Вирок № 76255259, 05.09.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9955/18

Провадження № 1-кп/520/999/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2018 року місто Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Іванчука В.М.,

при секретарі с/з - Голобородовій В.О.,

за участю:

прокурорів - Павлова В.В., Маркової А.С.,

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

законних представників обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників - Пащенко С.П., Чекаленко В.Л.,

представника служби у справах дітей - Демешина В.В.,

представника ювенальної превенції - Степенко С.Л.,

перекладача - Хребтової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160480004602 від 06.11.2017 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполь, без громадянства, ромської національності, не навчається, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Харків, громадянина України, українця, учня 11 класу НОМЕР_1, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3;

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 Кримінального кодексу України (далі -КК України), -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2017 року о 23:00 год., неповнолітній ОСОБА_2, діючи умисно за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3, та неповнолітньою Особою_Г (матеріали кримінального провадження, відносно якого виділенні в окреме провадження) перебуваючи у місті Одеса по вул. Люстдорфська дорога, 123/3, маючи прямий умисел на заволодіння чужого майна, шляхом обману з метою особистої наживи та з корисливих мотивів, визначили майно ОСОБА_11, як предмет свого злочинного посягання. Після чого ОСОБА_2 в ході усної бесіди з ОСОБА_3 та Особою_Г, узгодили між собою дії направлені на заволодіння майном ОСОБА_11

Діючи згідно з попередньою домовленістю та розподіленими ролями, таким чином, що Особа_Г під приводом здійснення телефонного дзвінка отримав у ОСОБА_11, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J3», чорного кольору, вартістю 5 100 грн., в свою чергу ОСОБА_3 шляхом ведення діалогу з ОСОБА_11 відволік увагу останнього, надавши можливість Особі_Г зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення. В свою чергу ОСОБА_2, перебуваючи на площі Толбухіна у м. Одесі очікував ОСОБА_3 та Особу_Г з вищезазначеним телефоном.

Приблизно о 23:20 год., згідно домовленості, знаходячись на вул. Планетній в м. Одеса, Особа_Г передав ОСОБА_3 вищезазначений мобільний телефон, з метою подальшої його передачі ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний намір на заволодіння майном шляхом обману, знаходячись на площі Толбухіна в м. Одеса, ОСОБА_3 передав вищезазначений телефон ОСОБА_2, який заклав його до ломбарду.

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Особа_Г, за попередньою змовою, шляхом обману заволоділи вищезазначеним майном ОСОБА_11, та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись вище зазначеним мобільним телефоном на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на суму 5 100 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Допитний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.190 КК України визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактів викладених у обвинувальному акті та надав наступні покази.

Дійсно, 02.11.2017 року о 23:00 год., він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_12 шахрайським шляхом заволоділи мобільним телефоном марки «Samsung», чорного кольору, після чого заклали у ломбард, а грошові кошти розділили між собою та витратили на особисті потреби. Повідомив суду, що не офіційно працює помічником повара, має власний дохід, матеріальну шкоду, завдану потерпілому, в наслідок кримінального правопорушення відшкодував в повному обсязі.

У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде скоювати кримінальних правопорушень. Просив розглянути справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Допитний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.190 КК України визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактів викладених у обвинувальному акті та надав наступні покази.

Дійсно, 02.11.2017 року о 23:00 год., він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_12 шахрайським шляхом заволоділи мобільним телефоном марки «Samsung», чорного кольору, що належить потерпілому ОСОБА_11, після чого ОСОБА_2 заклав його у ломбард, а грошові кошти розділили між собою та витратили на особисті потреби. Повідомив суду, що не офіційно працює на будівництві, має власний дохід, матеріальну шкоду, завдану потерпілому, в наслідок кримінального правопорушення відшкодував в повному обсязі.

У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде скоювати кримінальних правопорушень. Просив розглянути справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Беручи до уваги, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, визнали у повному обсязі, суд, з'ясувавши думку учасників судового засідання, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинувачених, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують їх особистість. Також, обвинуваченим було роз'яснено, що в даному випадку вони позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.

За таких обставин, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинувачених дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують їх особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб - доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинувачених суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітніми, відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення в повному обсязі.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинувачених судом не встановлено.

При призначенні покарання неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ними кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, їх щире каяття в скоєному, активну участь у розкритті кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітніми, відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення в повному обсязі, а також думку потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання неповнолітнім обвинуваченим у вигляді штрафу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 110, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.