Рішення № 76249289, 20.08.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/6181/17

н.п. 2-а/415/25/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.18 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі

головуючого судді Фастовця В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради в особі адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисичанської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними дії адміністративної комісії щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та скасувати постанову № 168/21-2017 від 25 вересня 2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позову зазначено, що 23.08.2017 головним спеціалістом управління з виконання політики в галузі ЖКГ Лисичанської міської ради ОСОБА_2 було складено протокол № 4 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП – порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, із визначенням винною особою в скоєнні адміністративного правопорушення ФОП ОСОБА_1 За даними, вказаним в протоколі, комісією встановлено, що позивач, порушуючи норми п. 10.11 «Правил благоустрою міст Лисичанська та Привілля» встановив торгівельний павільйон без оформлення договору оренди землі для здійснення торгівлі в районі магазину «Свіжий хліб» за адресою: м. Лисичанськ, вул. ім. М.Грушевського, 13. За результатами розгляду адміністративної справи відповідачем винесено постанову № 168/21-2017 від 25.09.2017 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 1700 грн. З вказаною постановою позивач не згоден. В матеріалах адміністративної справи не міститься жодних доказів, що саме позивач є власником встановленого павільйону, або причетний до його встановлення, також в матеріалах справи відсутні відомості про те що у встановлено ларьку позивач здійснює свою підприємницьку діяльність. Крім того, під час розгляду справи не визначений суб’єкт правопорушення, оскільки згідно до спірної постанови мова йде про громадянина ОСОБА_1, а санкція статті 152 КУпАП застосовується як до господарчого суб’єкта. Також спірною постановою не визначені обставини чим доводиться вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а також докази на підтвердження вини.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав.

Представники відповідача в судове засідання не з’явилися, просили справу розглядати за їх відсутності, вирішити ї на розсуд суду.

В раніше наданих запереченнях представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити на тій підставі, що 23.08.2017 від Управління з виконання політики в галузі ЖКГ Лисичанської міської ради на адресу адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисичанської міської ради надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП «Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів», а також був складений акт обстеження території міста Лисичанська з питань благоустрою № 3 з фото, в якому зазначено, що за адресою: м. Лисичанськ, вул. ім. М.Грушевського ФОП ОСОБА_1 самовільно встановлюється тимчасова споруда для здійснення торгівельної діяльності без отримання відповідних документів, а саме паспорта прив’язки і відповідного оформлення земельної ділянки, що є порушенням вимог Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-0-комунального господарства № 244 від 21.10.2011. З матеріалів справи було встановлено, що 23.08.2017 о 10 годині 25 хвилин позивач в районі магазину «Свіжий хліб», розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул.. ім.. ОСОБА_3, 13, встановив торгівельний павільйон без оформлення договору оренди землі для здійснення торгівлі, чим порушив п. 10, 11 «Правил благоустрою території міст Лисичанська та Привілля», затверджених рішенням Лисичанської міської ради від 14.06.2007 № 314. Усно позивач пояснив, що конструкція є тимчасовою та будується на час ремонту діючого магазину за адресою: м. Лисичанськ, вул. ім. М.Грушевського, 13 на термін до 2 місяців. 04.09.2017 № 3246/08-16 Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради на адресу позивача направлено попередження про усунення порушень, виявлених під час перевірки дотримання «Правил благоустрою території міст Лисичанська та Привілля» в якому зобов’язано до 01.10.2017 демонтувати встановлену тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності за адресою: м. Лисичанськ, вул. ім. М. Грушеського, 13. До теперішнього часу дане попередження не виконано. За адресою м. Лисичанськ, вул.. ім.. ОСОБА_3, 13 позивач має у власності приміщення магазину – пекарні та земельну ділянку площею 0,1033 га для експлуатації даного магазину (Державний акт на право власності на землю від 28.12.2001 ЛГ026632). Межі земельної ділянки, що знаходяться у власності ФОП ОСОБА_1, встановлені проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідно до плану експлікації земель та плану встановлення меж межа земельної ділянки для експлуатації магазину-пекарні, що знаходиться у власності ФОП ОСОБА_1, з фасадної сторони проходить по стіні будівлі пекарні та будівлі магазину з ганком. Тому, встановлений торгівельний павільйон не входить в межі вищезазначеної земельної ділянки. Земельна ділянка, на якій розміщено торгівельний павільйон, відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» є об’єктом комунальної власності територіальної громади м. Лисичанська. На теперішній час дана земельна ділянка в користування або у власність нікому не надавалась. Тимчасова споруда торгівельного, побутового соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності – одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Згідно п. 2.31 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» розміщення тимчасових споруд забороняється. 14.09.2017 на ім’я міського голови м. Лисичанська надійшла заява від ФОП ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки, що знаходиться в межах Лисичанської міської ради, яка прилягає до земельної ділянки, яка розташована у власності ФОП ОСОБА_1 за адресою: м. Лисичанськ, вул. ім. М.Грушевського, 13, для обслуговування комплексу будівель, за вказаною адресою. На звернення була надана відповідь про відмову. Факт правопорушення, вчиненого позивачем, достовірно встановлений і доказаний під час розгляду адміністративною комісією, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 1 від 23.08.2017, поясненнями ОСОБА_1 Докази оцінювались колегіально, були повно та об’єктивно дослідженні всі обставини за справою в їх сукупності і комісія одноголосно прийняла рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Позивачем не надані належні докази, які спростовують обставини, викладені в постанові про адміністративне правопорушення відносно нього. А тому, вважає, що підстав для скасування постанови немає.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 25 вересня 2017 року постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисичанської міської ради № 168/21-2017на фізичну особу - ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.

Як вбачається з оскаржуваної постанови та копії протоколу № 1 про адміністративне правопорушення відносно позивача, суб’єктом правопорушення зазначено фізичну особу ОСОБА_1, проте адміністративне стягнення у виді штрафу накладено у розмірі, передбаченому у максимальному розмірі санкції для фізичної особи – підприємця – 1700 грн.

Тобто адміністративне стягнення до позивача застосоване з порушенням КУпАП.

Також, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Фотокартки, які надав представник відповідача, із зображенням споруди (а.с. 21-24) суд не може взяти до уваги як докази скоєння адміністративного правопорушення, бо на них відсутні дати фотознімків, немає відомостей щодо адреси зображеної споруди, не є ці фото і доказом того, що зображені споруди встановлені саме позивачем.

Іншими доказами вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП не доведено.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, відповідачем не доведена правомірність оскаржуваної постанови, тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати сторонами не понесені, тому відповідно до ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246, 268-270, 286КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 до Лисичанської міської ради в особі адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисичанської міської ради Луганської області, код 04051951, яка розташована за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. М.Грушевського, буд. 8 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати незаконними дії адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисичанської міської ради Луганської області щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Скасувати постанову № 168/21-2017 від 25 вересня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя: