Постанова № 76253957, 05.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/5850/18 Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 33/783/965/18 Доповідач: Галин В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. Львів

Апеляційний суд Львівської області в складі:

Головуючого судді - Галина В. П.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу представника Львівської митниці ДФС Стеценко О.А. на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 14 серпня 2018 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України, -

встановив:

постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 14 серпня 2018 року ОСОБА_3 звільнено від адміністративної відповідальності, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, провадження у справі про порушення митних правил закрито.

Вилучені згідно протоколу №3941/20900/18 легковий автомобіль марки «Skoda Oktavia», р.н. НОМЕР_1, 2000 року випуску, VIN:НОМЕР_2, ключ від замка запалення до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на території РП серії НОМЕР_3 повернуто ОСОБА_3 без сплати коштів за зберігання.

Згідно постанови суду, під час здійснення митних формальностей відносно громадянина України ОСОБА_3 та транспортного засобу марки «Skoda Oktavia», р.н. НОМЕР_1, виникла підозра щодо достовірності поданих громадянином України ОСОБА_3 документів на право користування автомобілем, а саме: НОМЕР_4 від 25.06.2018, засвідчене нотаріусом ОСОБА_4. У звязку з цим було прийнято рішення щодо проведення перевірки достовірності документу. Зокрема, Львівською митницею ДФС було скеровано запит до нотаріальної канцелярії з проханням надання інформації, чи видавала згадана вище нотаріальна канцелярія гр. України ОСОБА_3 НОМЕР_4 від 25.06.2018.

У ході розгляду справи не здобуто належних та допустимих доказів, які б прямо вказували на надання ОСОБА_3 митному органу підроблених документів, суд прийшов до висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.483 МК України,тому провадження по справі підлягає закриттю, а товар, вилучений згідно з протоколом слід повернути ОСОБА_3

Вищевказану постанову 15 серпня 2018 року оскаржила представник Львівської митниці ДФС Стеценко О.А.

У апеляційній скарзі просить прийняти таку до розгляду; справу розглянути в присутності представника Львівської митниці ДФС; скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 серпня 2018 року у справі № 461/5850/18, та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, та накласти на нього стягнення передбачене цією статтею в повному обсязі, а також стягнути витрати за зберігання товару на складі митниці вилученого протоколом про порушення митних правил №3941/20900/18.

Апелянт вважає, висновок суду помилковим та необґрунтованим, а оскаржувану постанову незаконною.

На підтримку своїх апеляційних вимог, Стеценко О.А. зазначає що доводи, які вказані у оскаржуваній постанові про сумнівність документів - заяви нотаріальної контори «ОСОБА_4» від 02.07.2018 року та листа Нотаріальної палати у Жешуві від 12.07.2018 є необгрунтованими, оскільки відповідно до Закону України «Про інформацію», документ - матеріальний носій, який містить інформацію, що зі змісту ДСТУ 2732-94 оформлений в установленому порядку і має відповідно з діючим законодавством юридичну силу, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. Згідно з п.5 ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, такі дані, що мають значення у справі, можуть встановлюватися, зокрема, іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді.

Окрім цього, згідно з п.8 ч.1 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Наявні в матеріалах справи відповіді нотаріальної канцелярії та нотаріальної палати отримані Львівською митницею ДФС законним шляхом, містять у собі усі необхідні дані, відомості, що мають значення для справи, такі офіційно надіслані електронним способом, переклад таких зроблений згідно з вимогами чинного законодавства відповідно до ст. 503 МК України.

Апелянт стверджує, що ОСОБА_3 порушив порядок проходження митного контролю, вчинив дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення транспортного засобу підроблених документі чи документів, одержаних незаконним шляхом.

Зазначає, що судом безпідставно не враховано докази у справі а саме: відповіді уповноважених органів Республіки Польща від 02.07.2018 року та від 12.07.2018 року, згідно яких таке доручення канцелярією нотаріальною «ОСОБА_4», не видавалося та є підроблене.

Заслухавши пояснення захисника, яка заперечила апеляційну скаргу перевіривши матеріали судової справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до переконання, що така не підлягає до задоволення, зважаючи на таке.

Згідно із ч.2 ст.7 КУпАП - провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.483 МК України відповідальність настає за дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно п.3 ч.1 ст.8 МК України, Державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.

На переконання апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

Так, представники митного органу не довели у визначений законом спосіб, що доручення НОМЕР_4 від 25.06.2018, засвідчене нотаріусом ОСОБА_4, яка зареєстрована за адресою: RP, АДРЕСА_1, як документ, що дає право на користування автомобілем марки «Skoda Oktavia», р.н. НОМЕР_1 громадянинові України ОСОБА_3 є підроблене.

Відповідно до абз.6 п.6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06. 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» - не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

Суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за відсутності доказів прямого умислу ОСОБА_3 на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів.

Крім того, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок судді місцевого суду, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що документи, подані ОСОБА_3 до митного оформлення містять неправдиві дані, тобто відомості зазначені у них належним чином не перевірені та не спростовані, а тому в його діях відсутні будь-які ознаки вчинення умисного переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.483 МК України не встановлена, оскільки відсутні переконливі докази цього.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Такий висновок є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги представника митниці ДФС є безпідставними та необґрунтованими.

При перевірці справи в апеляційній інстанції не було виявлено порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке б могло потягти за собою зміну чи скасування постанови.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу представника Львівської митниці ДФС Стеценко О.А. залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 14 серпня 2018 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК Україн - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Львівської області В.П.Галин