Постанова № 76248244, 04.09.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/4010/17 Головуючий у І інстанції Сердинський В. С.Провадження № 22-ц/780/3448/18 Доповідач у 2 інстанції Фінагеєв В. О.Категорія 52 04.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та зобов'язання виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просив визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» «Про звільнення ОСОБА_2 № 144-к від 16 червня 2017 року, підписаний заступником директора ОСОБА_3, яким ОСОБА_2 звільнено з посади заступника директора Державного підприємства «Укрспирт» у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків; поновити ОСОБА_2 на посаді заступника директора Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»; зобов'язати Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» виплати ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу суму в розмірі 707 974 грн. 80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 грудня 2016 року ОСОБА_2 призначено на посаду заступника директора Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт». 16 червня 2017 року позивача було звільнено з займаної посади з 16 червня 2017 року у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків. Позивач вважає наказ про звільнення незаконним, оскільки він підписаний з перевищенням повноважень заступником директора ОСОБА_3, який не призначався Міністерством аграрної політики та продовольства України, та на якого не покладено обов'язки директора. Наказ про звільнення не виданий органом, який діяв відповідно до Статуту. У наказі про звільнення відповідач не зазначив чітко сформульоване конкретне грубе одноразове порушення чітко визначених трудових обов'язків, яке стало підставою для звільнення. Від позивача не відбиралися будь-які пояснення, що є порушенням ч. 1 ст. 149 КЗпП України. Трудове законодавство не містить таких підстав для звільнення як інформація, зазначена у довідках та листах. У листі Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 квітня 2017 року викладено прохання розглянути питання щодо відповідності займаних посад працівників. У листі не зазначено про будь-які факти, підтверджуючі безпосереднє одноразове грубе порушення трудових обов'язків позивачем. Обов'язки щодо виконання планів реалізації продукції та виконання планів виробництва покладено на заступника директора ОСОБА_3

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру ОСОБА_3 мав право діяти від імені підприємства без обмежень. Суд не взяв до уваги додаток до наказу, згідно якого встановлено порядок взаємозамінності директора ДП «Укрспирт» та заступників директора. Відповідно до вказаного додатку заступник директора ОСОБА_3 заміщає директора ОСОБА_4 у разі його відсутності на роботі. У зв'язку з поданням заяви на звільнення, ОСОБА_4 у вказаний період не працював. Листом Мінагрополітики від 10 квітня 2017 року було повідомлено про виявлені грубі порушення працівників підприємства під час проведення перевірки діяльності підприємства міжвідомчою робочою групою та до листа було додано стислий опис обставин, викладених у довідці перевірки. Не зазначення одноразового грубого порушення в наказі про звільнення не є підставою для встановлення факту відсутності такого порушення та поновлення на роботі працівника. ОСОБА_2 було надано лист Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 квітня 2017 року, додатком до якого є довідка перевірки, та запропоновано надати пояснення щодо обставин, викладених у зазначеному листі. Однак, позивач відмовився від надання пояснень із цього приводу, про що було зазначено в акті.

Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач посилається на аналогічні обставини, які містить позовна заява. Позивач також звертає увагу суду на те, що перевірка відповідно до листа Мінагрополітики проводилася за період часу з 01 січня 2015 року по 21 грудня 2016 року. Позивач був призначений на посаду заступника директора лише 13 грудня 2016 року і його хочуть зробити винним у недоліках роботи за два роки роботи ДП «Укрспирт», коли сам позивач мав попрацювати лише 8 днів, з яких два вихідних. Посилання відповідача на акт від 16 червня 2017 року є необґрунтованими, оскільки позивач стверджує, що 16 червня 2017 року йому ніхто не пропонував писати пояснення, і його навіть не ознайомили з наказом про звільнення. Відсутність у наказі про звільнення застереження про відмову ознайомлення з наказом підтверджує позицію позивача, а також те, що, можливо, акт від 16 червня 2017 року з'явився пізніше, ніж зазначена в ньому дата.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про призначення заступником директора ОСОБА_2 №210-к від 13 грудня 2016 року ОСОБА_2 призначений на посаду заступника директора Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (а.с.17).

20 березня 2017 року тимчасово виконуючий обов'язки директора - заступник директора ДП «Укрспирт» ОСОБА_4 видав наказ №151 «Про розподіл функціональних повноважень», відповідно до наказу якого затверджено: - розподіл функціональних повноважень між директором ДП «Укрспирт» та заступниками директора ДП «Укрспирт», згідно з додатком №1; - порядок взаємозамінності директора ДП «Укрспирт» та заступників директора ДП «Укрспирт», згідно з додатком №2 (а.с.24).

20 березня 2017 року тимчасово виконуючий обов'язки директора - заступник директора ДП «Укрспирт» ОСОБА_4 видав наказ №152 «Про розподіл повноважень», відповідно до якого затверджено підпорядкованість структурних підрозділів директору ДП «Укрспирт» та заступникам директора ДП «Укрспирт»; здійснено розмежування повноважень (а.с.31-33).

В листі Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про усунення порушень та недоліків» №37-24-13/9734 від 10 квітня 2017 року викладено прохання розглянути питання щодо відповідності займаних посад працівників ДП «Укрспирт», зокрема, ОСОБА_2 (а.с.21-22).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №134-п від 04 травня 2017 року ОСОБА_4 звільнено з посади заступника директора ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» за власним бажанням, згідно зі ст.38 КЗпП України (а.с.19).

Згідно наказу № 235 від 05 травня 2017 року у зв'язку зі звільненням тимчасово виконуючий обов'язки директора - заступника директора ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» ОСОБА_4, відповідно до наказу ДП «Укрспирт» від 20 березня 2017 року № 151 «Про розподіл функціональних повноважень», заступник директора ОСОБА_3 приступив до здійснення загального керівництва ДП «Укрспирт» з 05 травня 2017 року (а.с.20).

Відповідно до листа Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18 травня 2017 року №37-27-13/12165, Міністерство, розглянувши накази ДП «Укрспирт» від 20 березня 2017 року №151 та №152, погодило розподіл повноважень між заступниками ДП «Укрспирт» (а.с.23).

Наказом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» за підписом заступника директора ОСОБА_3 №144-к від 16 червня 2017 року, ОСОБА_2, заступника директора ДП «Укрспирт», звільнено з займаної посади з 16 червня 2017 року у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків, п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП (а.с.18).

Згідно довідки про доходи № 4-3/80 від 11 квітня 2018 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 складає 3 105 грн. 15 коп., середньомісячна заробітна плата - 65 208 грн. 21 коп. (а.с.110).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керувався вимогами статей 41, 149, 235 КЗпП України.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Важливим елементом застосування пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке має ознаку одноразовості. Так, і рішення компетентного органу, власника підприємства, і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою звільнення керівника. За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити цілу систему порушень, за які був звільнений позивач, а лише одноразове грубе порушення конкретних трудових обов'язків.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 працював заступником директора ДП «Укрспирт» з 13 грудня 2016 року. 16 червня 2017 року позивача було звільнено з займаної посади у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків. В основу наказу про звільнення ОСОБА_2 було покладено довідку міжвідомчої робочої групи Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про результати вибіркової перевірки діяльності підприємств спиртової галузі в частині ефективності використання ними державного майна та коштів за період з 01 січня 2015 року по 21 грудня 2016 року, лист начальника управління внутрішнього аудиту Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 квітня 2017 року № 37-24-13/9734 та від 16 травня 2017 року № 37-24-13/11916 «Про усунення порушень».

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що листом Мінагрополітики від 10 квітня 2017 року його було повідомлено про виявлені грубі порушення працівників підприємства під час проведення перевірки діяльності підприємства міжвідомчою робочою групою та до листа було додано стислий опис обставин, викладених у довідці перевірки.

Однак, апеляційний суд вважає, що вказані документи не є підставою для звільнення працівника з посади з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП.

Так, з наявного у матеріалах справи листа Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 квітня 2017 року № 37-24-13/9734 вбачається, що міжвідомчою робочою групою було здійснено перевірку діяльності підприємства спиртової галузі в частині ефективності використання ними державного майна та коштів за період з 01 січня 2015 року по 21 грудня 2016 року.

ОСОБА_2 був призначений заступником директора 13 грудня 2016 року. Тобто період, за який проводилася перевірка, включає лише вісім календарних днів перебування позивача на посаді. У ході вказаної перевірки не було встановлено одноразового грубого порушення трудових обов'язків позивачем, яке б стало підставою для звільнення його з посади, а лише рекомендовано розглянути питання про відповідність ОСОБА_2 займаній посаді.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що перебуваючи на посаді заступника директора, ОСОБА_2 допустив будь-які порушення трудових обов'язків.

Наказом ДП «Укрспирт» від 20 березня 2017 року було здійснено розмежування повноважень між директором ДП «Укрспирт» та його заступниками. Згідно додатку до вказаного наказу заступник директора ОСОБА_2 підпорядкований та підзвітний директору ДП «Укрспирт» та виконує його доручення, розпорядження та вказівки.

Однак, відповідач, який має довести, що звільнення працівника відбулося без порушення законодавства про працю, не надав доказів того, що ОСОБА_2 було доручено виконання певних завдань, проте, останній їх не виконав, і як наслідок, відбулося грубе порушення ним трудових обов'язків. У матеріалах справи також відсутні докази того, що відповідач перевіряв ОСОБА_2 на відповідність займаній посаді і під час такої перевірки було виявлено порушення трудових обов'язків. У суді апеляційної інстанції представник відповідача також не змогла пояснити у чому полягають грубі порушення позивачем трудових обов'язків.

За таких обставин, звільняючи позивача з роботи, відповідач діяв всупереч вимог чинного законодавства, оскільки відсутні будь-які докази одноразового грубого порушення позивачем трудових обов'язків. Відповідач не зазначив, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення позивача з посади, які саме трудові обов'язки було порушено ОСОБА_6 під час його перебування на посаді заступника директора ДП «Укрспирт» у період з 13 грудня 2016 року по 16 червня 2017 року.

В апеляційній скарзі ДП «Укрспирт» зазначає, що ОСОБА_2 ознайомився з листом від 10 квітня 2017 року та довідкою перевірки і йому було запропоновано надати пояснення щодо обставин, викладених у зазначеному листі. Позивач відмовився від надання пояснень із цього приводу, про що було зазначено в акті.

Так, у акті від 16 червня 2017 року, який складено працівниками ДП «Укрспирт» зазначено, що заступнику директора ОСОБА_2 надано для ознайомлення лист Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 квітня 2017 року та запропоновано надати письмове пояснення з зазначеного факту. Із листом ОСОБА_2 ознайомився, однак від підпису вищевказаного листа та надання пояснень з цього приводу відмовився.

Проте, апеляційний суд вважає, що зазначені доводи відповідача та акт від 16 червня 2017 року не підтверджують правомірність звільнення позивача з посади заступника директора.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 зазначає, що наказ про звільнення є незаконним, оскільки підписаний з перевищенням повноважень заступником директора ОСОБА_3, який не призначався Міністерством аграрної політики та продовольства України, та на якого не покладено обов'язки директора у встановленому порядку. Заперечуючи проти таких доводів, в апеляційній скарзі відповідач зазначив, що за даними Єдиного державного реєстру ОСОБА_3 мав право діяти від імені підприємства без обмежень.

З приводу вказаних обставин апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 1.1, 10.2, підпункту 10.5.8 пункту 10.5, підпунктів 11.2.3, 11.2.4 пункту 11.2 статуту Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», затвердженого Міністерством аграрної політики та продовольства України № 124 від 13 березня 2017 року Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Уповноважений орган управління). Управління підприємством здійснюється його директором, який призначається Уповноваженим органом управління відповідно до чинного законодавства. Директор підприємства призначає та звільняє заступників. Уповноважений орган управління призначає та звільняє з посади директора підприємства, укладає і розриває контракт з директором підприємства та здійснює контроль за його виконанням, а також приймає рішення щодо покладення обов'язків директора підприємства у разі його тимчасової відсутності.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 27 липня 2016 року ОСОБА_4 являвся тимчасово виконуючим обов'язки директора ДП «Укрспирт». Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 травня 2017 року ОСОБА_4 було звільнено з посади заступника директора за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

Згідно додатку № 2 до наказу ДП «Укрспирт» від 20 березня 2017 року директора ДП «Укрспирт» ОСОБА_4 заміщує заступник директора ДП «Укрспирт» ОСОБА_3

На підставі наказу від 20 березня 2017 року «Про розподіл функціональних повноважень» заступник директора ОСОБА_3 видав наказ від 05 травня 2017 року, згідно якого у зв'язку зі звільненням т.в.о. директора - заступника директора ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» ОСОБА_4 він приступив до здійснення загального керівництва ДП «Укрспирт» з 05 травня 2017 року.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 приступив до здійснення загального керівництва ДП «Укрспирт» у порядку, визначеному Статутом ДП «Укрспирт», а отже мав право звільняти з посади заступника директора.

Міністерство аграрної політики та продовольства України, яке є Уповноваженим органом управління, не приймало рішення щодо покладення обов'язків директора підприємства на ОСОБА_3, як того вимагає статут підприємства.

Отже, посилання відповідача на наказ про розподіл функціональних повноважень та порядок взаємозамінності директора та його заступників, а також на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є безпідставними.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку, зокрема, про відсутність у ОСОБА_3 повноважень на звільнення позивача з роботи.

Апеляційний суд вважає доведеними ті обставини, що звільнення позивача з роботи відбулося без достатніх правових підстав, оскільки належні докази, які вказують на грубе порушення відповідачем трудової дисципліни матеріали справи не містять, сам наказ підписаний особою, яка не мала на те відповідних повноважень, оскільки питання про звільнення з посади заступника директора можуть вирішувати директор підприємства чи особа, яка виконує обов'язки директора, які призначаються Уповноваженим органом управління.

Відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки позивача було незаконно звільнено з роботи, він має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Врахувавши довідку ДП «Укрспирт» про доходи ОСОБА_2 та розрахунок, наданий позивачем, суд першої інстанції стягнув на користь позивача середній заробіток у розмірі 707 974 грн. 80 коп. При цьому правильність розрахунку суми середнього заробітку сторонами не заперечується і рішення суду в цій частині не оскаржується.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Враховуючи вищезазначене, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків, а, відтак, вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 04 вересня 2018 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.