Ухвала суду № 76242151, 04.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

04 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3881/17

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Одеський апеляційний адміністративний суд в особі судді: Шевчук О.А. розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2017 р.. по справі № 815/3881/17 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області , Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 р. адміністративний позов задоволено.

На зазначену постанову суду Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу. Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними; постановити ухвалу, якою поновити ДПІ у Суворовському районі пропущений строк для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Зазначене клопотання обгрунтовано тим, що Одеським апеляційним судом було прийнято ухвалу від 06.12.2018 р., якою було прийнято рішення про повернення апеляційної скарги апелянту. Між тим, станом на січень, лютий, березень 2018 року до ДПІ у Суворовському районі ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2002 року № 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" доведено розпис асигнувань Державного бюджету на 2018 рік, відповідно до якого фінансування на сплату судового збору у повному обсязі не здійснювалось, що не дозволяло забезпечити оперативну сплату судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі. Також апелянт зазначає, що з початку 2018 року рахунки ГУ ДФС в Одеській області були арештовані.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Цією ухвалою було зазначено, зокрема, що причини пропуску, зазначені апелянтом у клопотанні є неповажними, оскільки судовий збір було сплачено 26 грудня 2017 року, а повторно апеляційну скаргу подано майже через пів року після повернення первісної апеляційної скарги, у зв`язку з чим суддя прийшов до висновку про необхідність залишити подану апеляційну скаргу без руху для надання апелянтом інших поважних підстав, які унеможливили апелянту звернутись до суду вчасно, для поновлення строку на апеляційне оскарження.

16 липня 2018 року до суду надійшло клопотання Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт просить прийняти до розгляду дане клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції; постановити ухвалу, якою поновити строк подання апеляційної скарги. На обгрунтування клопотання апелянт зазначив, що на час сплати судового збору за платіжним дорученням від 26.12.2017 року № 1444, яке оплачено банком 27 грудня 2017 року, рахунки відповідача не перебували в арешті. Але фактично відповідачем отримано вищезазначене платіжне доручення після новорічних свят. З урахуванням строків оплати (27.12.2017 року) та часу на передачу платіжного доручення, на думку апелянта, у відповідача не було змоги подати апеляційну скаргу наприкінці 2017 року. Отже, з врахуванням вищезазначеного, на думку апелянта, ГУ ДФС в Одеській області мало можливість подати апеляційну скаргу тільки у 2018 році.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що апелянт не надав доказів та обгрунтування, чому апеляційну скаргу подано ним через пів року після сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Одеського окружного адміністративного суду була ухвалена в порядку письмового провадження 11 серпня 2017 року. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції апелянт отримав 21.08.2017 р.

На зазначену постанову суду 12 жовтня 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області подали апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області , Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області було залишено без руху у зв`язку з тим, що по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги. Надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги до 06.11.2017 р. Роз'яснено Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області, Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.108 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року клопотання Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про поновлення строку усунення недоліків було задоволено частково. Продовжено Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області, Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року до 16 листопада 2017 року. Роз'яснено Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області, Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.108 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржникам.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області , Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області булоповернути апелянту.

12 червня 2018 року Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області повторно подала апеляційну скаргу. На підтвердження сплати судового збору до апеляційної скарги додано платіжне доручення № 201 від 08 травня 2018 р. на суму 2566,90 грн. та платіжне доручення № 1444 від 26 грудня 2017 р., а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апелянтом не надано обгрунтованих доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволили своєвчастно подати апеляційну скаргу без невиправданих зволікань, оскільки судовий збір було сплачено 26 грудня 2017 року, а повторно апеляційну скаргу подано 12.06.2018 року.

Вказані апелянтом в клопотанняі підстави пропуску строку на оскарження постанови суду не можуть бути визнані судом поважними, так як апелянт не був позбавлений можливості вчасно надати апеляційну скаргу.

За правилами частин 1 та 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, яка діє з 15.12.2017 року) учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

У зв`язку із вищевикладеним, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.296,298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд вважає, що не має підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, так як апелянтом не надано належних доказів щодо неможливості своєчасного подання апеляційної скарги.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст. ст. 298, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2017 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя Шевчук О.А.