Вирок № 76247091, 05.09.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

справа № 359/5260/18

провадження 1кп/359/472/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Бондаренка І.А.,

при секретарі - Моргушко Л.В.,

з участю: прокурора - Шмаль В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_1 - адвоката Боруха С.В.,

потерпілої - ОСОБА_3,

представників потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника цивільного відповідача - ОСОБА_7,

розглянувши з технічною фіксацією у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борисполя кримінальне провадження №12018110100001142 від 20.05.2018р. за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, гр.України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого водієм автотранспортних засобів ТОВ «Автолюкс-Черкаси-Плюс», не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2018 року близько 11 години 05 хвилин, водій ОСОБА_1, керуючи технічно - справним автобусом «MAN 8.150F» н.з. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю близько 70 км/год. в лівій смузі руху автодороги по вулиці Київський шлях, напроти будинку №41 в м.Борисполі Київської області, в напрямку міста Київ.

Під час руху ОСОБА_1, проявляючи злочинну недбалість, не врахувавши дорожню обстановку та перевищуючи дозволену в населеному пункті швидкість руху, під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого напроти будинку №41 по вулиці Київський шлях в м.Борисполі, перед яким зменшив швидкість та зупинився інший транспортний засіб, що рухався попереду по сусідній правій смузі руху, не зменшив швидкість та не зупинив керований ним автобус «MAN 8.150F» н.з. НОМЕР_1, не переконався при цьому у відсутності пішоходів на переході, для яких може бути створена перешкода або небезпека та допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які переїжджали дорогу по вказаному нерегульованому пішохідному переходу на роликових ковзанах справа наліво відносно напрямку руху автобуса.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3, згідно висновку експерта № 194/тр від 15.06.2018р., отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці події.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, згідно висновку експерта № 59/д від 22.06.2018р., отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення.

Таким чином водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

-п. 2.3, де зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

-б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п. 12.4, згідно якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год;

-п.18.4, відповідно якого якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Згідно висновку експерта №12-1/1016-9/306 від 26.06.2018р., за даних дорожніх умов водій автобуса «MAN 8.150F» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити наїзд на пішоходів, рухаючись як з допустимою швидкістю руху 50 км/год., так і з обраною.

Грубі порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 «б», 12.4 та 18.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали - загибеллю ОСОБА_3 та спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4

Своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть ОСОБА_3 та тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та надав згоду на проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки він не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті. При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позицій. Тому, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, прокурора, потерпілих та їх представників, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, про те що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються за виключенням документів, що характеризують особу підсудного, цивільні позови з письмовими доказами та відзиви на позови, речові докази у справі та судові витрати.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив, що 20.05.2018 року, керуючи автобусом «MAN 8.150F» н.з. НОМЕР_1, при вищезазначених обставинах, допустив злочинну недбалість, порушив правила дорожнього руху, у зв'язку з чим на пішохідному переході скоїв наїзд на двох дівчат. Після цього він зразу ж зупинив транспортний засіб і постійно намагався надавати посильну допомогу як потерпілим, так і працівникам поліції, які прибули на місце події. У скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи покази обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому органами досудового слідства злочині доведена повністю, а його дії за ч.2 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно, оскільки останній порушив правила безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинили смерть та тяжкі тілесні ушкодження потерпілих.

Згідно медичних довідок ОСОБА_1 на обліку у психіатра та лікаря нарколога не перебуває, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно.

Відповідно до санкції ч.2 ст. 286 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до восьми років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Призначаючи покарання за санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, судом враховуються ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

У зв'язку з цим суд вважає, що покарання ОСОБА_1 необхідно обрати у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Визнання вини обвинуваченим, його щире каяття у скоєному, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей суд визнає обставинами, які пом'якшують його відповідальність.

При цьому судом враховано, що обвинувачений, в міру можливого, частково відшкодовує матеріальну та моральну шкоду потерпілим.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1, не встановлено.

Судом при призначенні покарання також враховано, що ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується позитивно, має постійне місце роботи, за яким характеризується позитивно, а також те, що потерпілі та їх представники ніяких претензій до обвинуваченого не мають і прохають суд винести відносно нього покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Приймаючи до уваги наведене суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання йому потрібно призначити у виді позбавлення волі з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2, ч.1 ст. 76 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Бориспільською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Комунального закладу Київської обласної ради «Київська клінічна лікарня» (04107, м.Київ, вул.Богговутівська,1, код ЄДРПОУ 01993701) заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 11 221,12 грн., пов'язаних з лікуванням ОСОБА_4, які підлягають задоволенню.

06.07.2018р. представник потерпілої ОСОБА_8 надала суду позовну заяву, у якій прохає стягнути солідарно з ТОВ «Автолюкс-Черкаси-Плюс» та СТДВ «Глобус» матеріальну шкоду, завдану її дочці в результаті злочину на суму 40 152 грн. 76 коп. та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

В подальшому позивачка відмовилася від позову в частині стягнення шкоди з ТОВ «Автолюкс-Черкаси-Плюс», прохаючи залишити її позов без розгляду та стягнути зазначені моральні та матеріальні збитки з СТДВ «Глобус».

Суд вважає, що позов ОСОБА_8 потрібно залишити без розгляду, постільки позивачкою не надані будь-які докази цивільно - правової відповідальності СТДВ «Глобус» та не мотивовані позовні вимоги в цій частині.

25.07.2018р. потерпіла ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Автолюкс-Черкаси-Плюс», прохаючи стягнути з останніх завдану матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок вищезазначеної ДТП, від якої загинула її донька, на суму 20 667 грн. та моральну шкоду на суму 300 000 грн. В подальшому позивачка прохає залишити без розгляду її позов до ТОВ «Автолюкс-Черкаси-Плюс», у зв'язку з відшкодуванням останніми матеріальних та моральних збитків.

З СТДВ «Глобус» ОСОБА_3 прохає стягнути моральну шкоду у розмірі 44 676 грн., в порядку ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник цивільного відповідача - СТДВ «Глобус» направив до суду відзив, згідно якого із позовом ОСОБА_3 не згоден, вважаючи його таким, що заявлений передчасно, постільки по справі не встановлені всі обставини і не визначена вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину.

На позов ОСОБА_8 відзив не направлявся. Представник СТДВ «Глобус» прохає слухати в його відсутності.

Суд вважає, що позов ОСОБА_3 до СТДВ «Глобус» потрібно задовольнити у повному обсязі,

постільки згідно полісу №АК/7605346 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з 12.04.2018р. по 11.10.2018р. між ТОВ «Автолюкс-Черкаси-Плюс» та СТДВ «Глобус» було укладено договір страхування автобуса «MAN 8.150F» н.з. НОМЕР_1. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну здоров'ю становить 200000 грн., а за шкоду, заподіяну майну потерпілого 100000 грн., розмір франшизи 2000 грн.

Відповідно до п.27.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Мінімальна заробітна плата складає 3723 гривні, тому із СТДВ «Глобус» на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути 44 676 грн. (3723 грн.x12міс.)

Речові докази - автобус «MAN 8.150F» н.з. НОМЕР_1 потрібно повернути представнику ТОВ «Автолюкс-Черкаси-Плюс».

Судові витрати за проведення експертизи повинні стягуватися з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 28, 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним та призначити покарання

ОСОБА_1 - за ч. 2 ст. 286 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 3 (три) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України, наступних обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Іспитовий строк засудженому рахувати з моменту проголошення вироку.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України - скасувати, звільнивши його з - під варти негайно в залі суду.

Позов Бориспільської місцевої прокуратури задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу Київської обласної ради «Київська клінічна лікарня» (04107, м.Київ, вул.Богговутівська,1, код ЄДРПОУ 01993701) кошти у сумі 11 221,12 грн.

Цивільний позов ОСОБА_8 залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути з СТДВ «Глобус» (03038, м.Київ, вул. Івана Федорова,32-В, ЄДРПОУ 20448234) на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у сумі 44 667 грн. В іншій частині залишити без розгляду.

Речовий доказ - автобус «MAN 8.150F» н.з. НОМЕР_1 - повернути представнику ТОВ «Автолюкс-Черкаси-Плюс».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського НДІСЕ МЮ України за проведення автотехнічної експертизи №12-1/1006 від 06.06.2018р.- 1716 грн., за проведення комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи №12-1/1016-9/306 від 26.06.2018р. - 4290 грн. (код отримувача ЄДРПОУ: 37995466, р/р 31119115700011, МФО 820019 УДКСУ у Шевченківському районі м.Києва).

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції.

Суддя І.А.Бондаренко