Ухвала суду № 76255654, 04.09.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/558/18

Провадження № 2/700/342/18

04 вересня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/558/18 провадження №2/700/342/18 за позовом ОСОБА_1 до Тихонівської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Тихонівської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила що 09 червня 1999 року помер її чоловік ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ОЛ № 048039, видане виконавчим комітетом Ганнівської сільської ради Новоархангельської району Кіровоградської області за актовим записом № 5. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, площею 3,16 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 098887, яка розташована на території Тихонівської сільської ради Лисянського району Черкаської області. Спадкодавець постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. На період смерті чоловіка вона була зареєстрована та проживала із спадкодавцем в одному домоволодінні за вищевказаною адресою. За життя ОСОБА_2 заповіту не залишив. Під час звернення до державного нотаріуса Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, у зв’язку з тим, що право власності виникає з моменту державної реєстрації, яка відбулася вже після смерті спадкодавця ОСОБА_2 Оскільки видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність майна спадкодавцеві, а у разі відсутності таких документів нотаріус не має права оформити спадщину, що позбавляє її можливості оформити свідоцтво про право на спадщину на своє ім’я, тому змушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті її чоловіка – ОСОБА_2

Позивач у підготовче судове засідання не з'явилася, просила суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить винести рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв’язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 09 червня 1999 року помер чоловік позивача - ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ОЛ № 048039, видане 11.06.1999 року виконавчим комітетом Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області за актовим записом № 5 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІ-СР № 252432 від 04.05.1991 року. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, площею 3,16 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 098887, яка знаходиться в адмінмежах Тихонівської сільської ради Лисянського району Черкаської області, виданого 23.01.2004 року на ім’я ОСОБА_2. Відповідно до довідки Ганнівської сільської ради, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав і був зареєстрований до дня смерті в с. Ганнівка Новоархангельського району Кіровоградської області, вул. Дружби, 59. У даному володінні проживає та зареєстрована дружина – ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_3 з 01.04.1997 року по даний час. Як вбачається із листа Новоархангельської районної державної нотаріальної контори від 29.11.2016 року № 8-28-0.2-2825/15-16, на ім’я ОСОБА_2 в адмінмежах Тихонівської сільської ради виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 098887, який знаходиться на зберіганні у відділі Держгеокадастру у Лисянському районі. Однак після смерті спадкодавця позивач не може оформити дану земельну ділянку, так, як право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (тобто при житті спадкодавця), реєстрація відбулася 23 січня 2004 року після смерті ОСОБА_2, а тому у разі відсутності правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст. 524 ЦК Української РСР 1963р. спадкування здійснюється за законом та за заповітом. Згідно вимог ст. 548 ЦК Української РСР 1963р. для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини. За п. 1, 2 ч.1 ст. 549 ЦК Української РСР 1963р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він: фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

З огляду на викладене, оскільки позивач не може оформити право власності на вищевказану земельну ділянку з причин відсутності правовстановлюючого документа, що стало підставою для відмови у вчинені нотаріальної дії, іншим шляхом, ніж через суд, вона не може захистити своє право на спадкове майно, тому суд вважає за необхідне визнати за нею право власності на вказане майно в порядку спадкування за законом, що не буде суперечити закону та при цьому не будуть порушені права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, тому за нею необхідно визнати право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2, який помер 09.06.1999 року.

На підставі викладеного та керуючись 524-526,529, 549 ЦК України 1963 року, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 200,206, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тихонівської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,16 га, розташованої на території Тихонівської сільської ради, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 098887, виданого 23.01.2004 року на ім’я ОСОБА_2, який помер 09.06.1999 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - Н.В. Бесараб