило. Про два інші автомобіля відомостей не було. Через деякий час до нього прийшов ОСОБА_10 з ОСОБА_5, питали про заборгованість, він сказав, що як погасять борг, то провадження закриється, і тоді зніметься арешт з інших автомобілів, належних ОСОБА_5 ОСОБА_10 з ОСОБА_5 сказали, що там де вони живуть не має відділення ПриватБанка, тоді домовилися, що вони візьмуть у нього номер його картки ПриватБанка, яка була в його користування і належала іншій особі, а саме ОСОБА_7, вони нею спільно користувалися. В подальшому на картку було перераховано 8500грн., а на наступний день кошти були перераховані на рахунок ДВС. Але оскільки він назвав їм не точну суму, то залишилася певна сума коштів. Він зателефонував ОСОБА_10 і сказав, щоб той забрав залишок коштів. Останній повідомив, що кошти позичав ОСОБА_5, який потім приїхав і написав розписку, що отримав зайві кошти і тоді він віддав йому постанови про закриття провадження та закінчення арешту. Десь через місяць прийшло ще одне виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_1 боргу. Знову потрібно було проводити виконавчі дії. Оскільки відповіді на запит чекають місяць, він з ОСОБА_1 домовився, що коли вона здасть виконавчий лист вони напишуть заяву про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно. Після того як була написана заява, він зразу виніс постанову про накладення арешту, і вони разом наручно відвезли в ДАІ. Через деякий час до нього прийшов новий власник автомобіля і сказав, що на його автомобіль накладено арешт, оскільки на той час він не переоформив автомобіль. Він написав заяву і тоді він виніс постанову про скасування арешту з цьогго автомобіля, а на інших двох автомобілях арешт повинен був залишитися. І потім ще було накладено арешт на кожен автомобіль окремо, вийшло так, що було накладено два арешти на майно. Два автомобілі знаходилася в розшуку, виконавче провадження було зупинено. До нього прийшла ОСОБА_2 і вони вирішили, що відправлять виконавче провадження на стягнення з пенсії. Заробітну плату він отримував в ПриватБанку.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 його вина у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.366, ч.1 ст.368 КК України повністю підтверджується зібраними по справі доказами в їх сукупності поясненнями потерпілих, свідків, допитаних в судовому засіданні, які показали , що:

- допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що вона та її син були стягувачами за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_5 на їх користь заборгованості. І як стягувач вона була повідомлена, що на три автомобіля ОСОБА_5 було накладено арешт. Одна з машин була зупинена на Золотоніському КП, продана і гроші перераховані на її рахунок. Через деякий час вона побачила в місті один з арештованих автомобілів - транспортер і зрозуміла, що він знятий з реєстрації, але вона знала, що цей автомобіль знаходився під арештом. Тому зверталася у виконавчу службу до ОСОБА_4. Він повідомив їй, що ОСОБА_5 розрахувався заднім числом. А він звільнився і хто це зробив він не знає. З часом ОСОБА_4 та його мати просили її нерозкручувати цю справу, казали, що компенсують втрати. Сума позову складається, з тих сум, що вказані у виконавчому листі. ОСОБА_4 казав їй, щоб вона написала заяву, щоб передати документи у Головне управління, щоб стягувати заборгованість з пенсіїї. Їй відшкодували 200грн. Цивільний позов підтримує в повному обсязі;

- допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що був стягувачем за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_5 на свою користь та матері заборгованості. Він знає від адвоката та матері, що були накладені арешти на автомобілі ОСОБА_5. Один з автомобілів «Пассат» був перереєстрований на іншу особу за допомогою ОСОБА_4. Також знає, що ОСОБА_4 зустрічався з його матір»ю та адвокатом, щоб не давати хід справі. Але більше ніяких зустрічей не було. Так дійсно за першим виконавчим листом було виконано рішення суду. В Золотоноші автомобль ОСОБА_5 був поставлений на штрафмайданчик та в подальшому реалізований через торги, йому були перераховані кошти, але сума була невелика. Всі дії вчиняв їх адвокат і подробиці йому не відомі. Вважає, що оскільки ОСОБА_4 вчинив неправомірні дії, зняв заборону з майна, внаслідок чого вони не отримали свою компенсацію, останній повинен виплатити кошти, які не виплатив ОСОБА_5 та моральну шкоду;

- допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показав, що проте, що у виконавчій службі було виконавче провадження про стягнення з нього заборгованості за розпискою на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 йому було відомо. В подальшому на три його автомобілі був накладений арешт. Зазначені автомобілі були ним продані на підставі генерального доручення. Автомобіль Фольксваген Транспортер був проданий ОСОБА_6, автомобіль Фольксваген Пассат був заарештований в Золотоноші та проданий на торгах. З інших двух автомобілів арешт не знімався. Він зустрічався з виконавцем для з»ясування суми заборгованості, бо ОСОБА_6 хотів внести цю суму. Знає, що за рішенням апеляційного суду Черкаської області сума боргу була збільшена. ОСОБА_6 до нього не звертався, щоб переоформити автомобіль і йому про це нічого не відомо. Якісь документи, йому надав ОСОБА_4 після погашення боргу, він передав їх ОСОБА_6. Чи надавалися йому документи про закриття виконавчого провадження він не пам»ятає. ОСОБА_6 перевів його товаришу гроші, а потім вони їх перевели на номер карточки ОСОБА_4. Номер карточки йому повідомив ОСОБА_4 і суму назвав близько 9000грн. Так, у нього було відкрито декілька виконавчих проваджень. Фольксваген Пассат було вилучено і поставлено на реалізацію. Після його продажі він дізнавався про закриття провадження, але там не хватало 9000грн., які потім доплатив ОСОБА_6, так як він сам інвалід і грошей у нього не було. Після переводу грошей він приїхав до ОСОБА_4, той сказав, що виконавче провадження закрито і видав документи, які він потім передав ОСОБА_6. Зміст документів він не читав, але ОСОБА_4 показував йому чеки, які були прикріплені до виконавчого провадження. Через деякий час ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду і за його рішенням було відкрито нове виконавче провадження;

- допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що до нього передзвонив товариш ОСОБА_5 і спитав чи не має у нього знайомих у виконавчій службі щоб проконсультуватися з приводу арешту автомобілів. Вони поїхали до ОСОБА_4, той сказав ОСОБА_5, що треба погасити борг. Зі слів ОСОБА_5 знає, що через деякий час ОСОБА_4 сказав ОСОБА_5, що не вистачає коштів на погашення боргу. Останній спитав у нього чи немає він банківської карточки, щоб люди перерахували кошти. ОСОБА_6 перерахував кошти на його картку і він віддав її ОСОБА_5. Потім вони приїхали до банку і там ОСОБА_5 перерахував кошти, кому він не знає. На досудовому слідстві йому казали, що ці гроші це неправомірна вигода;

- допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що десь 2012 купив машину у ОСОБА_5 через перекупщика по дорученню, він її зразу не переоформляв. Через пару років дізнався, що машина в арешті і подзвонив до ОСОБА_5, той сказав, що так склалися у нього обставини. І одну машину уже у нього забрали будуть її продавати і борг десь 70000грн. погасять. Потім ту машину продали, для повного погашення заборгованості нехватало 9000грн. ОСОБА_5 подзвонив йому і сказав, що ця сума порібна для повного погашення боргу. Він перерахував гроші на чиюсь карту, і через деякий час ОСОБА_5 привіз йому документи, він поїхав в ДАІ і переоформив машину на свою дружину. ОСОБА_4 він бачив один раз коли він дав йому якийсь документ, але в ДАІ він не підійшов. На даний час ОСОБА_2 йому ніяких претензій не пред»являла. Знає, що арешт був накладений ще слідчим;

- допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що вони з чоловіком купили машину, а потім виявилося, що вона в арешті. Тоді вони звернулися до попереднього власника, він повідомив, що у нього фінансові проблеми. Коли він їх вирішив, виявилося, що недостає коштів, які вони передали. Безпосередньо при подіях вона не була присутня, все знає від чоловіка. Вона була присутня тільки при переоформленні автомобіля. Про зняття арешту вона знає тільки від чоловіка. ОСОБА_2 вона не знає. Автомобілем вони не користуються, бо на нього накладено арешт;

-допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що перебуває в дружніх стосунках з ОСОБА_4, він попросив зробити йому кредитну картку, навіщо він не знає. Вони разом з ним в банку оформили картку, він віддав її ОСОБА_4. Потім його запросили на допит, він написав пояснення, на слідуючий день поїхав в банк і взяв рух коштів по рахунку. Також слідчий сказав, щоб начальник безпеки банку зробив фото тих хто знімав кошти. Він відвіз довідку про рух кошів до слідчого, вона попросила написати заяву про долучення до справи. Потім попросила написати іншу, про долучення фото і довідки. Особисто фотографії він слідчому не надавав, вона показала фото з рук;

-допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що йому відомо, що десь у 2012році батьки купили автомобіль Фольксваген Пассат. Знає, що батько надавав якісь грошові кошти, він дав йому рахунок і просив перерахувати на картковий рахунок 9000грн. Кому не знає. Батько не пояснював навіщо ці гроші комусь перераховувати. Про те, що на машину був накладений арешт при перерахуванні коштів він не знав. Дізнався через деякий час. З людиною, якій перераховував кошти не знайомий та ніколи не спілкувався.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.366, ч.1 ст.368 КК України також повністю підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме: - наказом № 2428/к від 19.12.2012, згідно якого ОСОБА_4 призначено на посаду державного виконавця ВДВС Черкаського районного управління юстиції Черкаської області (т.1 а.м.к.п. 118);

-наказом №1900/к від 24.07.2015, згідно якого ОСОБА_4 звільнено посади державного виконавця ВДВС Черкаського районного управління юстиції Черкаської області за власним бажанням (т.1 а.м.к.п. 117);

- постановою державного виконавця Центрального ВДВС ЧМУЮ Хижняк Ю.А. від 23.07.2015 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/707/321/14 виданого 27.04.2015 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 60007грн. (т.1 а.м.к.п. 232);

- постановою державного виконавця Центрального ВДВС ЧМУЮ Хижняк Ю.А. від 23.07.2015 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/707/321/14 виданого 27.04.2015 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 45147грн. (т.1 а.м.к.п. 233);

-даними протоколу огляду місця події від 10.10.2016, згідно якого предметом огляду є виписка ПАТ КБ «ПриватБанк» від 10.10.2016 по картці/рахунку : НОМЕР_6 за період з 01.10.2014-10.10.2016-ОСОБА_10 (т.1 а.м.к.п.169);

- даними протоколу огляду предмету від 24.10.2016, згідно якого предметом огляду є виписка ПАТ КБ « ПриватБанк» від 26.10.2016 по картці/рахунку : НОМЕР_5 за період з 01.10.2014-26.10.2016-ОСОБА_7 ( т.1 а.м.к.п.179);

-постановою про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 26.05.2015 ОСОБА_4, державного виконавця ВДВС Черкаського районного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого документа № 2/707/321/14 від 27.04.2015, згідно якої накладено арешт на транспортні засоби АУДІ д.н.з. СА3633, зеленого кольору та Volkswagen Transporter 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 (т.1 а.м.к.п. 142);

-постановою ОСОБА_4, державного виконавця ВДВС Черкаського районного управління юстиції від 27.05.2015 при примусовому виконанні виконавчого документа № 2/707/321/14 від 16.04.2015 про звільнення з під арешту автомобіля Volkswagen Transporter 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, накладений державним виконавцем, постановою про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 26.06.2016. Підстава зняття - заява стягувача про повернення виконавчого документа ( т.1 а.м.к.п. 120);

- листом слідчого СВ Придніпровського РВ м.Черкаси №102 СВ від 23.01.2014 про зняття заборони перереєстрації із автомобіля Фольксваген Транспортер Т-4 д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 ( т.1а.м.к.п.119);

- супровідним листом №4241/5 від 26.05.2015 за підписом ОСОБА_9 на адресу Черкаського ВРЕР при УДАІ УМВС, ОСОБА_5 про направлення постанови про звільнення майна з під арешту ( т.1.а.м.к.п.121);

- протоколом огляду речей та документів від 30.11.2015, згідно якого предметами огляду є лист слідчого СВ Придніпровського РВ м.Черкаси №102 СВ від 23.01.2014; супровідний лист №4241/5 від 26.05.2015 за підписом ОСОБА_9; постанова про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 26.06.2016 за підписом ОСОБА_4; супровідний лист за вих. № 7911/5 від 03.06.2015; супровідний лист за вих. № 3474/5 від 03.06.2015 за підписом ОСОБА_9; постанова про звільнення з під арешту автомобіля Volkswagen Transporter 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 за підписом ОСОБА_4, при примусовому виконанні виконавчого документа № 2/707/321/14 від 27.04.2015; постанова про звільнення з під арешту автомобіля Volkswagen Transporter 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 за підписом ОСОБА_4, при примусовому виконанні виконавчого документа № 2/707/321/14 від 16.05.2015 ( т.1 а.м.к.п. 123);

- завіреними копіями сторінок вхідної кореспонденції, які зареєстрували супровідний лист ДВС вхідний № 2043 від 20.06.2016 та лист слідчого СВ Придніпровського РВ м.Черкаси майора міліції Пегіна Р.М., зареєстрованого 20.06.2015 № 197 (т.1 а.м.к.п. 149-151);

- випискою ПАТ КБ «ПриватБанк» від 10.10.2016 по картці/рахунку: НОМЕР_6 де зазначено рух коштів за період з 01.10.2014-10.10.2016-ОСОБА_10 (т.1 а.м.к.п. 163-168);

-випискою ПАТ КБ «ПриватБанк» від 26.10.2016 по картці/рахунку: НОМЕР_5 за період з 01.10.2014-26.10.2016 де зазначено рух коштів -ОСОБА_7 з фото таблицями, на яких зображений ОСОБА_4 при знятті коштів 25.03.2015 о 08-20год. (т.1 ст.174-178) ;

- супровідним листом №7971/5 від 03.06.2015 за підписом ОСОБА_9 на адресу Черкаського ВРЕР при УДАІ УМВС, ОСОБА_5 про направлення постанови про звільнення майна з під арешту ( т.1.а.м.к.п.192);

-постановою ОСОБА_4, державного виконавця ВДВС Черкаського районного управління юстиції від 27.05.2015 при примусовому виконанні виконавчого документа № 2/707/321/14 від 27.04.2015 про звільнення з під арешту автомобіля Volkswagen Transporter 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, накладений державним виконавцем, постановою про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 26.06.2016. Підстава зняття - заява стягувача про повернення виконавчого документа (т.1 а.м.к.п. 193);

- відомостями про рух коштів по рахунку 37310001004775 наданими ГУ Державної казначейської служби України у Черкаській області за період з 23.03.2015 по 27.03.2015 включно, де зазначені відомості про перерахування коштів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 (т.2 а.м.к.п. 17-27);

- висновком експерта №1/134 від 20.05.2016, згідно якого підпис від імені Начальник відділу ОСОБА_9 в супровідному листі №7911\5 від 03.06.15, ймовірно виконаний не гр. ОСОБА_9, а іншою особою. Напис 03.06.15 № 7911\5 в супровідному листі № 7911 \5 від 03.06.15, виконаний не гр. ОСОБА_9, а іншою особою. Напис 03.06.15 № 7911\5 в супровідному листі № 7911 \5 від 03.06.15, виконаний гр. ОСОБА_4. Підпис в графі Затверджую Начальник відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції ОСОБА_9 27 травня 2015 в постанові про звільнення майна з під арешту від 27.05.2015, ймовірно виконаний не гр. ОСОБА_9, а іншою особою. Встановити, ким, ОСОБА_4 чи іншою особою виконано підпис від імені Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції ОСОБА_4 в постанові про звільнення майна з під арешту від 27.05.2015 - не видалося можливим, з причин вказаних в дослідницькій частині. Підпис від імені Начальник відділу ОСОБА_9 в супровідному листі №3474/5 від 03.06.15, ймовірно виконаний не гр. ОСОБА_9, а іншою особою. Напис 03.06.15 № 3474/5 в супровідному листі № 3474/5 від 03.06.15, виконаний не гр. ОСОБА_9, а іншою особою; Напис 03.06.15 № 3474/5 в супровідному листі № 3474/5 від 03.06.15, виконаний гр. ОСОБА_4. Підпис в графі Затверджую Начальник відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції ОСОБА_9 27.05.2015 в постанові про звільнення майна з під арешту від 27.05.2015, ймовірно виконаний не гр. ОСОБА_9, а іншою особою. Встановити, ким, ОСОБА_4 чи іншою особою виконано підпис від імені Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції ОСОБА_4 в постанові про звільнення майна з під арешту від 27.05.2015 - не видалося можливим, з причин вказаних в дослідницькій частині (т.1 а.п.к.п.130-140);

- висновком експерта № 4/907 від 20.07.2016, згідно якого ринкова вартість автомобіля Volkswagen Transporter д.н.з НОМЕР_1, станом на 23.06.2015 могла складати 146857,40грн. ( т.1 а.м.к.п. 144-148).

Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення. При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.366, ч.1 ст.368 КК України в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, які виразились у складанні, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, у одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України.

З об'єктивної сторони злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України може полягати у таких формах:1) внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; 2) інше підроблення документів; 3) складання завідомо неправдивих документів; 4) видача завідомо неправдивих документів. Внесення у офіційні документи неправдивих відомостей передбачає внесення у дійсний офіційний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково (наприклад, внесення неправдивих відомостей у бухгалтерські книги).

Підроблення документів передбачає часткову чи повну заміну, змісту дійсного документа. Спосіб підроблення документів (дописка, підчистка, заміна тексту чи окремих слів, дати, підпису чи інших реквізитів) для кваліфікації діяння за ст. 366КК України значення не має. Складання неправдивих документів - це внесення до документу, який зовні оформлено правильно, відомостей, що не відповідають дійсності повністю або частково (наприклад, запис у дійсний бланк, який має відтиск печатки і підпис, неправдивих відомостей про фактичне використання сировини та матеріалів). Видача неправдивих документів - надання або випуск службовою особою документів, зміст яких повністю або частково не відповідає дійсності і які були складені цією ж або іншою службовою особою (наприклад, надання певним суб'єктам підприємницької діяльності завідомо фіктивних документів з метою приховування їх нечинної діяльності, або випуск фіктивних ліцензій, патентів з метою їх подальшого продажу тощо). Злочин, передбачений ст. 366КК України, вважається закінченим з моменту підроблення або складання завідомо неправдивого документа незалежно від подальшого його використання, а при видачі документа - з моменту його передачі зацікавленій особі.

З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинено лише з прямим умислом.

Хабар - це незаконна винагорода матеріального характеру, тобто предмет хабара має виключно матеріальний характер. Ним можуть бути майно (гроші, матеріальні цінності), право на майно (документи, які надають право на отримання майна, користування майном або право вимагати виконання зобов'язань тощо), будь-які дії майнового характеру (передача майнових вигод, відмова від них, відмова від прав на майно, безоплатне надання послуг майнового характеру, санаторних чи туристичних путівок, проведення будівельних чи ремонтних робіт тощо).

Послуги, пільги і переваги, які не мають матеріального змісту (похвальна характеристика чи виступ у пресі, надання престижної роботи, інтимний зв'язок тощо), не можуть визнаватися предметом хабара. Одержання такого характеру послуг, пільг чи переваг може розцінюватися як інша (некорислива) заінтересованість при зловживанні владою чи службовим становищем і за наявності для того підстав кваліфікуватися за ст. 364.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України полягає в одержанні хабара у будь-якому вигляді.

Одержання хабара означає прийняття службовою особою незаконної винагороди за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Відповідальність за одержання хабара настає тільки за умови, якщо службова особа одержала його за виконання або невиконання в інтересах того, хто дає хабара, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При цьому важливо, щоб вона одержала незаконну винагороду за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади або організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або хоч і не мала повноважень вчинити відповідні дії, але завдяки своєму службовому становищу могла вжити заходів до їх вчинення іншими службовими особами. Одержання службовою особою незаконної винагороди від підлеглих чи підконтрольних осіб за покровительство чи потурання також слід розцінювати як одержання хабара.

Відповідальність за одержання хабара настає незалежно від того, до чи після вчинення обумовлених дій був отриманий хабар.

Одержання хабара вважається закінченим з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину хабара. Якщо ж службова особа виконала певні дії, спрямовані на одержання хабара, але не одержала його з причин, які не залежали від її волі, вчинене нею слід кваліфікувати як замах на одержання хабара. Одержання службовою особою хабара від особи, яка діє з метою її викриття і звільняється від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених законом, є закінченим складом злочину і кваліфікується залежно від обставин справи за відповідною частиною ст. 368.

Третя особа, в інтересах якої винний за хабар має вчинити певні дії з використанням наданої йому влади чи службового становища, - це будь-яка фізична (крім хабародавця) або юридична особа.

Суб'єктом одержання хабара може бути лише службова особа.

Суб'єктивна сторона одержання хабара характеризується лише прямим умислом і наявністю корисливого мотиву.

В судовому засіданні встановлено, що дії, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_4, що виразились у складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища мали місце.

Вчинені ним дії містять склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.368 КК України. До такого висновку суд дійшов з огляду на те, що відповідно до ст. 1Закону України «Про виконавче провадження» 9 (в ред. 1999року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Таким чином, документи виконавчого провадження відповідають ознакам офіційного документу зазначеним у статті 366 КК України. Тому і внесення до них ОСОБА_4 завідомо неправдивих відомостей утворює обєктивну сторону злочину передбаченого ст. 366 КК. На думку суду, злочини за даною статтею відносяться до злочинів із формальним складом і тому вважаються закінченими з моменту їх вчинення не залежно від настання чи не настання шкідливих наслідків.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4, згідно наказу № 2428/к від 19.12.2012, призначений на посаду державного виконавця ВДВС Черкаського районного управління юстиції Черкаської області. Тобто у відповідності до ч.2 ст.4 ЗУ « Про державну виконавчу службу України» (в ред. 1998року) постійно здійснював функції представника влади та у відповідності до ст. 6, вказаного закону, являвся державним службовцем, який наділений правом у межах своєї компетиенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов»язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності та підлеглості, тобто є службовою особою у відповідності до ЗУ « Про державну службу».

Так, ОСОБА_4 здійснював виконавчі дії у зведеному виконавчому провадженні № 47408814 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_1 заборгованості.

Постановою від 26.05.2015, під час здійснення виконавчого провадження, ОСОБА_4 було накладено арешт та заборонено здійснювати його відчуження на автомобіль боржника ОСОБА_5 Volkswagen Transporter 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_6

Постановами від 27.05.2015 ОСОБА_4 при примусовому виконанні виконавчого документа № 2/707/321/14 від 16.04.2015, 27.04.2015 прийнято рішення про звільнення з під арешту автомобіля Volkswagen Transporter 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5, без внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та супровідних листів до них (03.06.15 № 7911\5,03.06.15 № 3474/5) з неіснуючими вихідними номерам та датою складання вказаного листа.

Та обставина, що супровідні листи до постанов від 27.05.2015 (03.06.15 № 7911\5,03.06.15 № 3474/5) виконані ОСОБА_4 підтверджується висновком експерта №1/134 від 20.05.2016, згідно якого «напис 03.06.15 № 7911\5 в супровідному листі № 7911 \5 від 03.06.15, виконаний ОСОБА_4. Напис 03.06.15 № 3474/5 в супровідному листі № 3474/5 від 03.06.15, виконаний ОСОБА_4».

Самого факту виготовлення вказаних вище постанов обвинувачений в судовому засіданні не заперечував, пояснивши, що вважає свої дії правомірними, оскільки у нього були законні підстави.

Також ОСОБА_4 не заперечував, що користувався карткою КБ «ПриватБанк» на ім»я ОСОБА_7 та, що на неї були перераховані кошти в сумі 8500грн., що також підтверджується випискою ПАТ КБ «ПриватБанк» від 26.10.2016 по картці/рахунку: НОМЕР_5 за період з 01.10.2014-26.10.2016 де зазначено рух коштів -ОСОБА_7 з фото таблицями, на яких зображений ОСОБА_4 при знятті коштів 25.03.2015 о 08-20год. (т.174-178).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 також не заперечував, що його банківська картка була використана для переказу коштів, що підтверджується випискою ПАТ КБ «ПриватБанк» від 10.10.2016 по картці/рахунку: НОМЕР_6 де зазначено рух коштів за період з 01.10.2014-10.10.2016-ОСОБА_10 ( т.1 а.м.к.п. 163-168).

Покази ОСОБА_4 в частині, що повернення залишку коштів, після погашення боргу, в сумі 2650грн. ОСОБА_5 підтверджується розпискою, суд оцінює критично, оскільки дана розписка не заявлялася як доказ на досудовому розслідування і відповідно не була досліджена.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зазначено вище, дії ОСОБА_4 також кваліфіковані як злочин, передбачений ч.1 ст. 364 КК України - зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян .

При цьому згідно з приміткою 3 до вказаної статті істотною вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, на час судового провадження передбачений ст. 364 КК України злочин належить до злочинів із матеріальним складом і вважається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди, яка виражається у завданні матеріальних збитків у певних розмірах.

Виходячи з формулювання обвинувачення, обвинувачений ОСОБА_4 своїми діями заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що передбачені та гарантовані ст.ст. 3, 19, 29, 59, 63 Конституції України.

В цьому випадку суд повинен враховувати положення ч.1 ст. 5 КК України про зворотну дію у часі закону про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність.

Істотної шкоди у вигляді настання матеріальних збитків, які в сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, від дій (бездіяльності) ОСОБА_4, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України не настало.

Натомість необхідно врахувати письмові заяви потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про направлення виконавчих листів для проведення стягнення заборгованості із пенсії боржника, яка на час розгляду справи в суді проводиться, тобто виконання рішення суду про стягнення заборгованості по виконавчим листам з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 продовжуються і існує реальна можливість виконати рішення про стягнення заборгованості.

Стаття 8 Коституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є обов"язковою до застосування на території України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставину, що пом'якшує покарання. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4, згідно ст.66 КК України, суд не вбачає. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст.67 КК України, суд не встановив. На підставі викладеного, з урахуванням відношення ОСОБА_4 до вчиненого, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливі в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням покарання у вигляді штрафу на користь держави та за правилами ч.1ст.70 КК України.

Суд всебічно та об'єктивно дослідивши обставини справи, з'ясувавши характер і відсутність матеріальної шкоди, заподіяної злочином, вважає доцільним частково задовольнити цивільні позови.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЦК України та у відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, фізична особа, яка зазнала душевних страждань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодження здоров'я, має право на відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, керуючись ст. 1167, 1168 ЦК України і п. 5, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 N 4 з урахуванням характеру та ступеню моральних страждань, яких зазнали потерпілі внаслідок злочину, які виразилися у психологічному болю, який викликаний душевними стражданнями, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5000 грн. та на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 5000 грн.

У відповідності до вимог кримінально-процесуального закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постановах від 31 березня 1989 р. № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» суд вважає, що цивільні позови в частині стягнення матеріальної шкоди не підлягають до задоволення, оскільки на даний час виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 знаходяться на виконанні, а тому цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди не підлягає задоволенню.

Процесуальні витрати по кримінальному підлягають стягненню з ОСОБА_4

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374,377 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_4 невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, та виправдати його у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.366, ч.1 ст.368 КК України та призначити покарання :

-за ч.1 ст.366 КК України призначити покарання у виді 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн., з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, які пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк один рік;

-за ч.1ст.368КК України призначити покарання у виді 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п'ять тисяч 500) грн., з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, які пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк два роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п'ять тисяч 500) грн., з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, які пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк два роки.

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 5000грн.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5000грн.

В інших вимогах відмовит за неогрунтовністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у сумі 2704,98грн.

Речові докази:

-зведене виконавче провадження№ 45765795 Черкаського районного управління юстиції, відділу державної виконавчої служби, боржник ОСОБА_5 на 146 аркушах, яке приєднано до матеріалів кримінального провадження, після набрання вироку законної сили повернути до виконавчої служби.;

- виписка ПАТ КБ «ПриватБанк» № DJM2-4HIQ-TUIM-9UBQ від 26.10.2016 по картці/рахунку: НОМЕР_5 за період 01.10.2014 -26.10.2016 - ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_3) ІНФОРМАЦІЯ_6

: паспорт серії НОМЕР_7, виданий Черкаським РВ УМВС України в Черкаські області 22.01.2011 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- 4 зображення з банкомату CACS0689 ПАТ КБ «ПриватБанк», по вул. Смілянська, 99 в м. Черкаси, від 25.03.2015 залишити в матеріалах кримінального провадження;

- виписка ПАТ КБ «ПриватБанк» № 7U96-08P5-LK9G-BQP1 від 10.10.2016 по картці/рахунку; НОМЕР_6 за період 01.02.2015 - 10.10.2016 - ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_4) ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії НОМЕР_8, виданий Черкаським РВ УМВС України в Черкаській області 21.03.2003 залишити в матеріалах кримінального провадження;

- зведене виконавче провадження №47438876, боржник ОСОБА_5, котре прошито та пронумеровано на 63 аркушах, до якого

Входять наступні документи: титульний на 2-х аркушах; Заява ОСОБА_2 Супровідний лист ОСОБА_5; Постанова про відкриття виконавчого провадження; Заява ОСОБА_2; Супровідний лист ДВС; Постанова про закінчення виконавчого провадження №47408814; Аркуш паперу без жодних записів з нумерацією «9»; Титульний лист з надписом «Виконавче провадження №472/5 номер за ЄДРВП: 47410758; Заява ОСОБА_1; Супровідний лист ОСОБА_5; Постанова про відкриття виконавчого провадження №47410758; Заява ОСОБА_1 від 26.06.2015 року; Супровідний лист ДВС від 30.06.2015 року №6335/5; Постанова про закінченні виконавчого провадження №47410758 від 30.06.2015 року; Повідомлення з УДАІ від 03.12.2014 року; Заява ОСОБА_2 від 28.04.2015 року; Заява ОСОБА_1 від 27.04.2015 року; Супровідний лист ДВС від 29.04.2015 року №3494/5; Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; Відповідь №1010200214 від 30.04.2015 року; Відповідь №1010204778 від 30.04.2015 року; Супровідний лист ДВС на адресу Черкаського ВРЕР при ВДАІ від 29.04.2015 року; Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.04.2015 року; Копія постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження; Запит державного виконавця від 08.05.2015 року; Копія довіреності від імені ОСОБА_5 від 21.02.2012 року; Повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей №28906030 на 14 аркушах; Конверт; Запит державного і від 18.05.2015 року №4000/5-21; Запит державного виконавця виконавця від 18.05.2015року №4000/5-20; Відповідь державному виконавцю від 19.05.2015 року №1938/03-05; Копія облікової картки №54632646 від 29.09.2005; Копія облікової картки №«54633464 від 19.04.2011; Копія облікової картки №«54631935 від 14.11.2008; Поштовий конверт; Вимога державного виконавця від 26.05.2015року; рекомендоване повідомлення на 2-х аркушах; Супровідний лист від 26.05.2015 року №«4242/5; Постанова про розшук майна боржника від 26.05.2015 року; Супровідний лист від 26.05.2015 року №42415; Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.05.2015 року; Акт державного виконавця від 26.06.2015 року; Корінець повідомлення від 18.05.2015 року; Повідомлення УДАІ від 23.05.2015 року; Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №47205555 від 15.06.2015; Супровідний лист від 15.05.2015 року №3445/5; Постанова про звільнення майна боржника з під арешту від 15.06.2015 року по ВП 47415987; лист слідчого СВ Придніпровського РВ м.Черкаси Пегіна Р.М. №«102 СВ від 23.01.2014 року; супровідний лист №4241/5 від 26.05.2015 року за підписом ОСОБА_9;постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.05.2015 року за підписом ОСОБА_4; супровідний лист за вих. №7911/5 від 03.06.2015 року; супровідний лист за вих. №3474/5 від 03.06.2015 року за підписом ОСОБА_9;постанова про звільнення майна з під арешту (автомобіля Volkswagen Transporter д.н.з НОМЕР_1) від 27.05.2015 року за підписом ОСОБА_4 по примусовому виконанню виконавчого документа №2/707/321/14 від 27 04.2015 року; постанова про звільнення майна з під арешту (автомобіля Volkswagen -sporter д.н.з НОМЕР_1) від 27.05.2015 року за підписом ОСОБА_4 по примусовому виконанню виконавчого документа №2/707/321/14 від 16.04.2015 року - після набрання вироку законної сили повернути до виконавчої служби.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Соснівський районний суд м.Черкас протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: Ю.В. Рябуха