Постанова № 76245192, 04.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1492/18 Суддя першої інстанції: Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Кузьмишина О.М. та Кобаль М.І.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представника позивача: - Вершиніної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про накладення арешту,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2018 року позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про накладення арешту, в якому, з урахування змінених позовних вимог, просив:

- накласти арешт на кошти та інші цінності ДП «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 32016315) на суму 8286147,89 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження факту спроможності та достатності майна для погашення суми податкового боргу відповідачем надано консолідований баланс (Звіт про фінансовий стан), згідно якого вартість майна (основних засобів) що обліковується у ДП «Чернігівський облавтодор» достатня для погашення податкового боргу, крім того, відповідач добровільно сплачує податковий борг на підставі графіків погашення заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями та заявами ГУ ДФС у Чернігівській області про уточнення (зменшення) позовних вимог.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор», код ЄДРПОУ 32016315, зареєстрований в якості юридичної особи 05.06.2002 року та з 10.06.2002 року перебуває на обліку як платник податків у Чернігівській ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.18-24).

Станом на 24.05.2018 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств і організацій, які перебувають у державній власності на загальну суму 8286147,89 грн.

Вищевказаний податковий борг стягнуто з відповідача на користь ГУ ДФС у Чернігівській області на підставі судових рішень. Також необхідно зазначити, що на підставі заяв ДП «Чернігівський облавтодор» про розстрочку виконання рішення суду, заборгованість за вказаними судовими рішеннями була розстрочена з встановленням графіків погашення заборгованості, що підтверджується матеріалами справи (а.с.32-60).

У зв'язку з наявністю податкового боргу на узгоджену суму ГУ ДФС у Чернігівській області у відповідності до ст. 59 ПК України, надіслано відповідачу податкову вимогу від 04.02.2015 № 125-25, яка отримана відповідачем 04.02.2015, що підтверджується наявними в матеріалах доказами (а.с.61).

У зв'язку з тим, що відповідачем податковий борг в добровільному порядку не сплачено, ГУ ДФС у Чернігівській області звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України) визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами п. 87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Звертаючись до суду із позовом про накладення арешту на майно підприємства, позивач зазначав, відповідно до постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 року у справі № 825/2360/15-а, відсутні підстави для примусової реалізації майна відповідача, адже у статутному фонді ДП «Чернігівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» частка держави становить не менше 25 %, а відповідно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 %, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна».

Колегія суддів вважає обґрунтованими дані посилання, проте звертає увагу на наступне.

Так, відповідно до ст.. 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про недостатність на час вирішення справи коштів, належних відповідачу для погашення податкового боргу та про вжиття заходів щодо звернення до органу виконавчої влади до сфері управління якого належить такий відповідач, з поданням щодо прийняття рішення щодо погашення боргу, в порядку, передбаченому ст.. 96 ПК України.

Натомість, на підтвердження факту спроможності та достатності майна для погашення суми податкового боргу відповідачем надано консолідований баланс (Звіт про фінансовий стан), згідно якого вартість майна (основних засобів) що обліковується у ДП «Чернігівський облавтодор» достатня для погашення податкового боргу (а.с.94-95).

Також варто зазначити, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 року було задоволено заяву Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» щодо розстрочення виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 року згідно графіку.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач добровільно сплачує податковий борг на підставі графіків погашення заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями та заявами ГУ ДФС у Чернішгівській області про уточнення (зменшення) позовних вимог, адже з моменту прийняття позову платником було погашено суму податкового боргу на суму 3600000,00 грн. (а.с.96-105, 120-121, 144-149, 153-154).

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої інстанцій, а, відтак, відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: О.М.Кузьмишина

М.І.Кобаль

Повний текст виготовлено 04 вересня 2018 року.