Постанова № 76245812, 14.08.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 309/1891/16-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді: Бисага Т.Ю.

суддів: Фазикош Г.В., Собослой Г.Г.

секретарі: Микуляк Є.В.,

за участі сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6 на ухвалу Хустського районного суду від 31 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 до Велятинської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним та скасування рішення 25 сесії 6 скликання Велятинської сільської ради від 27.05.2013 року в частині надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, визнання недійсними та скасування рішень 25 сесії 6 скликання Велятинської сільської ради від 20.08.2013 року в частині затвердження проектів землеустрою та передачу безоплатно у власність ОСОБА_9, ОСОБА_8, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно виданих на ім'я ОСОБА_9, ОСОБА_8 та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року позивачами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 було подано до Хустського районного суду даний позов.

Ухвалою Хустського районного суду від 08 червня 2018 року даний позов залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою представник позивачів ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги посилається на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 9 Перехідних положень ЦПК України (тут і надалі в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції послався на те, що позивачі повторно у судове засідання не з'явилися без поважних причин, хоча про час і місце розгляду були повідомлені належним чином.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, згідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Подібна норма міститься в ч.5 ст. 223 ЦПК України.

Таким чином, суд вправі залишити позов без розгляду лише у разі одночасного настання таких умов: повторної неявки належним чином повідомленого позивача (його представника) в судові засідання (тобто в два судові засідання підряд); відсутність поважних причин такої неявки; відсутність заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Згідно ч.3 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Частинами 1, 2 ст. 130 ЦПК України передбачено, що У випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

З аналізу даної норми слідує, що доказом належного повідомлення сторони про час і місце судового розгляду є розписка про одержання судової повістки.

Однак матеріали справи не містять доказів повідомлення судовими повістками позивачів про судове засідання від 30.05.2018. року, як це передбачено ст.130 ЦПК України.

На аркушах 137-143 т.2 справи містяться оголошення про те, що ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_5 викликаються у судове засідання, яке відбудеться 30.05.2018 року о 15 год.

Однак колегія суддів констатує, що приписами ч.10 ст. 187 ЦПК України передбачено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Тобто чинне цивільно-процесуальне законодавство дозволяє викликати особу відповідача до суду шляхом публікації відповідного оголошення лише у разі відсутності інформації про зареєстроване місце проживання такої фізичної особи. В той же час ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по даній справі являються позивачами, а не відповідачами. Та крім того у Хустського районного суду наявна достовірна інформація щодо реєстрації місця проживання всіх трьох позивачів, які неодноразово у 2016-2017 р.р. викликалися в судове засідання шляхом направлення судових повісток на такі адреси. Таким чином відсутні правові підстави для виклику ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом публікації оголошення відповідально до ч.10 ст. 187 ЦПК України.

Крім того у вказаних оголошення не зазначено кому вони адресовані (виконавець), як і відсутні докази того, що вони насправді були опубліковані на веб-порталі судової влади.

За таких обставин, зазначені вище оголошення не можуть вважатися доказом належного повідомлення позивачів про судове засідання, яке призначене на 30.05.2018 року о 15 год.

Також суд першої інстанції не звернув увагу на подану представниками позивача ОСОБА_2 30.05.2018 року заяву в якій вона просила відкласти справу у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, а у випадку якщо суд визнає таку причину неявки неповажною то розглянути позовну заяву за відсутністю позивачів (т.2 а.с.144-146). До заяви долучені докази виклику ОСОБА_2 як представника до Львівського апеляційного адміністративного суду на 30.05.2018 року о 15 год. З чого слідує, що представник позивача не з'явився в судове засідання від 30.05.2018р. з поважних причини та крім того подав заяву про розгляд справи за відсутності позивачів, що унеможливлює залишення позову без розгляду на підстав п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

З приводу посилання в ухвалі суду про те, що у адвоката ОСОБА_2 закінчився строк повноважень, то слід зазначити, що дійсно, згідно наявних у матеріалах справи копії довіреностей (Т.1 а.с.35-44), повноваження ОСОБА_2, як представника ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, закінчилися у червні 2017 року. Однак не зважаючи на це, суд першої інстанції продовжував викликати ОСОБА_2 у судові засідання в яких вона брала участь як представник позивачів. Цим самим суд першої інстанції визнав наявність у неї представницьких повноважень, а відтак відхилення судом заяви ОСОБА_2 від 30.05.2018р. з посиланням на відсутність в останньої повноважень, не узгоджується та суперечить попереднім процесуальними діями суду, а тому таке не може вважатися належним чином обґрунтованим.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Хустського районного суду від 31 травня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 23.08.2018 року.

Головуючий

Судді