Ухвала суду № 76250030, 04.09.2018, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/323/18

Номер провадження 2-з/540/5/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2018 року суддя Машівського районного суду Полтавської області Косик С.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и л а :

у серпні 2018 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління «Держгеокадастру» у Полтавській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – Карлівська районна державна адміністрація, Карлівська міська рада про поновлення договору оренди землі на строк і умовах передбачених раніше укладеним договором, у якому просить: визнати незаконною бездіяльність відповідача ОСОБА_2 управління «Держгеокадастру» у Полтавській області у вирішенні клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення договору оренди земельної ділянки, площею 19,8600 га, кадастровий номер 53216101100:00:005:0702 цільове призначення якої для сільськогосподарського виробництва, укладеного 10.04.2006р. між позивачем та Карлівською районною державною адміністрацією; визнати поновленим на раніше передбачених умовах договір оренди земельної ділянки площею 19,8600 га кадастровий номер 53216101100:00:005:0702 цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, сільськогосподарського виробництва, укладеного 10.04.2006 р. між позивачем та Карлівською районною державною адміністрацією; зобов’язати відповідача укласти з позивачем додаткову угоду про поновлення договору оренди вищевказаної земельної ділянки.

31.08.2018 р. від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо реєстрації (поділу) земельної ділянки, відповідачеві змінювати фактичний порядок користування земельною ділянкою наявний на час подання позову та заборонити відповідачеві надавати накази на дозволи про виготовлення проектів відведення чи інших технічних документів землеустрою, затверджувати таку документацію та надавати у власність, оренду чи користування земельної ділянки і створювати нові об’єкти права через поділ земельної ділянки, що є об’єктом оренди згідно договору б/н від 10.04.2006 р. площею 19,8600 га кадастровий номер 53216101100:00:005:0702.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що на рішення суду впливають обставини з обсягу права ідентифікації нерухомого майна та наявності фактичних даних із формування земельної ділянки та кадастрового номеру. Оскільки відповідач почав процес розформування ділянки якою володіє позивач шляхом надання дозволів третім особам на виготовлення проектів відведення земельної ділянки, то у разі невжиття заходів забезпечення позову земельна ділянка може бути частинами сформована за іншими кадастровими номерами і передана у власність третім особам, а у разі винесення судом рішення на користь позивача виконання його буде неможливим. Також зазначив, що реалізація наказів щодо вказаної земельної ділянки для позивача буде порушенням його прав та унеможливить виконання рішення суду.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов такого висновку. Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік заходів забезпечення позову, який не є вичерпним. При цьому зазначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані щодо відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи. Обмеження можливості господарюючого суб’єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Із змісту заяви вбачається, що поставлені вимоги не можуть бути вирішені в межах вирішення заяви про забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу) про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає, в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, і вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 - 153 ЦПК України, –

у х в а л и л а :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.М.Косик