Постанова № 76241309, 04.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року справа №812/1440/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідач Казначеєва Е.Г., суддів Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 р. у справі № 812/1440/18 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом ОСОБА_2 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якій просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16 квітня 2018 року № 1408/02.1-09 «про відмову в перерахунку пенсії; зобов'язати відповідача провести позивачу з 01 жовтня 2017 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) (а.с.3-7).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року відмовлено у задоволені позовних вимог (а.с.70-74).

Позивач, з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування скарги зазначено, що в розумінні ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ, військовозобов'язані, призвані на військові збори належать до військовослужбовців-учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок № 1210) регламентовано, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1, є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням від 22 жовтня 1997 року серії НОМЕР_1 та розпорядженням від 05 квітня 2002 року № 108597 про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків (а.с.39, 69).

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), з 12 грудня 2007 року є інвалідом ІІ групи безстроково та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням від 14 серпня 1997 року серії НОМЕР_2, вкладкою до посвідчення від 17 грудня 2007 року НОМЕР_4, посвідченням від 12 грудня 2007 року серії НОМЕР_3, випискою з акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 12 грудня 2007 року до довідки серії 2-20 СУ № 029930, випискою з акта огляду МСЕК від 12 грудня 2007 року до довідки серії 2-20 СМ № 023879 (а.с.37, 38, 42, 43).

Відповідно до довідки Центрального архіву Міністерства оборони України від 22 серпня 1997 року № 51/1/4481, позивач був призваний на збори і у складі військової частини № 18576 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 27 червня 1986 року (наказ від 27 червня 1986 року № 62) по 30 липня 1986 року (наказ від 30 липня 1986 року № 95) (арк. спр. 40).

Згідно з записами у військовому квитку від 17 листопада 1976 року серії НОМЕР_5 позивач з 27 червня 1986 року по 30 липня 1986 року брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; працював в зоні № 3. Також, з 17 листопада 1976 року по 21 листопада 1978 року позивач проходив дійсну військову службу, про що свідчить запис у військовому квитку від 17 листопада 1976 року серії НОМЕР_5 (а.с.32-36).

29 березня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення з 01 жовтня 2017 року перерахунку та виплати пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.44, 55).

Відповідач листом від 16 квітня 2018 року № 1408/02.1-09 роз'яснив позивачу, що постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробовування, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особою з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Оскільки позивач належить до числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з інвалідністю з числа призваних на військові збори, а не особою, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, норма щодо перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року, на нього не поширюється (а.с.45-47).

Суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні позову, дійшов до висновку про відсутність у спірних правовідносинах підстав для перерахунку пенсії позивачу.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ, постановою КМУ від 15.11.2017 р. № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова № 851).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до статті 1 Закону № 796-ХІІ, закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно ст. 10 Закону № 796-ХІІ, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 49 Закону № 796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Матеріали справи свідчать, що позивачу пенсія призначена на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як особі, що має статус інваліда ІІ групи.

Статтею 59 вказаного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 р. № 231-V, чинній до 01.10.2017 р. було передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Згідно з ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній з 01.10.2017 р. та на теперішній час, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Враховуючи вищезазначене, частина 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань; 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Водночас, таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності одночасної сукупності наступних умов: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

При цьому, зазначена законодавча норма є чіткою та не передбачає можливості здійснення розширеного тлумачення.

Таким чином, у ч. 3 ст. 59 вказаного Закону в останній редакції розширено перелік категорій осіб, на яких розповсюджується така норма, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Разом з тим, не змінилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 08.05.2018 р. по справі № 820/1148/18.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 1 вказаного Порядку № 1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851), цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс х Кзс х Кв/100% (пункт 9 Порядку).

15.11.2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону № 796-ХІІ) постановою Кабінету Міністрів України за № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону № 796-ХІІ замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону № 796-ХІІ, та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Суд зазначає, що Постановою КМУ № 851 (зокрема й затвердженими нею Змінами), передбачено таку обов'язкову умову, якій має відповідати особи для здійснення відповідного перерахунку його пенсії, як її участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби, що кореспондується з вимогами Закону № 796-ХІІ.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ, та підлягає застосуванню до осіб, на яких поширюється дія частини 3 статті 59 вказаного Закону.

Матеріали справи свідчать, що позивач проходив дійсно строкову службу у період з 17 листопада 1976 року по 21 листопада 1978 року, а в період з 27 червня 1986 року по 30 липня 1986 року був призваний на військові збори та виконував обов'язки в військовій частині № 18576, та направлений в зону відчуження для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що в сукупності з іншими обставинами даної справи виключає наявність достатніх та необхідних правових підстав для перерахунку його пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ.

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Суд звертає увагу апелянта, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на хибному трактуванні норм закону та застосуванні практики Верховного Суду України та висновках Конституційного Суду України висловленої у рішеннях які не стосуються спірних правовідносин, та були прийняті до внесення відповідних змін до закону, тобто, щодо іншої редакції закону. У даному випадку законодавець передбачив можливості перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, тільки для осіб які проходили дійсну строкову службу, тобто, без внесення відповідних змін до цього Закону, неможливо розповсюджувати ці норми при перерахунку пенсії на всі інші категорії осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС.

З огляду на викладене, суд вважає, що без внесення відповідних змін до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ щодо зміни або розширення переліку категорій осіб, на яких розповсюджується така норма, доводи апелянта щодо наявності в нього права на перерахунок пенсії за ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, зокрема в редакції з 01.10.2017 р., є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та вважає, що судом першої інстанції було повно встановлено обставини цієї справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 р. у справі № 812/1440/18 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 р. у справі № 812/1440/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 04 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.Д. Компанієць

Л.В. Ястребова