Ухвала суду № 76251608, 05.09.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2708/17

Номер провадження 6-а/623/11/2018

УХВАЛА

іменем України

05 вересня 2018 року м. Ізюм

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцов О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 20.08.2018 року про встановлення судового контролю по справі за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправними та дискримінаційними дій відповідача, зобов’язання поновити виплату пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.02.2018 р. у справі № 623/2708/17 за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: 93650, Луганська область, Станично-Луганський район, с. Валуйське, вул. О. Кошевого, будинок 73, до Ізюмського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області (місцезнаходження: 64309, Харківська область, місто Ізюм, проспект Незалежності, будинок 2, про визнання протиправними та дискримінаційними дій відповідача, зобов’язання поновити виплату пенсії, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо невиплати з 01.04.2017 року виплати пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН – НОМЕР_1, зобов’язано Ізюмське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН – НОМЕР_1, з 01.04.2017 року.

Судове рішення набрало законної сили 07.03.2018 року.

До суду, 20.08.2018 року надійшла заява ОСОБА_1, в якій посилається на ст. 382 КАС України та просить суд встановити строк для подачі звіту про виконання судового рішення у справі № 623/2708/17 та накласти на начальника Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області штраф у сумі 35240 грн.

Боржником, 05.09.2018 направлено до суду пояснення щодо заяви про встановлення судового контролю, відповідно до змісту якого, боржник не погодився із доводами заявника та вказав, що заявнику необхідно подати особисто до органу пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення відповідну заяву. Враховуючи наведене, дана заява є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Заявник та представник боржника у судове засідання не з'явились.

Відповідно до приписів частини 4 статті 382 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Суд при розгляді даної заяви керується нормами, передбаченими Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтями 129 та 129-1 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 2 та 3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка стала частиною національного законодавства в силу положень ч.1 ст. 9 Конституції України. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права і свободи, викладені в Конвенції, порушуються, має право на ефективний правовий захист у відповідному національному органі, навіть якщо порушення вчинили офіційні особи.

Питання встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано, зокрема, статтею 382 КАС України. Так, згідно з частинами 1 та 2 цієї статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з заявою, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Норми ч. 1 ст. 382 КАС України кореспондують з положеннями частини 6 статті 246, пункту 4 частини першої статті 322 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині рішення суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом порядок та строк виконання рішення, встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту із накладенням штрафу.

Таким чином, у разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.

Суд зазначає, що судовий контроль по справі при винесенні рішення Ізюмським міськрайонним судом Харківської області від 01.02.2018 р. не встановлювався, оскільки було відсутнє звернення позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Крім того позивачу виданий виконавчий лист про зобов’язання Ізюмське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН – НОМЕР_1, з 01.04.2017 року., який, в разі невиконання у добровільному порядку, підлягає пред’явленню для примусового виконання відповідному органу державної виконавчої служби за місцем примусового виконання рішення.

Таким чином, по справі судовий контроль не встановлювався та відповідача не було зобов’язано подати відповідний звіт, тому суд не вбачає можливості щодо задоволення заяви про зобов’язання подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Ізюмським міськрайонним судом Харківської області від 01.02.2018 р. у справі № 623/2708/17, тому дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.

Керуючись ст.ст. 246, 382 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05.09.2018 року про встановлення строку для подачі звіту про виконання судового рішення у справі № 623/2708/17 та накладення на начальника Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області штрафу у сумі 35240 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: Герцов О.М.