Постанова № 76245290, 30.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/3961/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Бруновської Н.В., Улицького В.З.,

з участю секретаря судового засідання Луців І.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі № 813/3207/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Гулик А.І. в м. Львові Львівської області, 24.04.2018 року згідно даних журналу судового засідання в 10 год. 04 хв.), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, Позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУНП, Відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Відповідача № 2641 від 10.08.2017 про накладення дисциплінарного стягнення на Позивача у вигляді звільнення із займаної посади;

- визнати протиправним та скасувати частково наказ Відповідача № 703 о/с від 06.09.2017, згідно з витягом без номера від 06.09.2017 про звільнення Позивача зі служби в поліції;

- поновити Позивача на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області (далі - Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області) та допустити до негайного виконання;

- стягнути на користь Позивача з Головного управління Національної поліції у Львівській області середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 07.09.2017 по дату винесення рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив Позивач, який покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що згідно висновку службового розслідування підставою для притягнення до відповідальності Позивача є нескладення протоколу про вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Однак будь-яких доказів вчинення даних правопорушень ОСОБА_3 у справі не встановлено. Апелянт звертає увагу на порушення процедури проведення службового розслідування, недостовірність покладених в його основу пояснень опитаних осіб та результатів поліграфного опитування.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Позивач - ОСОБА_1 працював на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 патрульної поліції Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області.

15.06.2017 СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області розпочато кримінальне провадження № 12017140180000517 за ч. 3 ст. 368 КК України за зверненням ОСОБА_3 по факту вимагання та отримання неправомірної вигоди працівниками патрульної поліції в розмірі 500 євро за не притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом (скутером) в стані алкогольного сп'яніння.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 15.06.2017 № 1996 призначено проведення службового розслідування за фактом відкриття СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області кримінального провадження № 12017140180000517 за ч. 3 ст. 368 КК України. За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 31.07.2017 (далі - Висновок службового розслідування).

Відповідно до наявних в матеріалах службового розслідування пояснень Позивача від 15.06.2017, інспектора СРПП № 4 ПП Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 16.06.2017, поліцейського СРПП № 4 ПП Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_5 від 16.06.2017. У вказаних поясненнях зазначено, що 09.06.2017 вони спільно здійснювали патрулювання у Городоцькому районі Львівської області. Близько 22 год. в с. Березець вони помітили скутер та невідомого чоловіка (яким виявився ОСОБА_3), яких ходив біля нього. Від ОСОБА_3 було чути запах алкоголю. З метою запобігання вчинення ОСОБА_3 правопорушень працівники поліції прийняли рішення про доставлення його службовим автомобілем до місця проживання. З будинку, в якому проживає ОСОБА_3 вийшла його дружина, яка забрала скутер та чоловіка. Жодних грошових коштів ні від ОСОБА_3, ні від його дружини працівники поліції не вимагали та не отримували. Протокол про вчинення ОСОБА_3 поліцейські не складали, у зв'язку з відсутністю підстав для його складення.

З пояснень ОСОБА_6 від 23.06.2017 вбачається, що 09.06.2017 в с. Березець Городоцького району її чоловіка ОСОБА_3 зупинили 3-є поліцейських. Вони пояснили, що її чоловік керував скутером у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим щодо нього складатимуть протокол про адміністративне правопорушення. Поліцейські запропонували свідку та її чоловіку заплатити їм 1000 доларів США за непритягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. Проте, у свідка такої суми не було. Тому, вона запропонувала поліцейським 500 євро. У відповідь поліцейські взяли вказану суму грошових коштів та висадили ОСОБА_3 зі службового автомобіля. Свідок зазначає, що вказані події спровокували численні сварки між нею та чоловіком, після однієї з яких 14.06.2017 ОСОБА_3 зателефонував в поліцію та повідомив про отримання працівниками поліції хабара. Наступного дня 15.06.2017 працівники поліції приїхали до дому свідка в с. Березець, повернули їй гроші та попросили вибачення.

Відповідно до пояснень ОСОБА_3 від 23.06.2017 він їхав скутером с. Березець Городоцького району 09.06.2017 до своєї матері, яка проживає в сусідньому селі. Його зупинив автомобіль патрульної поліції, з якого вийшли троє поліцейських. Вказані поліцейські посадили ОСОБА_3 в патрульний автомобіль та повезли його додому. Дорогою вони зустріли дружину свідка - ОСОБА_6 Двоє поліцейських вийшли з патрульного автомобіля та почали розмовляти з ОСОБА_6 Після вказаної розмови ОСОБА_3 випустили зі службового автомобіля та вони з дружиною пішли додому, де вона розказала йому, що дала працівникам поліції 500 євро за не притягнення його до адміністративної відповідності. 14.06.2017 ОСОБА_3 зателефонував в поліцію та повідомив про одержання працівниками поліції хабара. Наступного дня вказані працівники поліції приїхали до нього додому та повернули кошти у сумі 500 євро, після чого він відкликав свою заяву з поліції.

Відповідно до пояснень від 26.06.2017 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вони 09.06.2017 бачили як патрульний автомобіль зупинив скутер, на якому їхав ОСОБА_3 Крім того, чули, як вказані працівники поліції погрожували ОСОБА_3 складенням протоколу у справі про адміністративне правопорушення, після чого посадили його в патрульний автомобіль. Наступного дня від мешканців села вони довідались, що працівники поліції від ОСОБА_3 вимагали хабар у сумі 1000 євро за непритягнення його до адміністративної відповідності. В результаті дружина ОСОБА_3 передала працівникам поліції 500 євро.

У матеріалах службового розслідування є довідка про результати психофізіологічного обстеження з використанням поліграфа ОСОБА_1 від 25.07.2017. Вказаним обстеженням встановлено, що в ході його проведення виявлені реакції, які як суперечать (інформація з приводу зупинки транспортного засобу та доставки водія до його помешкання), так і підтверджують (відсутність позитивних реакцій на запитання з приводу отримання грошей) повідомлену ОСОБА_4 інформацію в процесі його опитування по факту отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6

Згідно Висновку службового розслідування встановлено, що 09.06.2017 працівники Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 зупинили ОСОБА_3, який в порушення ст.ст. 124, 130 КпАП України керував транспортним засобом з ознаками явного алкогольного сп'яніння без відповідних документів водія. Вказані працівники ГУ НП у Львівській області доставили водія до його помешкання, не вжили належних заходів для фіксації та документування правопорушення та не склали щодо нього відповідних адміністративних матеріалів, чим порушили ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 5 розд. 1, п. 1 розд. 2 Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 2 розд. 7 Положення про патрульну службу МВС, затвердженого наказом МВС України від 02.07.2015 № 796.

Відповідно до п. 1 наказу Відповідача № 2641 від 10.08.2017 за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 5 розд. 1, п. 1 розд. 2 Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 2 розд. 7 Положення про патрульну службу МВС, затвердженого наказом МВС України від 02.07.2015 № 796, на Позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Згідно з наказом Відповідача № 703 о/с від 06.09.2017 Позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

29.09.2017 СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12017140180000517 від 15.06.2017 за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, у зв'язку з відсутністю в діях працівників Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області складу кримінального правопорушення.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за вчинення дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 5 розд. 1, п. 1 розд. 2 Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 2 розд. 7 Положення про патрульну службу МВС, затвердженого наказом МВС України від 02.07.2015 № 796, на Позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Апеляційний суд не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:

- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Пунктом 4 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із вказаним Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить вказаному Закону.

Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

З метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - Правила №1179) .

Пунктом 1 розділу II Правил № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський, серед іншого, повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також вказаними Правилами.

В пункті 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 № 901-VIII зазначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України». Отже, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно з ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом.

В розумінні ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначено статтею 14 Дисциплінарного статуту. Так, зокрема із положень вказаної статті, випливає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Надаючи оцінку правомірності притягнення Позивача до дисциплінарної, відповідальності апеляційний суд зазначає, що підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок.

Згідно із ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

З матеріалів справи встановлено, що Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за результатами проведення службового розслідування. Підставою для притягнення до відповідальності Позивача є нескладення протоколу про вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 КУпАП.

Вказаним розслідуванням встановлено, що 09.06.2017 Позивач та ще двоє працівників поліції зупинили ОСОБА_3, який керував транспортним засобом (скутером) з явними ознаками алкогольного сп'яніння та без відповідних документів.

Однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази керування ОСОБА_3 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Не було отримано таких доказів і в ході судового розгляду та апеляційного перегляду справи.

Факт керування скутером ОСОБА_3 суд першої інстанції встановив на підставі показів самого ОСОБА_3

В той же час, відкидаючи як недостовірні покази Позивача, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, окружний суд виходив із їх зацікавленості в результаті розгляду справи.

Разом з тим, суд першої інстанції, вважаючи достовірними покази ОСОБА_3, не дав будь-якої оцінки його поясненням, що він у стані алкогольного сп'яніння не перебував, а також належної оцінки поясненням його дружини ОСОБА_6 про те, що на протязі дня ОСОБА_3 випив пляшку пива, тоді як події, у зв'язку з якими Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності мали місце після 22.30 год.

Належним чином зафіксованих даних про те, що ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння і при цьому ще й керував транспортним засобом у матеріалах справи немає.

Стосовно посилання у висновку службового розслідування на нескладання протоколу про вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, колегія суддів зазначає, що в матеріалах службового розслідування відсутні дані про вчинення такого правопорушення.

Тому є незрозумілим, чому відносно ОСОБА_3 мав бути складений відповідний протокол.

Відтак, факт керування ОСОБА_3 09.06.2017 скутером у стані алкогольного сп'яніння, як і факт відсутності належного документування зазначених обставин позивачем під час судового розгляду справи не встановлено.

Тобто як висновки як службового розслідування, так і суду першої інстанції про наявність підстав для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності не відповідають встановленим обставинам справи.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення Позивачем службової дисципліни, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладене на ОСОБА_1 протиправно.

Щодо позовної вимоги про стягнення на користь Позивача з Головного управління Національної поліції у Львівській області середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 07.09.2017 по дату винесення рішення колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до витягу з наказу по особовому складу № 703 о/с від 06.09.2017 року капітан поліції ОСОБА_1 звільнений з 06.09.2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Приписи ст. 27 Закону «Про оплату праці» щодо порядку обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, відсилають до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі - Порядок № 100).

З урахуванням наведених вище норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто ті, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 5 р. IV Порядку № 100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівникові здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Згідно з довідки про доходи ОСОБА_1 від 27.11.2017 року № 319/75 за останні два календарні місяці відпрацював 62 календарні дні, за які йому нараховано 18441,90 грн. заробітної плати. Середньоденна заробітна плата Позивача за останні два календарні місяці становить 297,45 грн. (18441,30:62= 297,45 грн.).

Період з 07.09.2017 року (наступний день з дня звільнення працівника) по 30.08.2018 року становить 358 днів.

Відтак, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 07.09.2017 по дату винесення рішення становить 106487 грн. (297,45х358=106487 грн.).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання про те, що п. 1 наказу Відповідача № 2641 від 10.08.2017 про накладення дисциплінарного стягнення на Позивача у вигляді звільнення із займаної посади та наказ Відповідача № 703 о/с від 06.09.2017 в частині звільнення зі служби поліції Позивача є протиправними та підлягають скасуванню. Тому, в матеріалах справи наявні підстави для поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального процесуального права, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 241, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі № 813/3207/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2641 від 10.08.2017 про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді звільнення із займаної посади.

Визнати протиправним та скасувати частково наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 703 о/с від 06.09.2017, згідно з витягом без номера від 06.09.2017 про звільнення позивача зі служби в поліції.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції у Львівській області середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 07.09.2017 по дату винесення рішення в розмірі 106487 (сто шість тисяч чотириста вісімдесят сім) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Н. В. Бруновська В. З. Улицький Повний текст судового рішення складено 04.09.2018