Постанова № 76252387, 05.09.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.09.2018

Справа № 320/7332/18

3/320/1237/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 року Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Юрлагіна Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Запорізького зонального відділу військової служби правопорядку у Збройних Силах України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, командира 2 роти охорони військової частини А0639, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч.2 ст. 172-14 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2018 року, близько 05:00 години, солдат ОСОБА_2, перебуваючи в добовому наряді днювальним по парку паливо-мастильних матеріалів, був помічений начальником штабу військової частини А0639 підполковником ОСОБА_3 під час користування мобільним телефоном. Після чого підполковник ОСОБА_3, так як користуватись мобільним телефоном військовослужбовцям строкової служби в добовому наряді і не тільки, заборонено, вилучив у солдата строкової служби ОСОБА_2 мобільний телефон та передав його безпосередньому командиру, а саме командиру 2 роти охорони військової частини А0639 лейтенанту ОСОБА_1 Відповідно до наказу командира військової частини АЗ840 від 28.08.2018 року Ш63-НР лейтенант ОСОБА_1 з 29 на 30.08.2018 року ніс службу начальником варти.

Отримавши мобільний телефон від підполковника ОСОБА_3 лейтенант ОСОБА_1 всупереч вимогам Статуту гарнізонної та вартової служби, приблизно о 05.15 годині 30.08.2018 року покинув пост та вирушив до складу паливо-мастильних матеріалів для проведення виховної бесіди з солдатом ОСОБА_2

Прибувши до складу паливо-мастильних матеріалів, приблизно о 05:20 годині 30.08.2018 року всупереч розпорядку дня, де визначено підйом особового складу о 06.00, лейтенант ОСОБА_1 через чергового 2 роти охорони солдата ОСОБА_4 в якості виховної роботи підняв відпочиваючий особовий склад строкової служби 2 роти охорони та наказав їм через 20 хвилин в засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом) прибути до складів паливо-мастильних матеріалів, які розміщені на відстані приблизно 3 км від розташування казарми військової частини.

Підйом особового складу у невстановлений час без оголошення тривоги явно виходить за межі функціональних обов'язків командира роти. Крім того, проведення будь-яких занять і тренувань в час відпочинку з особовим складом 2 роти охорони військової частини А0639, відповідно до розкладу занять на 30.08.2018 року, не було передбачено.

По прибуттю особового складу строкової служби 2 роти охорони військової частини А0639 до розташування складів паливо-мастильних матеріалів, лейтенант ОСОБА_1 вишукував особовий склад та довів про випадок вилучення мобільного телефону у солдата строкової служби ОСОБА_2 під час виконання обов'язків добового наряду. Під час проведення виховної бесіди з особовим складом строкової служби 2 роти охорони військової частини А0639, солдат строкової служби ОСОБА_2 стояв навпроти строю зі зброєю АК-74 та спорядженими магазинами. Під час розмови солдат строкової служби ОСОБА_2 попросив лейтенанта ОСОБА_1 прийняти від нього свій мобільний телефон на зберігання, на що лейтенант ОСОБА_1 відповів, щоб той краще б прибив його цвяхом до дерева. Зі слів свідків також від лейтенанта ОСОБА_1 поступила команда військовослужбовцям строкової служби молодшого призову прийняти упор лежачи та стояти так, доки солдат ОСОБА_5 не приб'є свій мобільний телефон до дерева.

Після цього лейтенант ОСОБА_1 разом із головним сержантом 2 взводу 2 роти охорони старшим сержантом ОСОБА_6 з метою проведення індивідуальної бесіди відішли за будівлю, щоб це не відбувалось перед підлеглим особовим складом, а військовослужбовці строкової служби залишились на місці шикування. В цей час військовослужбовець старшого призову солдат строкової служби ОСОБА_7 стрілець 2 відділення 1 взводу 2 готи охорони обурений тим, що по вині солдата ОСОБА_2 відпочиваючий особовий склад був піднятий, підійшов до військовослужбовця молодшого призову солдата строкової служби ОСОБА_2 та наніс йому декілька ударів в область обличчя. Після чого солдат строкової служби ОСОБА_2 прибив свій мобільний телефон до дерева, з метою того, щоб особовий склад роти через нього не затримували.

Після цього лейтенант ОСОБА_1 довів до підлеглого особового складу про те, що так може бути з кожним, хто буде порушувати порядок несення служби в добовому наряді. Приблизно о 06.20 годині 30.08.2018 року особовий склад роти був направлений до розташування казарми.

Таким чином, своїми діями командир 2 роти охорони військової частини А0639 лейтенант ОСОБА_1 привів до того, що до солдата ОСОБА_2 з боку військовослужбовця старшого призову було застосовано нестатутні заходи впливу, та до того, що останній прибив свій мобільний телефон за допомогою цегли та гвіздка до дерева.

Відповідно до вимог статей 9, 11, 16, 17, 36 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, лейтенант ОСОБА_1 був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно вивчати військову справу, вдосконалювати свою майстерність, постійно підвищувати свої професійні навички, зразково виконувати свої службові обов'язки, чітко та в зазначений строк накази командира, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

На сьогоднішній день по всій території України діє особливий період.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової).

Відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року N 303 "Про часткову мобілізацію" (Указ N 303/2014), затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв'язку з чим в Україні настав особливий період.

Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає "резидент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

Указом Президента України "Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період,?призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року N 15" від 26 вересня 2016 року -11/2016 (Указ N 411/2016) прийнято рішення провести у вересні - жовтні 2016 року звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року N 15 Про часткову мобілізацію" (Указ N 15/2015), крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу.

При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-14 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, вчинені в умовах особливого періоду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, відповідно до обставин зазначених в протоколі, пояснивши, що вчинив негідний вчинок.

Здійснення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення ДНЗ/МЛ №68 від 05.09.2018 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, даними витягів з наказів №163-НР від 28.08.2018 року, № 229 від 02.12.2015 року, № 301 від 19.06.2018 року, № 149 від 26.04.2017 року, розпорядком дня військової частини А3840 на 2018 навчальний рік, розкладом занять з індивідуальної підготовки з групами №49, 50, 51 2 роти охорони військової частини А0639 з 27.08.2018 року по 02.09.2018 року, службовою характеристикою ОСОБА_1, а також показаннями правопорушника ОСОБА_1, наданими у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 33 КУпАП суд при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

З урахуванням характеру та обставин вчиненого правопорушення, особи правопорушника, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає, що необхідним та достатнім стягненням для ОСОБА_1 є адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті в межах санкції ч.2 ст.172-14 КУпАП.

Крім того, на підставі ст. 401 КУпАП України, з правопорушника також підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 401, 172-14, 283, 284, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-14 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті на строк 7 (сім) діб.

Строк арешту обчислювати з моменту затримання.

Постанова виконується негайно після її винесення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 352 /триста п’ятдесят дві/ грн. 40 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «Судовий збір»).

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: Т.В.Юрлагіна