Постанова № 76245020, 04.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року справа №805/4456/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Ястребова Л.В., суддів Компанієць І.Д., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у справі № 805/4456/18-а (головуючий І інстанції - Череповський Є.В.) за позовом ОСОБА_1 до Златоустівської сільської Ради Волноваського району Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення № VII/31-148 від 14.12.2017 року, зобов'язання розглянути клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Златоустівської сільської Ради Волноваського району Донецької області (надалі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення відповідача № У11/31-148 від 14.12.2017 року щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орієнтованою площею в 5,00 га, розташованої на території відповідача на землях запасу або резервного фонду у власність для створення і ведення фермерського господарства, здійсненої з непередбачуваних законом підстав в незаконний спосіб, зобов'язання відповідача розглянути клопотання щодо наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орієнтованою площею в 5,00 га, розташованої на території відповідача на землях запасу або резервного фонду у власність для створення і ведення фермерського господарства та винести рішення із передбачених законом підстав у законний спосіб у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с. 4-5).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року адміністративний позов залишено без руху; позивачу запропоновано усунути виявлені судом недоліки шляхом зазначення ідентифікаційного коду відповідача в ЄДРПУО, відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача, реєстраційного номеру облікової карти платників податків позивача, його номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, зазначення власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самим предметом та з тих самих підстав, а також сплати судового збору відповідно до заявлених вимог немайнового характеру (а.с. 1-2).

Вимоги ухвали про залишення позовної заяви без від 14 червня 2018 року позивачем виконано частково, а саме: особисто підтверджено про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; зазначено код ЄДРПУО відповідача, засіб зв'язку з ним; зазначено також реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача.

Що стосується вимоги ухвали про залишення позовної заяви без від 14 червня 2018 року в частині сплати судового збору, позивачем подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому позивач зазначає про наявність у неї скрутного матеріального становища, вказуючи, при цьому, що вона є непрацюючою особою, отримує щомісячну допомогу при народженні дитини, розмір якої становить 860,00 грн, що є нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого Законом. Позивач також посилається на постанову Пленуму ВАСУ від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», де зазначено, серед іншого, що якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, є підстави для зменшення його розміру або звільнення від його сплати, а також на п. 1 ст. 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати такий доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права та має переслідувати законну мету (а.с. 15-16).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 14.06.2018 року в повному обсязі, а саме, у зв'язку з несплатою судового збору (а.с. 20).

Вважаючи, що вищезазначена ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви та постановити нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування доводів апеляційної інстанції апелянт посилається на ті ж самі обставини, що і у клопотанні про звільнення від сплати судового збору за подання до адміністративного позову, яке подано до суду першої інстанції разом із заявою про усунення недоліків адміністративного позову, про які зазначено в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2018 року (а.с. 26-27).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що довідка УСЗН Волноваської районної державної адміністрації № 359 від 31.07.2017 року про отримання допомоги при народженні дитини у розмірі 860,00 грн, на яку посилається позивач на підтвердження свого скрутного майнового стану не надає суду можливості у повній мірі бути впевненим, що допомога при народженні дитини є єдиним джерелом доходу позивача, а будь-яких інших доказів, які б підтверджували, що позивач дійсно знаходиться у скрутному матеріальному становищі до суду не надано.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, позивачем до суду подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому позивач зазначає про наявність у неї скрутного матеріального становища, вказуючи, при цьому, що вона є непрацюючою особою, отримує щомісячну допомогу при народженні дитини, розмір якої становить 860,00 грн, що є ніжчим від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ (надалі - Закон №3674-VІ)

Положеннями п.п. 1,3 ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VІ визначено, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що, в даному випадку, довідка № 359 від 31.07.2017 року, видана УСЗН Волноваської районної державної адміністрації про отримання допомоги при народженні дитини служить достатньою підставою для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви.

До того ж, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що повертаючи адміністративний позов з підстав несплати позивачем судового збору, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 320 КАС України передбачено наступні підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а саме:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведене, ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Слід також зазначити, що ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року, під час відкриття апеляційного провадження, ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Зважаючи на ту обставину, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року задоволено, тобто прийняте на користь позивача, то, в даному випадку, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати по сплаті судового збору з ОСОБА_1 не стягуються.

Керуючись статтями 286, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у справі № 805/4456/18-а скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді І.Д. Компанієць

Г.М. Міронова