
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5327/18 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Баглай О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Солом'янського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Солом'янського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанов, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Солом'янського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ісмаілова Саміра Ікрамовича від 22.03.2018 про відкриття виконавчого провадження № 56037592;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Солом'янського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Комової Дар'ї Юріївни від 22.03.2018 про відкриття виконавчого провадження № 56037616;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Солом'янського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ісмаілова Саміра Ікрамовича від 22.03.2018 про арешт майна боржника №56037592.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2018 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Солом'янський районний відділ Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що 11.10.2012 головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції Сергою Н.І. в межах виконавчого провадження ВП № 29915512 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1901, виданого Солом'янським районним судом міста Києва 16.11.2011, прийнято постанову про стягнення з боржника - ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 93 341, 10 грн. (далі - постанова № 29915512).
Також, 11.10.2012 головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції Сергою Н.І. в межах виконавчого провадження ВП № 29915719 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1901, виданого Солом'янським районним судом міста Києва 16.11.2011, прийнято постанову про стягнення з боржника - ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 10 703, 09 грн., (далі - постанова № 29915719).
22.03.2018 державним виконавцем відповідача Ісмаіловим Саміром Ікрамовичем прийнято оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56037592 по примусовому виконанню постанови № 29915512, а державним виконавцем відповідача Комовою Дар'єю Юріївною - оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56037616 по примусовому виконанню постанови № 29915719.
Крім того, 22.03.2018 державним виконавцем відповідача Ісмаіловим Саміром Ікрамовичем в межах виконавчого провадження ВП № 56037592 прийнято оскаржувану постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_2 в межах суми звернення стягнення 93 341, 10 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваними постановами державних виконавців, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті без врахування того, що виконавчі документи не відповідають вимогам законодавства та пред'явлені до примусового виконання з порушенням встановленого законом строку, у зв'язку із чим наявні правові підстави для задоволення позову.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що державні виконавці, приймаючи оскаржувані постанови, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно з ч. 1 ст. 4 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
При цьому, відповідно до п.п. 2, 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Водночас, дослідивши наявні в матеріалах справи копії постанови № 29915512 та постанови № 29915719, судом першої інстанції було встановлено, з чим погоджується колегія суддів, що вказані виконавчі документи не відповідають вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, вони не містять дати набрання рішенням законної сили та строку пред'явлення рішення до виконання.
При цьому, постанови № 29915512 та № 29915719 від 11.10.2012 подано відповідачу для примусового виконання 21.03.2018, тобто з пропущенням строку, протягом якого вказані постанови підлягали виконанню.
Враховуючи вищезазначене, а також зважаючи на те, що виконавчі документи (постанова № 29915512 та постанова № 29915719) не відповідають вимогам ст. 4 Закону №1404-VIII, а строк, протягом якого вказані постанови підлягали виконанню, станом на час звернення до відповідача закінчився, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що оскаржувані постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП № 56037616 та ВП № 56037592 прийняті протиправно, а тому вони підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
При цьому, оскільки колегія суддів прийшла до висновку про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 56037592 та наявність підстав для її скасування , то прийнята в межах даного виконавчого провадження оскаржувана постанова про арешт майна боржника також є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Солом'янського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.,
Шурко О.І.
Судове рішення № 76243525, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/5327/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: