Рішення № 76242133, 29.08.2018, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2/229/274/2018

ЄУН 229/405/18

РІШЕННЯ

іменем України

29 серпня 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лопатко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Буймістрової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство КБ “Приватбанк” (далі Банк) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що між ЗАТ “Приватбанк” та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № б/н від 26.03.2007 року відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із умовами та Правилами надання банківських послуг, користування платіжною карткою та Тарифами банку, складає між нею та банком договір, про що свідчить підпис відповідача в заяві.

Банком цілком виконано зобов'язання перед відповідачем, шляхом надання кредиту, але остання, порушила графік погашення кредиту, внаслідок чого, утворилась заборгованість, яка станом на 30.11.2017 року складає 117000,00 гривень, з яких: 8489,83 грн. - заборгованість за кредитом; 108510,17 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом. Позивач просить стягнути з відповідача на користь банку вказану вище заборгованість та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні, в обґрунтування своїх заперечень зазначила, що банком неправомірно нараховано проценти за користування кредитом з урахуванням підвищеної процентної ставки.

В судове засідання представник позивача не з’явився, проте надав заяву із клопотанням про розгляд справи за відсутності представника банку, наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві, не заперечує проти винесення судом заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно, проте надала заяву про розгляд справи без її участі.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд, приходить до висновку про часткове задоволення позову зважаючи на таке.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 26.03.2007 року між ЗАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику ОСОБА_2 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до нової редакції статуту ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» останнє є правонаступником зі всіма правами і обов'язками Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк».

В анкеті-заяві ОСОБА_2 власною рукою вказала дату заповнення заяви 26 березня 2007 року.

Також в цій анкеті-заяві ОСОБА_2 вказала, що ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку і згодний з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком угоду про надання банківських послуг. Вона зобовязалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг.

Як видно з вказаної заяви, ОСОБА_2 видано кредитну картку «Універсальна 55 днів пільгового періоду» з кредитним лімітом у 600 грн. з базовою процентною ставкою 2,5% на місяць на залишок заборгованості.

Відповідач не заперечувала факту отримання в Банку кредитної картки про надання банківських послуг.

Враховуючи, що датою отримання кредитної картки ОСОБА_2 і датою відкриття рахунку є 26 березня 2007 року, на підставі пункту 3.1 Умов та Правил надання банківських послуг датою укладання кредитного договору з відповідачем є саме 26 березня 2007 року.

Відповідно до розділу 3 «Умови обслуговування» Умов і Правил надання банківських послуг для надання послуг Банк відкриває Клієнту Картрахунки, видає Клієнту Картки, їх вид і строк дії визначений в заяві і в Памятці клієнта, підписанням якого Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Після отримання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, Банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну картку. Клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку у будь-який час змінити ( зменшити, збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Держателя щодо прийняття будь якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком. Порядок здійснення платіжних операцій з використанням платіжних карток, а також порядок отримання Кредиту регулюється діючим законодавством України, нормами Міжнародних платіжних систем Visa International, MasterCard International, даним Договором, Умовами і правилами надання банківських послуг і Тарифами банку. Памятка клієнта оформлюється і є невідємною частиною договору тільки у випадку оформлення і видачі платіжної картки по кредитній схемі.

Відповідно до ст.526 ЦК України, сторони мають виконувати зобов'язання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Станом на 30.11.2017 року складає сума заборгованості ОСОБА_2, за кредитним договором № б/н від 26.03.2007 року, враховуючи право ПАТ КБ "Приватбанк" вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, відповідно до ст. 11 ЦПК України складає 117000,00 гривень, з яких:

- заборгованість за кредитом 8489,83 грн.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 108510,17 грн.

Як вбчається розрахунку заборгованості за кредитним договором з моменту укладення договору банк застосовував до кредитних відносин з ОСОБА_2 проценту ставку у розмірі 22,8% річних.

В подальшому вказаний відсоток за користування кредитом змінювався і періодично дорівнював: з 01 січня 2013 року по 31 серпня 2014 року - 30,00%, з 13 листопада 2014 року по 31 березня 2015 року – 34,8%, з 01 квітня 2015 року по 30 листопада 2017 року – 43,2%.

Суд вважає, що застосування у спірних правовідносинах підвищеної процентної ставки щодо ОСОБА_2 є неправомірним, виходячи з наступного.

Відповідно до наказу ПАТ КБ «ПриватБанк» №906 СП 2014-6915682 від 18 серпня 2014 року з 1 вересня 2014 року актуалізовані тарифи, зокрема по карті «Універсальна»: трати клієнтів з 01.09.2014 року – 2.9%, трати клієнтів до1 вересня 2014 року – 2.5%. По всім тратам, які здійснені до 1 вересня 2014 року проценти будуть нараховуватися по старій ставці до повного погашення заборгованості по цим тратам. З 1 жовтня 2014 року запроваджується ставку у 3.2% замість 2.5%.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 видно, що вона з 30 листопада 2014 року кредитною карткою не користується, будь яких грошових витрат, операцій не здійснює.

Тому підстави для нарахування Банком відповідачу збільшених процентів за користування кредитом з 01 квітня 2015 року відсутні.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь які докази виконання банком своїх зобов’язань за кредитним договором щодо повідомлення клієнта про зміну тарифів.

За таких умов суд вважає, що у Банку відсутні підстави для застосування до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по сплаті процентів за користування кредитом підвищеної процентної ставки за період з 01 квітня 2015 року по 30 листопада 2017 року. Суд має виходити із ставки, що мала місце на час припинення відповідачем виконання умов кредитного договору, тобто з 34,8% річних, або 2.9% на місяць.

Враховуючи викладене, заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 26 березня 2007 року по 30 листопада 2017 року слід розраховувати таким чином:

За період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2012 року сплинуло 63 місяці. Тому заборгованість по процентах за користування кредитом за вказаний період дорівнює: 8489.83 х 1,9% х 63 = 10162.33 грн.

За період з 01 січня 2013 року по 31 серпня 2014 року сплинуло 20 місяців. Тому заборгованість по процентах за користування кредитом за вказаний період дорівнює: 8489.83 х 2,5% х 20 = 4244.91 грн.

За період з 01 вересня 2014 року по 30 листопада 2017 року сплинуло 38 місяців. Тому заборгованість по процентах за користування кредитом за вказаний період дорівнює: 8489.83 х 2,9% х 38 = 9355.79 грн.

Таким чином, сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 26 березня 2007 року по 30 листопада 2017 року дорівнює: 10162.33 грн. + 4244,91 грн. + 9355.79 грн. = 23763.03 грн.

Саме така сума заборгованості за процентами за користування кредитом має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Тому, суд вважає, що позов в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом з урахуванням підвищеної процентної ставки в сумі 108510,17 грн., задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, заборгованість, станом на 30.11.2017 року складає 31271,51 грн., з яких: 2858,56 грн. - заборгованість за кредитом, 28412,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

За наведених підстав та встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення суми заборгованості за Договором, процентів за користування кредитом підлягають задоволенню у відповідності до статей 526, 554, 611, 1054 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1762,00 гривень. Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням вказаних вимог закону, процент задоволених вимог за позовом становить 28%. Таким чином підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 493,36 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 13, 76 - 80, 89, ч.1 ст. 141, 259, 263 - 265, п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце реєстрації: м. Київ, вул. Грушевського, будинок № 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце реєстрації: м. Київ, вул. Грушевського, будинок № 1Д, код ЄДРПОУ 14360570), МФО 305299, р/р 29092829003111, заборгованість за кредитом в сумі 8489 (вісім тисяч чотириста вісімдесят дев’ять) грн. 83 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 23763 (двадцять три тисячі сімсот шістдесят три) грн. 03 коп., а всього 32252 (тридцять дві тисячі двісті п’ятдесят дві) грн. 86 коп.

В частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 108510,17 грн. – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" судовий збір в розмірі 493 (чотириста дев’яносто три) грн. 36 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 вересня 2018 року.

Суддя: Н. В. Лопатко