Ухвала суду № 76243302, 04.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 2340/3093/18

УХВАЛА

04 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Петрика І.Й. та суддів Собківа Я.М., та Федотова І.В., розглянувши клопотання ОСОБА_3 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року в задоволенні клопотання відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач подала апеляційну скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи, в апеляційні скарзі міститься клопотання про відстрочення від сплати судового збору мотивоване тим, що апелянт є пенсіонером та кошти,які вона отримає вистачає лише для сплати комунальних платежів та забезпечення мінімального харчування тому, сплата судового збору, впливає на бюджет та рівень життя.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

В силу положень ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі № 809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 34, 132, 133, 243 КАС, суд-

у х в а л и л а:

Відмовити ОСОБА_3 про відстрочення сплати судового збору.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя - доповідач Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Федотов І.В.