Вирок № 76254916, 05.09.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/10793/18

Провадження № 1-кп/520/1019/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2018 року Київський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого судді Галій С.П.

з участю секретаря Маркової О.І.

прокурора Третяк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі кримінальне провадження №12018160480002343 від 26.06.2018 року відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російська Федерація, без громадянства, росіянина, не одруженого, працюючого робітником на заводі «Оріон» м.Одеси, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 25.09.2009 року Кіровським районним судом м. Кіровоград за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.1 ст. 395, ч.1, 4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 6 років, 29.06.2013 року умовно достроково звільнений строком на 1 рік, 3 місяці, 19 днів, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Повторно, 13.08.2018 року в період часу з 19 годин 13 хвилин по 20 годин 55 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись в магазині «ЕВА», розташованому за адресою: м.Одеса, вул.Люстдорфська дорога, 50, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу із полиць магазину, таємно викрав майно, яке належить ТОВ «РУШ», а саме: рум’яна ТМ «Loreal, life’s A PEACH 01» вартістю 379 грн. 74 коп. та бальзам для губ м’яке зволоження ТМ «Принцеса», вартістю 43 грн. 20 коп., чим спричинив матеріальну шкоду ТОВ «РУШ» на загальну суму 422 грн. 74 коп.

Однак ОСОБА_1 довести свій злочинний намір до кінця та розпорядитися викраденим майном, не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий адміністратором магазину.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину визнав повністю, фактичні обставини не оспорює, згоден з кваліфікацією його дій та пояснив суду, що дійсно 13.08.2018 року з 19 годин 13 хвилин по 20 годин 55 хвилин, він з метою скоїти крадіжку прийшов до магазину «ЕВА», за адресою: м.Одеса, вул.Люстдорфська дорога, 50, де впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з полиць магазину, таємно викрав рум’яна та бальзам для губ. Після чого він при виході з магазину з викраденим майном був затриманий адміністратором магазину.

Він згоден з вартістю викраденого ним майна, також згоден, що спричинив ТОВ «РУШ» на загальну суму 422 грн. 74 коп.

У скоєнні злочину щиро кається, просить суд суворо його не карати.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні злочину, його вина доведена та підтверджується доказами, дослідженими судом:

-Витягом з ЄРДР від 13.08.2018 року;

-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення;

-Протоколом огляду місця події;

-Протоколами огляду предмету від 13.08.2018 року;

-Довідкою про вартість викраденого майна;

-Постановами про залучення речових доказів від 13.08.2018 року;

Представник потерпілого ОСОБА_2 належним чином повідомлена про дату розглядуцц справи, в судове засідання не з’явилась, тому суд за згодою учасників судового процесу, в порядку ст.325 КПК України розглянув справу у відсутність представника потерпілого.

Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи, що обвинувачений повністю визнає свою вину у скоєнні злочину, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а також з’ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють фактичні обставини, встановлені досудовим розслідуванням, тому на підставі ст.349 ч.3 КПК України суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким по справі не оспорюються.

На підставі досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що докази по справі є належними, допустимими, достовірними, достатніми які повністю доводять вину обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні злочину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками – закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що обставини які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України не встановлені.

Обставинами, що пом'якшують покарання згідно ст.66 КК України суд вважає, щире каяття обвинуваченого у скоєнні злочину, відсутність матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами покарання" під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має суворо додержуватися вимог норм закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через це реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд призначаючи покарання зобов’язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом’якшують і обтяжують покарання.

Так, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, вчинення обвинуваченим злочину, який згідно зі ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Згідно викладених обставин, враховуючи особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що не втрачена можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без позбавлення його волі, тому суд вважає недоцільним призначати обвинуваченому ОСОБА_1 реальне покарання у виді позбавлення волі, та вважає можливим на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349 ч.3, 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст.76 ч.1 п.п.1, 2 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов’язання до набрання вироком законної сили.

Речові докази, які знаходяться на зберіганні у представника потерпілого – повернути власнику ТОВ «РУШ», диск з відеозаписом – зберігати у матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його оголошення, шляхом подачі скарги через Київський районний суд м. Одеси.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя Галій С. П.