Рішення № 76255760, 05.09.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/3129/18

Провадження № 2/712/1189/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого-судді Мельник І.О.

з участю секретаря Хоменко А.В.

представника позивача - адвоката ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 та його предстаника - адвоката ОСОБА_3

предстаника третьої особи АТ "Страхова Група "ТАС" - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судвому засдіанні в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи: Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, АТ "Страхова Група "ТАС" , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, АТ "Страхова Група "ТАС" , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди. В обгрунтування заявленного позову вказував, що 24.11.2016 о 13:20 год. в м. Черкаси по вул. Благовісна ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-21099, д.н.з. СА 9454АВ, перед поворотом ліворуч на вул. Університетська, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням позивача, коли останній рухався в попутному напрямку, після чого скоїв наїзд на дерево, чим ОСОБА_2 порушив вимоги ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.12.2016 у справі № 712/13366/16-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування адміністративного стягнення - штрафу 340,00 грн. Таким чином, дорожньо -транспортна пригода за участю автомобіля позивача та автомобіля під керуванням ОСОБА_2 сталася з вини останнього. Внаслідок ДТП позивачеві було спричинена матеріальна шкода, яка на даний час залишається не відшкодованою, внаслідок чого він змушений звернутися до суду із даним позовом. Під час ДТП було пошкоджено автомобіль НОМЕР_2, який на той час був наданий в користування діда позивача - ОСОБА_6 як гуманітарна допомога інваліду від Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації. У зв’язку зі смертю інваліда, вирішувалося питання про передачу автомобіля безоплатно у власність позивача. Автомобіль, отриманий структурним підрозділом соціального захисту населення як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який перебуває на обліку, видається безоплатно такому інваліду (за його згодою або за згодою законного представника недієздатного інваліда), і дитині-інваліду (за згодою її законного представника) незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку. Автомобіль Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_3, 28.07.2008 було ввезено в Україну як гуманітарна допомога, одержувач: Головне управління праці та соціального захисту населення Черкаської ОДА. Рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України № 26/ГД- І 11137 автомобіль НОМЕР_2, визнаний гуманітарною допомогою. Після чого, 18.08.2008 вказаний виданий інваліду війни 1 групи ОСОБА_6, що підтверджується довідкою ГУПСЗН Черкаської ОДА від 18.08.2008 за № 734-05. Пошкоджений автомобіль НОМЕР_2 наказом Міністерства соціальної політики № 277 від 24.02.2017 безоплатно переданий у власність позивачеві. Департаментом соціального захисту населення Черкаської ОДА 27.02.2017 надано довідку № 95-05 про перереєстрацію транспортного засобу у власність позивача, якою підтверджено, що автомобіль з обліку Департаменту знято. Внаслідок чого, 21.04.2017 автомобіль зареєстрований на ім’я позивача, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії СХМ № 284383. Протягом всього зазначеного часу автомобіль перебував у знерухомленому пошкодженому після ДТП стані, в якому автомобіль і був переданий позивачеві у власність. Судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_7 за заявою позивача та за участю відповідача 19.04.2017 проведений огляд пошкодженого ТЗ Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_3, та 27.04.2017 складений висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 54/17, згідно з яким визначено розмір матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження зазначеного автомобіля в ДТП. Позивачем 14.12.2017 здійснено за власний рахунок відновлення пошкодженого ТЗ Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_3. Відновлювальний ремонт було оплачено позивачем власними коштами в сумі 69860,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 063 від 14.12.2017 та товарним чеком № 138 від 14.12.2017. Вважає, що стягненню з ОСОБА_2 підлягає шкода у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу в розмірі 62897, 17 грн. Також, позивачем було оплачено проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 950,00 грн., що підтверджується квитанцією до ПКО № 54/17 від 19.04.2017. Позивач просить стягнути на його користь заподіяну шкоду з відповідача та витрати, понесені у звязку з проведенням автотоварознавчого дослідження.

Відповідач ОСОБА_2 скерував до суду відзив, якому вказував, що його цивільна відповідальність застрахована, про що достеменно відомо і позивачеві, і страховику. Крім того, згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САЕ № 497018 від 12.04.2011, володільцем (інвалідом, забезпеченим автомобілем, але НЕ не власником) автомобіля НОМЕР_2, на момент ДТП був - ОСОБА_6, в даному свідоцтві також зазначено, що відчудження та передача ТЗ іншим особам заборонена, окрім права керування ОСОБА_8. Станом на час ДТП ані позивач, ані його батько ОСОБА_8 та дід ОСОБА_6, власне якому було надано виключно у користування, без права розпоряджатися та передавати автомобіль іншим особам, у т.ч. позивачеві не були власниками пошкодженого автомобіля. Право на відшкодування шкоди, завданої майну фізичної та юридичної особи, згідно з вимогами ч. 3 ст. 386 ЦК України має власник. Сам позивач ОСОБА_5 набув автомобіль у власність лише у пошкодженому вигляді, достовірно знаючи про це та погоджуючись набувати у власність річ у пошкодженому стані. Тому, на думку відповідача, право власності позивача ОСОБА_5 не могло бути порушено відповідачем ОСОБА_9 до свого виникнення. Крім того, між страховиком АТ «СГ «ТАС »(приватне) та нині позивачем ОСОБА_5 була досягнута згода в тому, що розмір нанесеного збитку від пошкодження в ДТП автомобіля «Мазда 6», держ. номер НОМЕР_3, згідно його ж заяви вх. № 249 від 13.03.2017 становить - 38 000,00 грн., послуги евакуатора - 300,00 грн. У цій же заяві вказано спосіб здійснення йому страхового відшкодування безготівково на розрахунковий рахунок: 29244825509100; МФО: 305299: код ЄДРҐІОУ: 14360570; на картковий рахунок: 5168 7423 5018 7658 АТ «Приват Банк». Проте, позивачем не було надано до страхової компанії документального підтвердження на право отримання даного відшкодування, не зважаючи на направлений страховою компанією на його адресу лист про надання такого документу(лист № 030 від 27.03.2017 р.). Після чого, 25.04.2017 ОСОБА_8 до АТ «СГ «ТАС» було подано заяву на страхове відшкодування та додано: копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу « Мазда 6», держ. номер CA 3827СА СХМ№ 284283 від 21.04.2017, в якому зазначено, що на дату його видачі, його власником є ОСОБА_5. Страховик, 08.08.2017 на поштові адреси ОСОБА_5 та ОСОБА_10 направив листа № 5455, в якому зазначив, до поданих ними заяв на страхове відшкодування вони повинні надати документ, який підтверджує їх право на отримання даного страхового відшкодування. Тому відповідач вважає, що, у разі наявності решти інших законних підстав, стягненню з відповідача підлягає лише частина прямої шкоди, що не покривається страхоим відшкодуванням згідно зі ст. 1194 ЦК України; вартість відновлювального ремонту, визначена за обопільною згодою Страховиком та Позивачем відповідно до акту від 28.11.16 становить значно меншу суму, яка експертом значно завищена, не відповідає фактичній; право власності позивача ОСОБА_5 виникло значно пізніше від ДТП, у якій таке право могло б бути порушеним.

Предстаник третьої особи АТ "Страхова Група "ТАС" скерував до суду пояснення, в яких вказував, що 24.11.2016 близько 13-20 год. на вул. Благовісна в м. Черкаси сталася дорожньо- транспортна пригода за участю автомобілів «ВАЗ 21099», держ. номер НОМЕР_4, що належить ОСОБА_11, під його ж керуванням, та «Мазда 6», держ. номер НОМЕР_3, що належала ОСОБА_6 під керуванням ОСОБА_5. З відповідними повідомленнями про подію до AT «СГ «ТАС» звернувся гр. ОСОБА_2 (Страхувальник AT «СГ «ТАС») 25.11.2016 та ОСОБА_5 Після чого, 28.11.2016 транспортний засіб «Мазда-6», держ. номер НОМЕР_3, в присутності ОСОБА_5, було оглянуто співробітником АТ «СГ «ТАС» ОСОБА_12 За результатом огляду складений відповідний акт огляду, який підписаний ОСОБА_13 та ОСОБА_12, зауважень щодо правильності оформлення даного акту від ОСОБА_5 не надходило. Згідно з довідкою патрульної поліції м. Черкаси № 3016330437745219 від 05.12.2016 та постанови Соснівського районного суду від 09.12.2016, винною особою в скоєнні вказаної ДТП, визнано гр. ОСОБА_14. Цивільно-правова відповідальність гр. ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована: страхувальником ОСОБА_15 в АТ «СГ «ТАС» (приватне) - Поліс АЕ8571549 від 03.02.2016 з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 3-ї особі в розмірі: 50 000,00 грн. та франшизою: 510,00 грн. Забезпеченим транспортним засобом даним Полісом є «ВАЗ 21099», держ. номер НОМЕР_4. Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САЕ № 497018 від 12.04.2011 власником автомобіля «Мазда 6», держ номер СЛ3462Л 7. на момент ДТП був — ОСОБА_6, в даному свідоцтві також зазначено, що відчуження передача ТЗ іншим особам заборонена ГУМД ОПОМ праці та ЗНГ.». Між страховиком AT «СГ «ТАС»(приватне) та ОСОБА_5 була досягнута згода в тому, що розмір нанесеного збитку від пошкодження в ДТП автомобіля «Мазда 6», держ. номер НОМЕР_3, згідно з його ж заявиою( вх. № 2 від 13.03.2017 року), становить - 38 000,00 грн, послуги евакуатора - 300,00 грн. У цій же заяві вказаний спосіб здійснення йому страхового відшкодування безготівково на розрахунковий рахунок: 29244825509100: МФО: 305299; код ЄДРПОУ: 14360570; 11 картковий рахунок: 5168 7423 5018 7658 АТ «Приват Банк» , але ним не було надано до страхової компанії документального підтвердження на право отримання доного відшкодування, не зважаючи на направлений страховою компанією на його адресу лист про надання такого документу(лист № 030 від 27.03.2017р.). Після чого, 25.04.2017 ОСОБА_8 до AT «СІ «ТАС»(приватне) було подано заяву на страхове відшкодування та додано: копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу « Мазда 6», держ. номер С/1 3827СА СХМ № 284283 від 21.04.2017 року, в якому зазначено що на дату йол видачі, його власником с ОСОБА_5. На поштові адреси ОСОБА_5 та ОСОБА_8, 08.08.2017 було направлено листа № 5455, в якому зазначено, що до поданих ними заяв на страхове відшкодування вони новині падати документ, який підтверджує їхнє право на отримання даного страхового відшкодування. Адже на момент ДТП (24.11.2016) власником пошкодженого автомобіля «Мазда 6», держ. номер НОМЕР_3 не був ні один із них, а ОСОБА_6 помер 13.05.2016, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.04.2016. Страхова компанія відшкодовує збиток особі, яка була власником пошкодженого майна, або ж іншим особам, які документально підтвердять таке своє право. Гр. ОСОБА_5 став власником даного автомобіля лише 12.04.2017, ДПТ була 24.11.2016 року, що не дає йому законного права на отримання страхового відшкодування по вище вказаній події. Згідно з довідкою про реєстрацію перереєстрацію, зняття з обліку та вибракування транспортного засобу від 27.02.2017 № 95-05 ОСОБА_5 Віталійови, отримав автомобіль «Мазда 6» з номером кузова: JMZGG128241204882 в зв»язку зі смертю інваліда та відповідно до заяви, що надійшла від члена сім»ї. Отже, страховою компанією цілком законно ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування із-за не надання ними до страхової компанії документів, які підтверджують їхнє право на його отримання.

ОСОБА_8 подав скарги до Національної комісії, що здійснює державне врегулювання у сфері фінансових послуг та МТСБУ України на невиплату АТ «СГ «ТАС»(приватне) йому страхового відшкодування. Дані структури вивчали матеріали страхової справи та обидві зробили висновок, що виплату страхового відшкодування повинна отримувати особа, яка на момент ДТП (24.11.2016) була власником транспортного засобу «Мазда 6», держ. номер СA3462AT або ж особі, яка має відповідний документ на право його отримування. Таких документів до АТ «СГ «ТАС» (приватне) ні від ОСОБА_5, ні від ОСОБА_8 надано не було. Тобто ,обидві організації, до яких скаржився позивач підтвердили вірність правової позиції AT «СГ «ТАС(приватне) по даній страховій справі. Отже, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 (відповідача) на його користь : 63 847,17 гри. - матеріальної шкоди, 704,80 гри. - судового збору та витрати пов»язані з оплатою правової допомоги та інших сум є незаконними та протирічать чинному законодавству України, поскільки на момент ДТП 24.11.2016 ОСОБА_5 не був власникоми автомобіля «Мазда 6», держ. номер НОМЕР_3, і матеріальний збиток від ДТП нанесений не йому.

Позивач скерував до суду відповідь на відзив, в якій вказував, що 05.06.2018 позивачем було отримано відзив на позов, зі змісту якого випливає, що відповідач проти позову заперечує, мотивуючи свої заперечення наступним: відповідач вважає, що в позові слід відмовити, оскільки на час ДТП позивач не був власником пошкодженого ТЗ, а став власником пошкодженого ТЗ вже після ДТП; відповідач стверджує, що вартість відновлювального ремонту становить менше, ніж та, що визначена судовим експертом у висновку експертного автотоварознавчого дослідження; відповідач заявляє про те, що стягненню з нього підлягає лише та частина шкоди, спричиненої позивачу, яка не покривається страховим відшкодуванням. Позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими, такими, що не відповідають обставинам справи та чинному законодавству.

Щодо посилань відповідача на те, що на час ДТП позивач не був власником пошкодженого ТЗ, а став власником пошкодженого ТЗ вже після ДТП, і тому йому відшкодування майнових збитків до виплати не підлягає. Ці посилання є безпідставними, на відповідають чинному законодавству та спростовуються наступним. На час ДТП вирішувалося питання про передачу права власності на автомобіль позивачу, що підтверджується наступними обставинами справи. На час ДТП даний автомобіль було надано в користування діда Позивача ОСОБА_6 як гуманітарна допомога інваліду від Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та у зв’язку зі смертю інваліда, вирішувалося питання про передачу автомобіля безоплатно у власність Позивачу. Тому, автомобіль у пошкодженому після ДТП стані було передано у власність озивача, що підтверджується наказом Міністерства соціальної політики України № 277 від 24.02.17, а також довідкою про перереєстрацію № 95-05 від 27.02.2017 (копія у справі). Таким чином, автомобіль на момент передачі права власності Позивачу був у пошкодженому, не відновленому після ДТП стані, що підтверджується висновком автотоварознавчого дослідження № 54/17 від 27.04.2017 року. Посилання відповідача на те, що вартість відновлювального ремонту становить менше, ніж та, що визначена судовим експертом у висновку експертного автотоварознавчого дослідження. Відповідач заявляє про те, що стягненню з нього підлягає лише та частина шкоди, спричиненої позивачу, яка не покривається страховим відшкодуванням. Проте, позивачеві страхове відшкодування виплачено не було. При цьому, висновок підписаний соронами, містить протокол огляду пошкодженого ТЗ, який підписаний особисто відповідачем, що підтверджує присутність відповідача при огляді пошкодженого автомобіля і те, що він не був ознайомлений з переліком пошкоджених деталей, вузлів та агрегатів і не заперечує проти цього переліку, так само як і проти обставин, дати і місця огляду пошкодженого ТЗ. Отже, витати на відновлення транспортного засобу до попереднього стану поніс саме позивач і саме він відновив транспортний засіб, таким чином, зазнавши збитків, які виникли внаслідок пошкодження майна саме відповідачем, внаслідок винних протиправних дій - порушення правил дорожнього руху, що у свою чергу встановлено постановою Соснівського районного суду м. Черкаси. Тому, на момент вчинення Відповідачем ДТП, позивач являвся правонаступником прав на вказаний транспортний засіб, тому з урахуванням того, що його права як правонаступника були порушені відповідачем, він має всі законні підстави вимагати відшкодування заподіяної внаслідок пошкодження зазначеного транспортного засобу шкоди.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_1 заявлений позов підтримав, просив його задовольнити та стягнути з відповідача шкоду, завдану внаслідок ДТП, оскільки відповідач є винною особою в заподіянні вказаної шкоди позивачеві.

Відповідач ОСОБА_2 та його предстаник - адвокат ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечували, оскільки вважають, що розмір матеріальної шкоди значно завищений позивачем, крім того, позивач на момент ДТП не був власником пошкодженого автомобіля, а право на відшкодування має лише власник пошкодженого майна, тому вважають, що позов не підлягає до задоволення.

Предстаник третьої особи АТ "Страхова Група "ТАС" - ОСОБА_4 суду пояснив, що матеріальна шкода позивачеві не була відшкодована, оскільки ним не надано підтверджуючих документів, що він має прово на таке відшкодування.

Суд, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступнихпідстав.

Судом встановлено, що 24.11.2016 о 13:20 год. в м. Черкаси по вул. Благовісна ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-21099, д.н.з. СА 9454АВ, перед поворотом ліворуч на вул. Університетська, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням позивача, коли останній рухався в попутному напрямку, після чого скоїв наїзд на дерево, чим ОСОБА_2 порушив вимоги ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.12.2016 у справі № 712/13366/16-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування адміністративного стягнення - штрафу 340,00 грн. Таким чином, дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля позивача та автомобіля під керуванням ОСОБА_2 сталася з вини останнього.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застраховна Страхувальником ОСОБА_15 в АТ «СГ «ТАС» (приватне) за полісом АЕ\8571549 від 03.02.2016 з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 3-ї особи розмірі: 50 000,00 грн. та франшизою: 510,00 грн. Забезпеченим транспортним засобом даним Полісом є «ВАЗ 21099», держ. номер НОМЕР_4.

На час ДТП автомобіль НОМЕР_1 перебував у користуванні ОСОБА_6 як гуманітарна допомога інваліду від Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та у зв’язку зі смертю інваліда, вирішувалося питання про передачу автомобіля безоплатно у власність позивача.

ОСОБА_6 помер 05.05.2016, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Ватутінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіалтьного управління юстиці у Черкаській області серії І-СР №279678.

ОСОБА_8 звертався до АТ «СГ «ТАС» (приватне) з зявою від 25.04.2017 про відшкодування заподіяної внаслідок ДТП шкоди, на яку, АТ «СГ «ТАС» (приватне) 28.04.2017 направило відповідь за № 5455. Страховою компанією зазначено, що відповідно до ч.2 ст.35 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до поданої заяви на страхове відшкодування необхідно надати документ, який підтверджує право на отримання даного страхового відшкодування, адже на момент ДТП (24.11.2016) власником пошкодженого автомобіля «Мазда 6», держ. номер НОМЕР_3, був ОСОБА_6 (Свідоцтво про реєстрацію ТЗ САЄ 497018 від. 12.04.2011), який помер 13.05.2016.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи ОСОБА_8О подав скарги до Національної комісії, що здійснює державне врегулювання у сфері фінансових послуг, та МТСБУ України на невиплату АТ «СГ «ТАС»(приватне) йому страхового відшкодування. З відповідей на скарги вбачається, що виплату страхового відшкодування повинна отримувати особа, яка на момент ДТП 24.11.2016) була власником транспортного засобу «Мазда 6», держ. номер СA3462AT або ж особа, яка має відповідний документ на право його отримування. Таких документів до АТ «СГ «ТАС»(приватне) ні від ОСОБА_5, ні від ОСОБА_8 надано не було.

Автомобіль Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_3, 28.07.2008 було ввезено в Україну як гуманітарна допомога, одержувач: Головне управління праці та соціального захисту населення Черкаської ОДА.

Рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України № 26/ГД- І 11137 автомобіль Mazda б, д.н.з. НОМЕР_3, визнаний гуманітарною допомогою.

Автомобіль Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_3, 18.08.2008 виданий інваліду війни 1 групи ОСОБА_6, що підтверджується довідкою ГУПСЗН Черкаської ОДА від 18.08.2008 року № 734-05.

Наказом Міністерства соціальної політики № 277 від 24.02.2017 автомобіль НОМЕР_2, було безоплатно передано у власність позивачеві ОСОБА_5.

Департаментом соціального захисту населення Черкаської ОДА 27.02.2017 надано довідку № 95-05 про перереєстрацію транспортного засобу у власність ОСОБА_5, якою підтверджено, що автомобіль з обліку Департаменту знято.

Після чого, 21.04.2017 автомобіль було зареєстровано на ім’я ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії СХМ № 284383.

Судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_7 за заявою ОСОБА_5, та за участю відповідача ОСОБА_2, проведений огляд пошкодженого ТЗ Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_3, та 27.04.2017 складений висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 54/17, згідно з яким визначено розмір матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження зазначеного автомобіля в ДТП.

Розмір матеріальних збитків, спричинених внаслідок пошкодження зазначеного автомобіля, визначений висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 54/17 від 27.04.2017, становить 62897,17 грн.

Крім того, позивачеем оплачено проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 950 грн., що підтверджується квитанцією до ПКО №54/17 від 19.04.2017, а також 14.12.2017 здійснено за власний рахунок відновлення пошкодженого ТЗ ТЗ Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_3. Відновлювальний ремонт оплачено позивачем власними коштами в сумі 69860,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 063 від 14.12.2017 та товарним чеком № 138 від 14.12.2017.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Аналізуючи наведене суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, оскільки заподіяна шкода підлягає до відшкодування на користь власника пошкодженого майна. Як достеменно встанолвено в ході розгляду справи, на момент ДТП позивач ОСОБА_5 власником автомобіля не був, права на керування цим транспортним засобом також не мав. Він набув у власність автомобіль НОМЕР_2, 21.04.2017 вже у пошкодженому виді, про що був обізнаний та надв згоду на передачу йому транспортного засобу у пошкодженому вигляді, що сторонами не оспрюється, а тому доведенню не підлягає. За викладених обставин, тому на думку суду, позивач не має права на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Крім того, померлий ОСОБА_6 також не був власником автомобіля НОМЕР_2, а був лише особою забезпеченою легковим автомобілем, визнаним гуманітарною допомогою. Тобто, позивачеві автомобіль був переданий не померлим дідом, а департаментом Соціальної політики Черкаської обласної державної адміністрації, тому у такому випадку відсутні відносини правонаступництва між померлим та позивачем.

Посилання позивача на те, що на момент ДТП вже вирішувалось питання про передачу автомобіля позивачеві, тому він є правонаступником померлого діда та має право на відшкодування, суд оцінює критично, оскільки, як вище зазначено, право власності на автомобіль виникло у позивача не в порядку спадкування, а тому він не успадкував право вимоги на відшкодування заподіяної шкоди, яка виникла внаслідок ДТП.

З наведеного вбачається, що позов є безпідставним, а тому до задоволення не підлягає. Оскільки вимога про стягнення судових витрат та витрат на правничу допомогу є похідною, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України до задоволення також не підлягає.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 386, 395, 396, 1166, 1187 ЦК України, ст.ст.2-13, 76-83, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи: Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, АТ "Страхова Група "ТАС" , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з моменту складаня повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 05.09.2018

Головуючий І.О.Мельник