Постанова № 76241570, 03.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1061/18 Суддя (судді) першої інстанції: Ченцова С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Кузьмишиної О.М.,

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил та закриття справи про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до Новозаводського районного суду міста Чернігова з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просила скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0053/20500/18 від 31 січня 2018 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.

На обґрунтування позовних вимог Позивач зазначила, що дії заступника начальника Волинської Митниці ДФС Герман В.М. щодо винесення постанови в справі про порушення митних правил № 0053/20500/18 від 31.01.2018 року, є неправомірними, а тому постанову прийнято з порушенням положень КУпАП та виклад обставин справи про адміністративне правопорушення не відповідає дійсності. Також, Позивач вважає, що порушення нею ч. 3 ст. 470 МК України внаслідок обставин, передбачених ч. 1 ст.460 МК України, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03 серпня 2018 року поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Позов ОСОБА_3 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил та закриття справи про адміністративне правопорушення задоволено частково.

Скасовано постанову в справі про порушення митних правил № 0053/20500/18 від 31 січня 2018 року, винесену заступником начальником Волинської митниці ДФС Герман Василем Миколайовичем про визнання ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладення на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, апелянт зазнає, що відсутні докази того, що транспортний засіб потребував ремонту в результаті аварії або дії обставин непереборної сили. Також, Відповідач вказує на те, що жодною нормою законодавства не встановлено вимог щодо вивезення транспортних засобів за межі митної території України лише власним ходом.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.01.2018 року відносно Позивача складений протокол про порушення митних правил № 0053/20500/18 за ч. 3 ст. 470 МК України.

Із вказаного протоколу вбачається, що 07.01.2018 року приблизно о 18 год. 20 хв слідуючи із України в Республіку Польща по смузі руху «зелений коридор» в зону митного контролю митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС заїхала в якості водія автомобіля марки «VW Т4», р.н. НОМЕР_1 кузов № НОМЕР_2, громадянка України ОСОБА_3 (а.с.65-66).

Постановою заступника начальника Волинської митниці ДСФ - Герман В.М. від 31.01.2018 року, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 8500 грн. (а.с.73-74).

У постанові заступника начальника Волинської митниці ДСФ - Германа В.М. від 31.01.2018 року дії Позивача кваліфіковані за ч. 3 ст. 470 МК України, як дії спрямовані на перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, а саме у не вивезенні транспортного засобу «VW Golf», р.н.НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_3, за межі митної території України, що ввезений на митну територію України у митному режимі «транзит», перевищивши строк ввезення автомобіля більше ніж на десять діб, а також не поміщенні його у митний режим відмови на користь держави, знищення або руйнування, не оформленні його для вільного обігу на митній території України.

Під час здійснення митних формальностей відповідно до баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄА1С ДФС, встановлено, що 16.12.2017 року на митну територію України через митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС гр. України ОСОБА_3, в митному режимі «транзит» Позивач ввезла автомобіль «VWGolf», р.н.НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_3, країна реєстрації Республіка Польща.

Термін вивезення вищевказаного автомобіля з митної території України закінчився 26.12.2017року.

21.12.2017 року в зв'язку з поломкою ввезеного автомобіля (який фактично не міг власним ходом рухатись), Позивач передала автомобіль «VW Golf», р.н.НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_3 ФОП ОСОБА_6, і з того часу він перебуває на ремонті в СТО за адресою: АДРЕСА_1.

По завершенню ремонту цього автомобіля, ФОП ОСОБА_6, будуть надані відповідні документи про здійснені роботи.

22.12.2017 року Позивач звернулась до Чернігівської митниці ДФС з повідомленням про те, що ввезений нею на лафете (д.н.з. НОМЕР_4) пошкоджений автомобіль 16.12.2017 року «VW Golf», р.н.НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_3, знаходиться на ремонті на СТО за адресою: АДРЕСА_1.

Задовольняючи адміністративний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач, приймаючи оскаржувану постанову допустив неповноту провадження у справі, не з'ясував фактичні обставини справи та не з'ясував чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності. В даному випадку порушення Позивачем ч.3 ст.470 МК України відбулось внаслідок обставин передбачених ч.1 ст.460 МК України, тому Позивач звільняється від адміністративної відповідальності.

Апеляційний суд не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.14 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 № 1118, митні органи для звітності ведуть облік ТЗ, що переміщуються через митний кордон України і належать громадянам, із застосуванням Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС).

Відповідно до ст.90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, ст.95 МК України регламентовано строки транзитних перевезень, а саме: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Частиною 1 статті 381 МК України передбачено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування, які постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави з метою транзиту через митну територію України без письмового декларування та внесення грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.

За приписами ч.3 ст.470 МК України перевищення встановленого ст.95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 460 МК України визначено, що підстави для звільнення особи від відповідальності за порушення митних правил, зокрема за порушення, передбачене ст. 470 МК України: аварія, дія непереборної сили, протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Отже, вказана норма чітко визначає умови звільнення осіб від відповідальності за перелічені порушення митних правил.

У той же час, визначення понять «обставини непереборної сили» та «аварія» закріплено п.2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року №657 (далі - Порядок №657), відповідно до якого обов'язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність. У цьому розділі терміни вживаються в такому значенні:

- аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи;

- документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;

- обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;

- факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Пунктом 5 Розділу 8 Порядку № 657 встановлено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

Також, статтею 192 МК України встановлено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, термін вивезення вищевказаного автомобіля з митної території України закінчився 26.12.2017 року.

Документів, підтверджуючих факт аварії або обставини непереборної сили Позивачем не було надано.

Разом з тим, ОСОБА_3 надано копії таких документів: звернення до Чернігівської митниці від 22.12.2017 року; заява-довідка із СТО ФОП ОСОБА_6 від 21.12.2017 року; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач зазначає, що не вивезла транспортний засіб у вказаний строк 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб), оскільки вказаний автомобіль у несправному стані і знаходиться на ремонті на СТО ФОП ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, апеляційний суд вважає такі доводи ОСОБА_3 безпідставними, оскільки поломка транспортного засобу не могла завадити Позивачу вивезти його за межі митної території України за допомогою інших способів (наприклад, на лафеті), оскільки жодною нормою митного законодавства України не передбачено способу виконання такого зобов'язання, зокрема, необхідності вивезення транспортного засобу за межі митної території України виключно власним ходом.

Законодавець лише визначає обов'язок доставити транспортний засіб до органу доходів і зборів призначення до закінчення строків, передбачених ст.95 МК України.

Отже, докази, які підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили відсутні, а тому терміни перебування автомобіля на ремонті, в контексті ст.192 МК України не підлягають виключенню зі встановленого ч.1 ст.95 МК України строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту, оскільки його не переривають.

Крім цього, фізична особа-підприємець не є уповноваженою особою на видачу документів, яка підтверджує факт таких обставин.

Так, Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 року № 44(5) затверджено у новій редакції Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює порядок засвідчення форс-мажорних обставин в системі ТПП України.

Пунктом 3 розділу VІІІ Порядку передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Вказана правова позиція неодноразово була висловлена Вищим адміністративним судом України, зокрема у справах № К/800/21036/16 від 15.12.2016 року, № К/800/15082/16 від 14.07.2016 року.

Таким чином, в ході розгляду справи, позивачем не надано суду жодних підтверджуючих документів обставин, зазначених у статті460 МК України, що виключають адміністративну відповідальність, на момент складання протоколу про порушення митних правил до митного контролю, а повідомлення про поломку автомобіля не є обставиною, що виключає адміністративну відповідальність.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 272, 286, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України - задовольнити.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03 серпня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Кузьмишина О.М.

Мєзєнцев Є.І.