Ухвала суду № 76255757, 31.08.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2504/18

1-кс/703/858/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, ОСОБА_1, при секретарі судового засідання Покотиленко І.В., за участю прокурора Красіна В.О., слідчих Меленівського Д.І. та Остапенка С.А., захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м. Сміла клопотання старшого слідчого СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_3, в кримінальному провадженні №12018250230001370, внесеному 17.07.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.307 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, із середньою спеціальною освітою (ПТУ №5) за спеціальністю «слюсар - автомеханік», не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, не є особою з інвалідністю, не працює, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_3, за погодженням з прокурором Смілянської місцевої прокуратури, ОСОБА_5, звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обгрунтування якого зазначили, що Смілянським ВП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12018250230001370, внесеного 17.07.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлені слідством день та час, за невстановлених слідством обставин, незаконно придбав порошкоподібну речовину рожевого кольору в двох фольгових згортках, які зберігав при собі з метою збуту до 30.07.2018. Цього ж дня, близько 18 год. 45 хв., ОСОБА_4, знаходячись біля гаражів, які розташовані за магазином "Мальва" по вул. Т. Шевченка в м. Сміла Черкаської області, незаконно, зберігаючи при собі два фольгових згортки з порошкоподібною речовиною "амфетамін", незаконно збув, продавши за 200 гривень особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_6, вказані два фольгові згортки з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, яка згідно висновку експерта № 2/1136 від 31.07.2018 являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено "амфетамін" загальною масою, в перерахунку на амфетамін основу 0,130 гр..

ОСОБА_4 30.07.2018 о 19 год. 20 хв. було затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 31.07.2018 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01.08.2018 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 15 днів, починаючи з 19 год. 20 хв. 30.07.2018 до 19 год. 20 хв. 13.08.2018 включно, який було продовжено 13.08.2018 на строк 20 діб в межах строку досудового розслідування, починаючи з 16 год. 20 хв. 13.08.2018 року до 16 год. 20 хв. 01.09.2018 включно.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

З урахуванням наявності ризиків, а отже й законних підстав в розрізі вимог глави 5 КПК України, з метою запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є надмірним чи таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в зв'язку з чим слідчий просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання із наведених підстав просили задовольнити.

Захисник та підозрюваний проти продовження терміну дії виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, зазначили, що ОСОБА_4 хворіє з дитинства, не відвідував навчання та навіть був звільнений від складання підсумкових іспитів, крім того має постійне місце проживання, за яким зареєстрований, а саме за адресою: вул. Горліса -Горського, 16АДРЕСА_1, характеризується позитивно за місцем проживання, раніше не судимий, а тому наполягали на обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заявлені стороною захисту та допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що є сусідами підозрюваного, знають його з дитинства, характеризують його виключно з позитивної сторони, легко підпадає під вплив, місце його роботи та рід занять їх невідомі, при цьому з приводу стану його здоров‘я знають, що він хворіє з дитинства, останній раз приступ у ОСОБА_4 був приблизно два роки тому.

Допитаний за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_9 показала, що підозрюваний є її сином, має зазначену в медичних документах хворобу з дитинства, школу відвідував за індивідувальним розкладом, був звільнений від підсумкових іспитів. Навчався в училищі №4 за спеціальністю «слюсар по ремонту автомобілів», але був звільнений від деяких складних предметів. Також проходив постійне періодичне лікування, останній раз два-три роки тому, оскільки не було коштів. ОСОБА_4 постійно проживає за зареєстрованим місцем проживання по вул. Горліса-Горського, де в однокімнатній квартирі проживає разом з нею, чоловіком, їх донькою та онуком. Кілька разів на тиждень він залишався ночувати у своєї дівчини. Син підробляв різноробочим, постійного місця роботи не мав.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, покази свідків, вивчивши матеріали клопотання та надані захисником додаткові медичні документи слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно положень ст.ст. 197, 199 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, при цьому клопотання про продовження строку тримання під вартою подається тне пізніше ніж за пять дднів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, і крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Єдиною підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави … суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Смілянським ВП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження №12018250230001370, внесеного 17.07.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.307 КК України за фабулою, наведеною в клопотанні.

ОСОБА_4 30.07.2018 о 19 год. 20 хв. було затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 31.07.2018 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01.08.2018 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 15 днів, починаючи з 19 год. 20 хв. 30.07.2018 до 19 год. 20 хв. 13.08.2018 включно, який було продовжено 13.08.2018 на строк 20 діб в межах строку досудового розслідування, починаючи з 16 год. 20 хв. 13.08.2018 року до 16 год. 20 хв. 01.09.2018 включно.

Обґрунтованість підозри підтверджують відомості, викладені в доданих до клопотанні доказах, у тому числі: витяг з ЄРДР станом на 28.08.2018, протокол допиту свідка ОСОБА_10, протокол пред’явлення особи для впізнання за фотознімками та довідкою до нього від 30.08.2018; протокол про результати контролю за вчиненням злочину (розсекречено); протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; висновок експерта від 31.07.2018 та фототаблиця до нього; протокол допиту підозрююваного від 31.07.2018; протокол допиту свідка зі зміненими анкетними даними, ОСОБА_6, від 31.07.2018 р.; прокол допиту свідка ОСОБА_11 від 31.07.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 31.07.2018; протоколі одаткового допиту підозрюваного від 21.08.2018 р.; протоколі допиту свідка ОСОБА_13 від 21.08.2018 р..

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років; (ч.2 ст. 183 КПК України).

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування (продовження) запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобіганням спробам, зокрема: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка … у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; вік та стан їх здоровя; міцність соціальних звязків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються особи, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно п. 3 ст.5 «Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини», кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш мяких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

В справі «Баришевський проти України (Baryshevskyy v. Ukraine), рішення у справі від 26 лютого 2015 р., заява № 71660/11». Європейсткий суд з прав людини в п.п. 67-68 зазначив, що … національні суди неодноразово розглядали питання зміни заявникові запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Проте вони, використовуючи шаблонні формулювання та не розглядаючи окремі факти справи заявника, не проаналізували детально його становища. Більше того, у своїх ухвалах від 18 травня 2010 року, 25 листопада 2010 року та 17 травня 2011 року апеляційний суд взагалі не навів жодних підстав, навіть шаблонних, для продовження строків тримання заявника під вартою. Суд постановив, що коли національні суди продовжують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щоразу використовуючи схожі, якщо не сказати шаблонні, формулювання, не продемонструвавши, що вони насправді зважають на плин часу, тоді порушуються вимоги пункту 3 статті 5 Конвенції (див. рішення у справах «ОСОБА_11 проти Туреччини» (Mansur v. Turkey), від 8 червня 1995 року, п. 55, Series A № 319 B; «Свіпста проти Латвії» (Svipsta v. Latvia), заява № 66820/01, п. 109, від 9 березня 2006 року; та «Тірон проти Румунії» (Tiron v. Romania), заява № 17689/03, п. 39, від 7 липня 2009 року).

«…Суд наголошує на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи - незалежно від того, наскільки коротким він є - повинно бути переконливо доведено державними органами (див. рішення у справах «Белчев проти Болгарії» (Belchev v. Bulgaria), заява № 39270/98, п. 82, від 8 квітня 2004 року, та «Кастравет проти Молдови» (Castravet v. Moldova), заява № 23393/05, п. 33, від 13 березня 2007 року)».

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ч.1 ст.307 КК України, який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, хоча він раніше не судимий, має постійне місце проживання в м. Сміла, а також усталені соціальні зв’язки за місцем проживання, певні проблеми зі станом зоров’я, що підтверджується наданими захисником довідками, медичними документами та допитаними свідками.

Стороною обвинувачення в клопотанні крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, викладено обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, які виправдовують тримання особи під вартою (з огляду на тяжкість покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не давали суду показань; оскільки не працює може продовжити кримінальне правопорушення; може незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, які не допитані), а також викладено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (не завершено експертизу у сфері дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; не проведена комплексна експертиза в сфері дактилоскопії та дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; після завершення всіх експертиз вирішити питання про повідомлення про нову підозру; встановити та допитати інших свідків, які можуть підтвердити факти збуту ОСОБА_4 наркотичних засобів).

Слідчий суддя дійшов до переконання про наявність передбачених ст.194 КПК України обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а також докази, що заявлені слідчим ризики не зменшились, які виправдовують тримання особи під вартою, враховуючи наступне.

Під час розгляду клопотання підозрюваний зазначив про визнання ним своєї вини та щире каяття, проте згідно протоколу додаткового допиту підозрюваного 21.08.2018 ОСОБА_4 відмовився від будь-яких показань, зазначивши про невизнання своєї вини, що свідчить про його наміри перешкоджати кримінальному провадженню.

Також ОСОБА_4 офіційно не працює, не має постійного доходу, при цьому вилучені в нього під час безпосереднього затримання після вчинення злочину в порядку ст.208 КПК України 17 фольгових згортків з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, щодо яких проводиться судова експертиза, може свідчити про об’єктивні підстави, що підозрюваний, перебуваючи на волі може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Крім того під час розгляду клопотання підозрюваному вручені копії протоколів допиту свідків із зазначенням адрес їх проживання, які хоч і допитані під час досудового розслідування, проте їх покази без допиту в суді будуть визнані недопустимими, а підозрюваний, перебуваючи на волі з метою уникнення від кримінальної відповідальності зможе вплинути на свідків.

Скарги підозрюваного на стан його здоров’я слідчим суддею враховуються, проте під час перебування під вартою ОСОБА_4 за медичною допомогою не звертався, при цьому не є особою з інвалідністю чи особою з обмеженими можливостями тощо…, що не свідчить про наявність протипоказань, пов’язаних із забороною перебування під вартою, а тому надані захисником медичні документи ОСОБА_4 оцінюються слідчим суддею в сукупності з іншими доказами на предмет загального стану здоров’я підозрюваного.

На підставі викладеного слідчий суддя приходить до переконання, що продовження строку дії виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою викликано об’єктивною необхідністю, та буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного (не працює, хоча має постійне місця проживання, вину визнає однак покази в силу ст. 63 Конституції України не надав), ступеню тяжкості висунутої підозри, а також буде сприяти об’єктивності досудового розслідування, і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов’язків.

Відповідно до ст..197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів… може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати … дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі суду зазначаються, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно оголошеної підозри за ч.1 ст.307 КК України заборон щодо визначення розміру застави, як альтернативного заходу забезпечення кримінального провадження, судом не було встановлено, що: 1) злочин здійснено із застосуванням насильства або погрози його застосування; 2) злочин, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

З урахуванням положень ст. 182 КПК України суд визначає розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання ним покладених обовязків та не може бути завідомо непомірним, а тому вважає необхідним визначити мінімальний її розмір щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 194, 196, 197-199 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_3, в кримінальному провадженні №12018250230001370, внесеному 17.07.2018 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.307 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, – задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 27 (двадцять сім діб) в межах строку досудового розслідування, починаючи з 31.08.2018 р. 15 год. 00 хв. до 26.09.2018 р. 15 год. 00 хв. включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Одночасно визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, ОСОБА_4, обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (протягом строку дії цієї ухвали).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного, ОСОБА_4, наступні обов'язки: - прибувати за викликом до слідчого та/або прокурора, слідчого судді; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає – м. Сміла Черкаської області без дозволу слідчого та/або прокурора; - повідомляти слідчого та/або прокурора про зміну свого місця проживання; - докласти зусиль до пошуку роботи.

У разі внесення застави вказані обов'язки покласти на ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців (до 60 днів).

Після отримання та перевірки оригінала документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» повинна негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово суд.

З моменту звільнення з – під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз’яснити підозрюваному, ОСОБА_4, положення п.п. 8, 10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з’явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п’ти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 04.09.2018 р. о 08.30 год.

Слідчий суддя: Л. А. Пасацька