Ухвала суду № 76247568, 05.09.2018, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1800/18

Провадження № 1-кс/352/407/18

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

05 вересня 2018 р. м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Хоминець М.М.

з участю прокурора Форовича А.М.

підозрюваного ОСОБА_2

захисника Синишина П.Є.

секретаря Гундич Г.В.

розглянув клопотання слідчого - заступника начальника слідчого відділення Тисменицького відділу поліції Головного управління національної поліції України в Івано-Франківській області Гладенького О.Я., погоджене з прокурором Тисменицької місцевої прокуратури Форовичем А.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, із середньою спеціальною освітою, працюючого електромонтером ПАТ «Івано-Франківськцемент», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 надійшло до суду «05» вересня 2018 р.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника,-

в с т а н о в и в :

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12018090250000417 від 04.09.2018 р. відповідає вимогам ст.184 КПК.

Підозрюваного ОСОБА_6 доставлено в судове засідання.

Підозрюваний отримав копію даного клопотання та доданих до нього матеріалів, що підтверджується його особистим підписом у клопотанні.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразились в умисному протиправному заподіянні смерті потерпілій - співмешканці ОСОБА_7, з якою проживав у цивільному шлюбі за адресою: АДРЕСА_2. На побутовому ґрунті у зв'язку із зловживанням спиртними напоями між вказаними особами протягом тривалого періоду часу складались особисті неприязні відносини, які систематично супроводжувались сварками, образами та зневажливим ставленням один до одного. 04 вересня 2018 р. близько 01.00 год. ОСОБА_6 спільно із своєю співмешканкою ОСОБА_7 у приміщенні квартири АДРЕСА_2 розпивали спиртні напої. Коли ОСОБА_7, перебуваючи під дією спиртного, на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, безпричинно почала чіплятись до ОСОБА_6 з приводу неможливості їх подальшого спільного проживання, виражатись у його сторону нецензурною лайкою та ображати, у останнього, який був обурений такою поведінкою ОСОБА_7 та маючи намір помститись їй, у приміщенні кухні виник намір на умисне позбавлення життя своєї співмешканки ОСОБА_7, тобто її вбивство. ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, виявивши на столі, за яким сидів разом із ОСОБА_7, кухонний ніж, взяв його за пластикове руків'я у праву руку, після чого, усвідомлюючи, що за допомогою даного ножа шляхом нанесення удару потерпілій він зможе позбавити її життя, передбачаючи, що його металевою частиною - лезом він зможе заподіяти смерть потерпілій, та бажаючи цього, умисно наніс ОСОБА_7 зі значною силою один цілеспрямований удар лезом в ділянку тіла із життєво-важливими органами - черевну порожнину, від якого остання впала на підлогу. Після нанесення з метою вбивства ОСОБА_7 удару у ділянку тіла із життєво-важливими органами - черевну порожнину, ОСОБА_6, будучи переконаним у доведенні свого злочинного наміру, спрямованого на вбивство, до кінця, та вважаючи, що нанесеного удару достатньо для настання смерті потерпілої, з метою укриття своїх злочинних дій, через певний проміжок часу перемістив тіло ОСОБА_7 до іншої кімнати, а саме вітальні, де помістив його на дивані. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 померла. 04.09.2018 р. о 10.30 год. ОСОБА_6 затриманий в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення працівниками Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області та 05.09.2018 р. йому оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6,. відноситься до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків, оскільки йому відоме місце проживання останніх, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і просив його задовольнити.

Підозрюваний та захисник у судовому засіданні не погодились на застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт; просили врахувати, що підозрюваний має зареєстроване місце проживання та офіційне працевлаштування.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

З урахуванням наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого неправомірного діяння, вагомості наявних доказів, тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6; достатності підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, це стосується, зокрема, ризику переховування від органів досудового розслідуваненя та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України); недостатності застосування у даному випадку більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам, - приходжу до висновку про обґрунтованість клопотання.

Про наявність вказаного ризику свідчить фактична відсутність на даний час постійного місця проживання з огляду на те, що квартира, у якій проживав і зареєстрований ОСОБА_6 та яка належить його померлій співмешканці, буде спадкуватись її родичами; наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

При застосуванні запобіжного заходу враховую позитивну характеристику ОСОБА_6 за місцем проживання, що він раніше не судимий, має офіційне працевлаштування.

Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини. Враховуючи характер інкримінованого підозрюваному ОСОБА_6 кримінального правопорушення, внаслідок якого настала смерть потерпілої, та особу обвинуваченого, вважаю за доцільне не визначати підозрюваному розмір застави.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу - тримання під вартою слід обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 10.30 год. 04 вересня 2018 р.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 176-178, 183-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України слідчий суддя-

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Івано-Франківській установі виконання покарань №12 строком на 60 днів, тобто до 10.30 год. 02 листопада 2018 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя М.М.Хоминець