Ухвала суду № 76243287, 05.09.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

05 вересня 2018 року Справа № 808/1584/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача Зарвія Р.Л.,

представника відповідача Іванченко Т.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Дніпробуд» (місцезнаходження: 49087, м. Дніпро, вул. Софії Ковалевської, 59А, код ЄДРПОУ 36095610)

до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4, код ЄДРПОУ 37707863)

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Дніпробуд» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову №49/1008-23.2/3853 від 01.12.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийнятої головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 відповідача Масловим Максимом Сергійовичем.

В підготовчому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви ТОВ «Фірма Дніпробуд» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначила, що відповідно до ч.1,3 ст. 122 КАС України та статті 5 Закону України «Поро відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомлення про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було призначено на 01.12.2017. Представник позивача був присутнім при розгляді справи та при прийнятті рішення щодо винесення спірної постанови, тобто позивачу було відомо про прийняття спірної постанови в день іі винесення. Отримати спірну постанову позивач відмовився, після чого дана постанова була направлена позивачу рекомендованим листом з повідомленням, яку позивач отримав під підпис 09.01.2018 (що підтверджується відміткою у поштовому повідомленні) Проте адміністративний позов подано через п'ять місяців з дня винесення постанови. Враховуючи викладені обставини вважає що законодавчо встановлений строк на оскарження постанови від 01.12.2017 №49/1008-23.2/3853 позивачем пропущено без поважних причин.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив та суду пояснив, що відповідно до приписів ст. 122 КАС України позивачем строк звернення до суду не пропущений. ТОВ «Фірма Дніпробуд» не була отримана оскаржувана постанова від 01.12.2017. Хоча повноважний представник позивача був присутнім 01.12.2017 при винесені постанови про накладення штрафу, однак відповідачем після розгляду матеріалів не було надано примірник постанови про накладення штрафу та не було направлено засобами поштового зв'язку, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості оскаржити до суду у визначений законодавчо 15 денний строк. 12.04.2018 представник ТОВ «Фірма Дніпробуд» ознайомившись з матеріалами ВП №56035614 отримав постанову видану 01.12.2017 і дізнався про наявність постанови. Також зазначив що з поштового повідомлення неможливо встановити особу яка отримала оскаржувану постанову.

Дослідивши та надавши оцінку вищезазначеному в сукупності з наявними у матеріалах справи письмовими доказами за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частиною 1 ст 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.ч. 2,3 вказаної статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлене інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У спірних правовідносинах спеціальним законом, який встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», статтею 5 якого закріплено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Таким чином, визначений спеціальним законом строк у 15 днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується самим позивачем 01.12.2017 повноважний представник позивача був присутнім при розгляді справи та при прийнятті рішення щодо винесення спірної постанови від 01.12.2017 №49/1008-23.2/3853, від підписання та отримання якої позивач відмовився, у зв'язку з чим такі документи були скеровані позивачу поштою (штрих-код поштового відправлення 6909505127668) та отримані ним 09.01.2018.

Вищенаведене також дає суду підстави вважати, що позивач був обізнаний про дату вирішення питання щодо притягнення/не притягнення до відповідальності за виявлені в ході контрольного заходу правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Виходячи з наведеного в сукупності вбачається, що фактично про спірну постанову відповідача, позивач дізнався 01.12.2017.

Однак, до суду позивач звернувся лише у квітні 2018, тобто з порушенням 15-денного строку на оскарження.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що підставою пропущення ним строку звернення до суду стало не отримання спірної постанови, та не встановлення особи , яка отримала спірну постанову, оскільки позивач був присутнім при розгляді та прийнятті постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та був обізнаним щодо результатів її прийняття. Крім того матеріали справи містять поштове повідомлення щодо отримання 09.01.2018 позивачем спірної постанови.

За результатом системного аналізу вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів, які б надавали суду підстави визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, оскільки поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.

Керуючись ст.ст. 122, 123, ст. 240, ст. ст. 241-243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Дніпробуд» (місцезнаходження: 49087, м. Дніпро, вул. Софії Ковалевської, 59А, код ЄДРПОУ 36095610) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4, код ЄДРПОУ 37707863) про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.256 КАС України.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294,295 КАС України.

Суддя І.В.Батрак