Рішення № 76249118, 30.08.2018, Петрівський районний суд Кіровоградської області

Справа №: 400/212/18

Провадження № 2/400/142/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», з участю третіх осіб – приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та Петрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду мотивуючи це тим, що 17.06.2008 року між ним та ПАТ «КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір №KGMDAK79550705, згідно умов якого, він отримав кредит у розмірі 13958,77 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.06.2015 року. В забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором між ними 17.06.2008 року був укладений договір застави рухомого майна, згідно з яким він надав в заставу автомобіль CHERY, модель: AI 5 Amulet, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі: Y6DDA11B58D080166B, LVVDA11B58D080166, реєстраційний номер: ВА 0977AM. Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 22.10.2012 року в рахунок погашення заборгованості за даним кредитним договором звернуто стягнення на предмет застави, а саме вищевказаний автомобіль, що належить на праві власності позивачу, шляхом продажу вказаного автомобіля відповідачем. Однак 30.10.2017 року приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинив виконавчий напис №10654, на підставі якого на користь відповідача з позивача, запропоновано стягнути заборгованість за кредитним договором №KGMDAK79550705 від 17.06.2008 року за період з 17.06.2008 р. по 30.08.2017 p. на загальну суму 61 882,83 доларів США, що за курсом 25.44 відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.08.2017 року складає 1 574 299, 20 грн., а також витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1 800,00 грн. Однак даним виконавчим написом здійснено повторне позасудове стягнення боргу, що був уже стягнутий кредитором в судовому порядку, а тому відсутні правові підстави щодо стягнення боргу. Крім того станом на день вчинення виконавчого напису сплив строк позовної давності за вимогами кредитора, а у нотаріуса відсутні підстави для висновку про безспірність заборгованості та правових підстав для вчинення виконавчого напису в цілому, в зв'язку з чим, виконавчий напис не міг бути вчинений, а тому позивач просить суд визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 30.10.2017 року, за реєстровим №10654, таким, що не підлягає виконанню та скасувати його, а також стягнути судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій просить справу розглянути без його участі, проти задоволення позову заперечив.

Третя особа - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій просить справу розглянути без його участі, проти задоволення позову не заперечив.

Представник третьої особи - Петрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області також в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій просить справу розглянути без його участі, проти задоволення позову не заперечив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір №KGMDAK79550705, згідно умов якого, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 13958,77 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.06.2015 року.

В забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором між сторонами 17.06.2008 року був укладений договір застави рухомого майна, згідно з яким ОСОБА_1 надав в заставу автомобіль CHERY, модель: AI 5 Amulet, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі: Y6DDA11B58D080166B, LVVDA11B58D080166, реєстраційний номер: ВА 0977AM.

У зв’язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору №KGMDAK79550705 від 17.06.2008 року, згідно рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 22.10.2012 року по справі №1120/1025/12 за позовом ПАТ «КБ ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №KGMDAK79550705 від 17.06.2008 року в сумі 19033,84 доларів США - звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль CHERY, модель:А15 Amulet, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий седан-В, №кузова/шасі:Y6DDA11B58D080166B, LVVDA11B58D080166, реєстраційний номер: ВА0977АМ, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк», з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

30.10.2017 року приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинив виконавчий напис за №10654, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №KGMDAK79550705 від 17.06.2008 року за період з 17.06.2008 р. по 30.08.2017 p. на загальну суму 61 882,83 доларів США, що за курсом 25,44 відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.08.2017 року складає 1 574 299, 20 грн., з урахуванням заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 9 978,22 доларів США; заборгованості за відсотками у розмірі - 4 004,77 доларів США; заборгованості з комісії у розмірі 1 032,59 доларів США; заборгованості з пені у розмірі - 43 911,09 доларів США; штрафи (фінансова частина) - 9,83 доларів США; штрафи (відсоток від суми заборгованості) - 2 946,33 доларів США. Крім того у виконавчому написі до суми заборгованості внесено суму плати стягувача за вчинення виконавчого напису у розмірі 1 800,00 грн.

11.01.2018 року державним виконавцем Петрівського РВ ДВС Головного ТУЮ у Кіровоградській області відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат»(далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Вказаний перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, та постанові Верховного Суду України від 23 січня 2018 року № 61-154св18.

Таким чином, в процесі розгляду справи встановлено, що питання стягнення суми боргу з позивача за кредитним договором №KGMDAK79550705 від 17.06.2008 року вже вирішено судовим рішенням, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, суд звертає увагу, що виконавчий напис здійснений з порушенням строків вчинення виконавчого напису.

Так, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.ч. 4.2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії і припинення дії договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Тобто, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Згідно п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю прямо забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Як вбачається з правової позиції Верховного суду України, що була висловлена у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, позасудовий спосіб звернення стягнення можливий на протязі встановленого законом трирічного строку позовної давності з моменту виникнення у кредитора права на позов.

Крім того відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Тому позовна давність повинна рахуватись з 22 жовтня 2012 року, тобто коли було винесене рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області по справі 1120/1025/12, оскільки ПАТ «КБ «Приватбанк» вирішив достроково стягнути заборгованість за кредитним договором, чим змінив строк виконання зобов’язання.

Таким чином встановлені обставини дають підстави зробити висновок, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням діючого законодавства.

На основі викладеного, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати у справі: судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок.

Вказані правовідносини регулюються ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст.1,34,39,50,87,88 ЗУ «Про нотаріат», ст.ст.15,16,18,257,253,256,261,264 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 141,263,264,265,268 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 30.10.2017 року, за реєстровим №10654, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» боргу у розмірі 61882,83 доларів США, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 05 вересня 2018 року.

Суддя (підпис)

З оригіналом вірно

Суддя Петрівського районного суду С.Колесник