Вирок № 76251782, 29.08.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 29.08.2018

Справа № 334/5618/18

Провадження № 1-кп/334/695/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Ісакова Д.О.

при секретарі - Петракей Р.С.

за участю прокурора - Сачава О.А.

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілого - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - Коломаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі кримінальне провадження, за обвинуваченням: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт. Чернігово-Токмачанськ, Чернігівського району, Запорізької області, не працюючого, маючого середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого:

15 квітня 2008 року вироком Чернігівського районного суду в Запорізькій області, за ч.2 ст.185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України було звільнено від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки 6 місяців;

17 жовтня 2008 року вироком Чернігівського районного суду в Запорізькій області, за ч.1 ст.309 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі ст.71 КК України було частково приєднано покарання за вироком від 25 квітня 2008 року та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців;

26 вересня 2012 року вироком Чернігівського районного суду в Запорізькій області, за ч.2 ст.185, ст.395, ст.70 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки;

11 березня 2014 року вироком Чернігівського районного суду в Запорізькій області, за ч.3 ст.185 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів частково приєднано покарання за вироком Чернігівського районного суду від 26 вересня 2012 року та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі;

29 лютого 2016 року вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя, за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.70 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

11 травня 2017 року вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя за ч.2 ст.15 - ч.3 ст. 185, ч.2 ст.163, ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ст.70 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяця, звільнився по відбуттю строку покарання у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_4 07 червня 2018 року приблизно о 10 годині 45 хвилин маючи потребу у коштах, внаслідок чого у останнього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у сховище, з метою реалізації якого обвинувачений 07 червня 2018 року приблизно о 10 годині 50 хвилин, знаходячись біля будинку №47, який розташований по вул. Товариській в м. Запоріжжі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна, перелізши через паркан потрапив на територію складу металобрухту який належить філії концерну «Міські теплові мережі», яка є сховищем так як спеціально відведена для постійного зберігання матеріальних цінностей у виді відходів металобрухту та яка має засоби охорони від доступу до неї сторонніх осіб у виді окремого паркану з металевого забору, ворота якого також зачиняються на замок. Далі обвинувачений з метою доведення свого вищезазначеного злочинного умислу до кінця, переконавшись у відсутності на зазначеній території підприємства інших осіб та в тому, що за його діями ніхто не спостерігає і вони мають таємний характер, умисно, повторно таємно викрав металеві вироби, а саме: сталеві фланці Ду 150 - 2 одиниці, Ду 125 - 1 одиницю, Ду 100 - 2 одиниці, Ду 80 - 2 одиниці, робоче колесо до насосу 1 одиницю, загальною вагою 35 кг, вартістю 204 гривні 05 копійок, помістивши останні у білий мішок, з яким перелізши через паркан покинув місце вчиненого кримінального правопорушення, чим спричинив Концерну «Міські теплові мережі» матеріальну шкоду на загальну суму 204 гривні 05 копійок.

Крім того він же, 27 червня 2018 року, приблизно о 07 годині 20 хвилин, маючи потребу у коштах, внаслідок чого у останнього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, з метою реалізації якого обвинувачений 27 червня 2018 року приблизно о 07:30 годині, знаходячись біля будинку №47, який розташований по вул. Товариській в м. Запоріжжі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна, перелізши через паркан потрапив на територію складу металобрухту який належить філії концерну «Міські теплові мережі», яка є сховищем так як спеціально відведена для постійного зберігання матеріальних цінностей у виді відходів металобрухту та яка має засоби охорони від доступу до неї сторонніх осіб у виді окремого паркану з металевого забору, ворота якого також зачиняються на замок. Далі обвинувачений з метою доведення свого вищезазначеного злочинного умислу до кінця, переконавшись у відсутності на зазначеній території підприємства інших осіб та в тому, що за його діями ніхто не спостерігає і вони мають таємних характер, умисно, повторно таємно викрав дві металеві труби, довжиною 1,42 метри кожна, діаметром 20,6 сантиметри кожна, загальною вагою 80 кілограмів, вартістю 466 гривень 40 копійок, які перекинув через паркан, після чого залишив місце вчиненого кримінального правопорушення, спричинивши, своїми умисними діями матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Він же 28 червня 2018 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин, маючи потребу у коштах, внаслідок чого у останнього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, з метою реалізації якого обвинувачений 28 червня 2018 року приблизно о 08:05 годині, знаходячись біля будинку №47, який розташований по вул. Товариській в м. Запоріжжі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настанні керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майні перелізши через паркан потрапив на територію складу металобрухту який належить філії концерну «Міські теплові мережі», яка є сховищем так як спеціально відведена для постійного зберігання матеріальних цінностей у виді відходів металобрухт, яка має засоби охорони від доступу до неї сторонніх осіб у виді окремого паркану металевого забору, ворота якого також зачиняються на замок. Далі обвинувачений з метою доведення свого вищезазначеного злочинного умислу до кінця, переконавшись у відсутності на зазначеній території підприємства інших осіб та в тому, що за його діями ніхто не спостерігає і вони мають таємний характер, умисно, повторно таємно викрав

металеву трубу, довжиною 1,35 метри діаметром 20,6 сантиметри, вагою 45 кілограмів, вартістю 262 гривень 35 копійок, яку перекинув через паркан, після чого залишив місце вчиненого кримінального правопорушення, спричинивши, своїми умисними діями матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Крім того він же 30 червня 2018 року, о 20 годині 37 хвилин, знаходячись у торговому залі магазину «Сільпо-ФУД №139», (ЄДРПОУ 40720198), який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. №20-Б, маючи потребу у коштах, внаслідок чого у останнього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, з метою реалізації якого обвинувачений діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно взяв з полиці магазину дві банки кави «Jacobs Monarch», загальною вартістю 215 гривень 00 копійок без урахування ПДВ, окуляри сонцезахисні «Crisli 37», вартістю 141 гривня 66 копійок без урахування ПДВ, карти гральні по 36 карт в кожній пачці «YI-01» в кількості 40 пачок, загальною вартістю 333 гривні 20 копійок без урахування ПДВ, всього на загальну вартість 689 гривень 86 копійок. Після чого, обвинувачений сховавши зазначені дві банки кави «Jacobs Monarch» під власну футболку, вдягнув на обличчя окуляри та утримуючи в руках 40 пачок гральних карт, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, не розраховуючись за вищезазначений товар пройшов турнікетну зону входу в торгівельну частину приміщення магазину біля якої і був затриманий охоронцями магазину, у зв'язку з чим, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, тобто не покинув приміщення магазину та не отримав можливість вільно розпорядитися вищезазначеним майном.

Він же, 05 липня 2018 року, в ранковий час доби маючи потребу у коштах, внаслідок чого у останнього виник злочинний умисел, спрямований на повторне викрадення чужого майна, з метою реалізації якого обвинувачений, 05 липня 2018 року приблизно о 12:00 годині, знаходячись біля будинку №35-Б, який розташований по вул. Бородінській в м. Запоріжжі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає умисно, повторно таємно викрав, дві хвіртки від металевих воріт довжиною по 2 метри, висотою 2 метри, товщиною металу 3 міліметри, загальною вартістю 1500 гривень, які належать ОСОБА_2, після чого залишив місце вчиненого кримінального правопорушення, спричинивши, своїми умисними діями матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

Крім того він же, 05 липня 2018 року, в денний час доби маючи потребу у коштах, внаслідок чого у останнього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у сховище, з метою реалізації якого обвинувачений 05 липня 2018 року в денний час доби, знаходячись біля будинку №8, який розташований по вул. Медичній в м. Запоріжжі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна, через паркан проник на територію домоволодіння будинку АДРЕСА_3, яке має ознаки сховища так як на ній тимчасово зберігалися матеріальні цінностей у виді металевих труб та яка має засоби охорони від доступу до неї сторонніх осіб у виді окремого паркану, де з метою реалізації свого вищезазначеного злочинного умислу переконавшись у відсутності інших осіб та в тому, що за його діями ніхто не спостерігає і вони мають таємних характер, умисно, повторно таємно викрав перекинувши через паркан металеві труби в кількості 10 штук, кожна довжиною 3,25 метри, діаметром 4 сантиметри, товщиною металу 4 міліметри, загальною вартістю 5000 гривень, які належать ОСОБА_7, після чого покинув місце вчиненого кримінального правопорушення, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму 5 000 гривень.

Він же, 07 липня 2018 року маючи злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, а саме речей, які знаходились у приміщення будинку, розташованого по АДРЕСА_3. З метою реалізації свого умислу, обвинувачений приблизно о 05.00 годині 07 липня 2018 року підійшов до домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3, де впевнившись у відсутності сторонніх осіб та в тому, що за ним ніхто не спостерігає і його дії - залишаться

таємними та не поміченими, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна, перелізши через паркан, проник на територію вказаного домоволодіння, після чого шляхом розбиття стекло пакету металопластикового вікна, просунувши руку у віконну раму повернувши ручку відкрив вікно приміщення ванної кімнати вказаного будинку, через яке потравив до приміщення будинку де знаходячись з приміщення туалетної кімнати таємно, повторно викрав, майно, яке належить ОСОБА_1, а саме: варочну поверхню «Fauter», вартістю 4500 гривень, змішувач «Наіва» вартістю 1500 гривень, які виніс за територію домоволодіння, поклавши біля забору з лівої частини по відношенню до вхідних дверей будинку, після чого, продовжуючи реалізацію свого вищезазначеного злочинного умислу, обвинувачений повернувся до приміщення будинку де з коридору таємно, повторно викрав електричний шуруповерт фірми «Expert», вартістю 700 гривень, болгарку фірми «Еinhell», вартістю 750 гривень, після чого тримаючи в руках вказані речі через двері вийшов з будинку, перестрибнув паркан, таким чином виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, проте злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі так, як обвинуваченого одразу за парканом був затриманий співробітниками ТОВ «Вебест» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у зв'язку з чим, не отримав можливість вільно розпорядитися вищезазначеним майном.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4, після роз'яснення йому судом суті обвинувачення, свою провину у вчинених кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України визнав повністю. В ході судового розгляду кримінального провадження надав суду показання, які є послідовними, і повністю підтверджують обставини вчинення злочинів, що викладені в обвинувальному акті, погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту щодо тих обставин, які ніким, у тому числі і ним не оспорюються та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу, пояснивши, що рішення його є добровільним, наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України йому зрозумілі. У вчиненому щиро кається, просить суд не застосовувати до нього сурову міру кримінального покарання.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4, повністю визнав свою винність у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, та у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4

Показання обвинуваченого ОСОБА_4, надані ним під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень з визнанням у повному обсязі своєї винності у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об'єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, суд допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, в їх сукупності, вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4, у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, повністю доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4, суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, та за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття та активне сприяння у розкритті злочинів.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Так відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує також і те, що він раніше неодноразово судимий, вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України є кримінальними правопорушеннями середнього ступеню тяжкості та тяжкими, а також приймаючи до уваги його стать, вік, стан здоров'я, сімейний стан, спосіб життя, крім цього визнав свою винність у судовому засіданні, враховує обставини, які пом'якшують його покарання і відсутність обставин, які обтяжують його покарання, а також приймаючи до уваги думку потерпілих, які просили призначити ОСОБА_4 покарання не в максимальних межах санкції статті за якими він притягається до кримінальної відповідальності, за таких обставин, суд, з врахуванням встановлених обставин справи та особи винуватого вважає, що йому слід призначити покарання за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України не в максимальних межах, встановлених у санкції статті за якими ОСОБА_4, притягується до відповідальності.

Оскільки ОСОБА_4 вчинив злочини, передбачені різними статтями Особливої частини Кримінального кодексу України, остаточне покарання йому підлягає призначенню за сукупністю злочинів, тобто за правилами ч.1 ст.70 КК України.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_4, необхідно зарахувати строк його попереднього ув'язнення з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, починаючи з 07 липня 2018 року до набрання законної сили вироком.

Цивільні позови не заявлено.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності зі ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.314-318, 349, 368, 370, 373-376, 392, 393, 395 КПК України, ст.ст. 50, 51, 60, 65-67, 395 КК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі;

- за ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання м'якого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту взяття його під варту, а саме з 07 липня 2018 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_4, зарахувати строк його попереднього ув'язнення з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, починаючи з 07 липня 2018 року до набрання законної сили вироком.

ОСОБА_4 запобіжний захід до набрання вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою.

Речові докази:

- металеві труби в кількості 10 штук, довжиною по 3,25 метри, діаметром 4 сантиметри, товщиною металу 4 міліметри, які по даному кримінальному провадженню визнано речовими доказами та відповідно до гарантійної розписки передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_1 - залишити законному власнику за належністю;

- варочна поверхня «Fauter», змішувач «Наіва», електричний шуруповерт фірми «Expert», болгарка фірми «Еinhell», які по даному кримінальному провадженню визнано речовими доказами та відповідно до гарантійної розписки передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7 - залишити законному власнику за належністю;

- сталеві фланці Ду 150 - 2 одиниці, Ду 125 - 1 одиниця, Ду 100 - 1 одиниця, Ду 80 - 2 одиниці, робоче колесо до насосу 1 одиниця, загальною вагою 35 кг, які по даному кримінальному провадженню визнано речовими доказами та відповідно до квитанції передані на відповідальне зберігання до камеру схову речових доказів Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути законному власнику Концерну «Міські теплові мережі» за належністю;

- дві металеві хвіртки воріт, розміром 2х2 метри, товщиною металу 3 міліметри, які по даному кримінальному провадженню визнано речовими доказами та відповідно до гарантійної розписки передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити законному власнику за належністю;

- дві металеві труби, довжиною 1,42 метри кожна, діаметром 20 сантиметрів, загальною вагою 80 кілограмів, які по даному кримінальному провадженню визнано речовими доказами та відповідно до гарантійної розписки передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого Концерну «Міські теплові мережі» ОСОБА_10 - залишити законному власнику за належністю;

- металеву трубу, довжиною 1,35 метри, діаметром 20 сантиметрів, товщиною металу 10 міліметрів, вагою 45 кілограмів, загальною вагою 45 кілограмів, які по даному кримінальному провадженню визнано речовими доказами та відповідно до гарантійної розписки передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого Концерну «Міські теплові мережі» ОСОБА_11 - залишити законному власнику за належністю;

- сумка, мобільний телефон, які по даному кримінальному провадженню визнано речовими доказами та відповідно до квитанції передані на відповідальне зберігання до камеру схову речових доказів Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути закону власнику ОСОБА_4 за належністю;

- дві викрутки, два сліди віджиму та сім слідів папілярних узорів, які по даному кримінальному провадженню визнано речовими доказами та відповідно до квитанції передані на відповідальне зберігання до камеру схову речових доказів Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Ісаков Д. О.