Ухвала суду № 76250281, 05.09.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2214/18

2-а/545/41/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2018 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Путря О.Г., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до Управління Укртрансбезпеки в Полтавській області, в якому оскаржує постанову, винесену відповідачем, про накладення відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарського штрафу за порушення правил перевезення пасажирів..

Дослідивши матеріали позову, вважаю, що вони подані із порушенням правил підсудності з наступних підстав.

Так, предметом оскарження є постанова, прийнята Управлінням Укртрансбезпеки в Полтавській області про застосування адміністративно-господарської санкції до позивача, як суб`єкта господарювання та автомобільного перевізника, та накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вирішуючи питання чи пов`язана ця справа із справою про притягнення до адміністративної відповідальності, яка відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України може бути розглянута місцевим загальним судом як адміністративним, суд виходить із положень статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», якою передбачено відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно зазначеної норми до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Згідно з статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 238 Господарського кодексу України також передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З тексту позовної заяви та долученої постанови вбачається, що предметом спору згідно заявленого адміністративного позову є оскарження позивачем дій суб`єкта владних повноважень щодо застосування господарського-фінансових санкцій, передбачених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а не рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності та не накладено адміністративного стягнення відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до приписів статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Частиною першою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік адміністративних справ, що підлягають розгляду загальними судами як адміністративними.

Відповідно до частини другої статті 20 КАС України усі справи, крім визначених частиною першою статті 20 КАСУ, підсудні окружним адміністративним судам.

Таким чином, оскільки спір виник між фізичною особою підприємцем та органом, наділеним владними повноваженнями, з приводу застосування до суб`єкта господарювання господарсько-фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності, то суддя дійшов до висновку, що зазначений спір відповідно до предметної юрисдикції адміністративних судів має розглядатись відповідним окружним адміністративним судом.

Діюче процесуальне законодавство не передбачає можливості повернення позовної заяви у разі її предметної непідсудності суду чи відмови у відкритті провадження за такою заявою.

Одночасно з цим статтею 29 КАС України не передбачено і можливості передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого відповідно до предметної юрисдикції, тому суд відповідно до ст.7 КАС України застосовує до правовідносин аналогію закону пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України.

Пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України встановлено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частини 8 статті 29 КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого здійснюється на підставі відповідної ухвали.

Таким чином оскільки зазначений позов не підсудний місцевому суду як адміністративному суду, тому його слід передати за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 7, 20, 29, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу передати за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_2