Постанова № 76245131, 30.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/27839/15 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Добрівська Н.А.

Суддя-доповідач : Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Мєзєнцева Є. І.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області, третя особа: Міжрегіональне Головне управління Державної фіскальної служби Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2018 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності щодо не вчиненні дій, направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що у Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД» наявна переплата з податку на прибуток на загальну суму 521178,00 грн., що підтверджується відповідними документами, з метою повернення якої позивачем було подано до контролюючого органу відповідну заяву про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання, натомість всупереч вимог чинного законодавства жодних дій, спрямованих на повернення надміру сплачених сум податків контролюючим органом вчинено не було.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2018 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та зобов'язано розглянути по суті заяву Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД» від 27.04.2015, вих. №848/05-ЕВЕ про повернення надміру сплачених грошових коштів по філії ПІІ «Макдональдз Юкрейн Лтд» в місті Маріуполі у розмірі 521178,00 грн. У задоволені позовних вимог щодо стягнення вказаної суми коштів - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позову, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В судове засідання з'явилися представники апелянта, підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник позивача будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта, перевіривши матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд» звернулось до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (за місцезнаходженням філії позивача) із заявою від 27.04.2015 №848/05-ЕВЕ, на підставі ст.43.3 Податкового кодексу України просило повернути надміру сплачені грошові кошти по філії ПІІ «Макдональдз Юкрейн Лтд» в місті Маріуполі у розмірі 521178,00 грн., які залишились на обліковій картці авансових внесків з податку на прибуток (КБК 11023300) та податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (КБК 11023300) за структурний підрозділ, облікову картку якого було відкрито у ОДПІ міста Маріуполя.

Однак, станом на момент звернення позивача до суду з позовом, відповідачем-1 не вирішено питання щодо повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань на підставі заяви позивача від 27.04.2015 №848/05-ЕВЕ.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.02.2014 позивач надіслав до Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку за період 2013 рік.

Також, 27.02.2015 позивач надіслав до Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку за період 2014 рік.

Відповідно до показників рядка 04 Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2014 рік, філією позивача у м. Маріуполі за 2014 рік було самостійно узгоджено (нараховано) податку на прибуток в розмірі 39406,00 грн. При цьому, протягом 2014 року, філією позивача у м. Маріуполі було сплачено до бюджету авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 560584,00 грн., з яких 272440,00 грн. сплачено за рахунок переплати з авансових платежів в 2013 року, що відображено (узгоджено) в рядку 05 Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2014 рік.

Судом встановлено, що у позивача є надмірна сплата авансових внесків з податку на прибуток підприємств, яка виникла в межах 1095 днів.

Така обставина підтверджується платіжними дорученнями з відмітками банку, а також показниками податкових декларацій.

Таким чином, позивачем подано Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області письмову заяву про повернення коштів, яку отримано Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя (правонаступник якої Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області) 12.05.2015, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №0214006879608.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За змістом підпункту 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 43.1 цієї статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 Податкового кодексу України).

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3. статті 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 43.5. статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Тобто, позивачем було дотримано вимог наведеної вище норми щодо порядку повернення надмірної сплати з податку на прибуток.

Правовідносини щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету регулюються Бюджетним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Частина друга статті 45 Бюджетного кодексу України передбачає, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання положень ст. 43 ПК України наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09. 2013 за №1650/24182, затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Згідно з п. 5 вказаного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України 30.12.2013 року №882/1188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 року за №146/24923, затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Аналогічно положенням Податкового кодексу України, у п.п. 5 та 6 вказаного Порядку встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Аналізуючи спірні правовідносини колегія суддів звертається до положень статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Довготривалий не розгляд компетентними органами Держава заяви Товариства про повернення помилково сплачених коштів до Державного бюджету, часткове повернення коштів, яке може розцінюватись як визнання податковим органом помилковості їх сплати, стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, а також невизначеність правонаступника органу, відповідального за розгляд поданої заяви, розцінюється судом як порушення права позивача на мирне володіння своїм майном, але лише за умови підтвердження належними та допустимими доказами факту помилковості сплати коштів Товариством.

Позивачем при поданні заяви про повернення помилково сплачених коштів до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області дотримано обов'язкову умову для здійснення повернення помилково сплачених сум. При цьому, заява подана до Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з дотримання 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Така заява має бути розглянута правонаступником Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області - Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, яка в межах своєї компетенції здійснює контроль за справлянням надходжень бюджету (щодо сплати податків).

Таким чином, отримавши заяву про повернення надміру сплаченого податкового зобов'язання щодо сплати консолідованого податку на прибуток, контролюючий орган був зобов'язаний підготувати відповідний висновок та передати його до відповідного органу Державної казначейської служби України, проте фактично вказаних дій контролюючим органом зроблено не було.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача через Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області суми надміру сплачених грошових зобов'язань в розмірі 521178,00 грн., оскільки право на повернення сплачених податків і зборів виникає на підставі висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів, який направлено органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також враховуючи відсутність вказаних обставин і не проведення контролюючим органом належної перевірки даних, викладених у заяві платника, така вимога є передчасною.

У свою чергу, повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Системний аналіз положень статті 2 КАС України в кореспонденції з приписами статті 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, дає можливість дійти висновку, що суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Зі змісту рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R/80/2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Слід зазначити, що з приписів норм діючого права є неприпустимим підміна судом суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за відповідними критеріями.

Враховуючи наведене вище та доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2018 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області, третя особа: Міжрегіональне Головне управління Державної фіскальної служби Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

Є. І. Мєзєнцев

Повний текст постанови виготовлено 04.09.2018.