Постанова № 76241126, 05.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 вересня 2018 року справа № 804/2147/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.,

суддів: Суховарова А.В. Головко О.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, суддя Голобутовський Р. З.,

по справі за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новомосковського відділу обслуговування громадян (сервісний цент) Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якому просив:

визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії у відповідності до вимог частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 як військовозобов'язаного, який отримав захворювання та став інвалідом внаслідок виконання ним службових обов'язків;

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 та виплачувати в розмірі, обчисленому з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 01 жовтня 2017 року відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов'язати відповідача виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01 жовтня 2017 року до моменту виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 26 жовтня 1986 року по 12 січня 1987 року позивач знаходився на спеціальних зборах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 3 зоні небезпеки в складі в/ч 22457, безпосередньо приймав участь у роботах на станції, пов'язаних з ліквідацією самої аварії на ЧАЕС та отримав дозу опромінення 17,95 рентген. З 24.07.2003 року позивачу встановлено ІІ-гу групу інвалідності безстроково, причина інвалідності - захворювання, пов'язане з виконанням військового обов'язку під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. За викладених обставин, у позивача наявне право на отримання пенсії за приписами частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії Новомосковського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії у відповідності до вимог частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 як військовозобов'язаного, який отримав захворювання та став інвалідом внаслідок виконання ним службових обов'язків. Зобов'язано Новомосковський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 та виплачувати в розмірі, обчисленому з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 01 жовтня 2017 року відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Новомосковський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01 жовтня 2017 року до моменту виплати.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що законодавець при внесенні змін до частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ та пункту 91 Порядку № 1210, розширив перелік осіб, на які розповсюджувались вказані норми, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Водночас незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період. Позивач проходив службу в рядах ОСОБА_2 в період з 22.05.1974 року по 03.06.1976 року. У період з 26.10.1986 по 12.01.1987 позивач у складі військової частини приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тобто у цей час позивач не проходив дійсну строкову службу в армії, тому права на проведення перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ не має.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що за приписами статті 10 Закону № 796-ХІІ військовозобов'язані, призвані на військові збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є військовослужбовцями та прирівнюються до осіб, які перебувають на дійсній строковій службі. Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про Збройні Сили України» держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків військової служби. Підпунктом 3 пункту 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що дія цього закону поширюється, зокрема на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що громадяни з числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави нарівні з іншими військовослужбовцями. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 17.04.2018 року по справі № 527/1063/17, від 01.03.2016 року по справі № 21-1887а/15, ухвалі по справі № 816/26/18 від 20.06.2018 року. За викладених обставин, позивач, який був призваний військовим комісаріатом на спеціальні збори для участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримав інвалідність внаслідок виконання своїх військових службових обов'язків, має бути прирівняний до військовослужбовців та має право на отримання пенсії в розмірі, передбаченому частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги, позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії. (а. с. 5)

Також позивач є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. (а.с.5)

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, призначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків як інвалід 2 групи.

У період з 22.05.1974 року по 03.06.1976 року позивач проходив службу в лавах ОСОБА_2, а в період спеціальних зборів з 26.10.1986 по 12.01.1987 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі в/ч 22457 (с. Оране).

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням положень Постанови КМУ від 15.11.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та нової редакції частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом УПФУ від 22.02.2018 № 383/02-25/27 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку з огляду на те, що такий перерахунок проводиться oсoбaм, які брaли учaсть у ліквідaції нaслідків Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, іншиx ядeрниx aвaрій тa випрoбувaнь, військових навчаннях із зaстoсувaнням ядeрнoї збрoї під чaс прoxoджeння дійснoї стрoкoвoї служби і внaслідoк цьoгo стaли oсoбaми з інвaлідністю, тобто передбачено тільки особам, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби. (а.с.9)

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Стаття 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Визначені у цій статті умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 01 липня 1992 року № 2532-12 у редакціях: законів України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V (діяла до 01 жовтня 2017 року) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII (діє з 01 жовтня 2017 року) не змінювалися.

Частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Натомість, частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Отже, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

З викладеного вбачається, що частина третя статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Разом з тим, таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов:

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Таким чином, для можливості призначення пенсії за приписами частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обов'язковою умовою є участь особи у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Частиною 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено види військової служби:

строкова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

За приписами частини 7 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період. (частина 8 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»)

Таким чином, законодавець розмежовує поняття «строкова служба» та «проходження зборів».

Матеріалами справи підтверджено, що дійсну строкову службу позивач проходив у період з 22.05.1974 року по 03.06.1976, в період спеціальних зборів з 26.10.1986 по 12.01.1987 брав участь по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі в/ч 22457 (с. Оране) та йому була нарахована підвищена заробітна плата за місцем постійної роботи відповідно до Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986. (а. с. 10-11, 15)

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу, а тому положення частини 3 статті 59 Закону України № 796-ХІІ на нього не поширюються.

Вказана правова позиція узгоджуються з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18.

Висновки суду першої інстанції що законодавець не пов'язує право на отримання пенсії з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою спростовуються редакцією пункту 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в якій обов'язковою умовою є участь особи у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях саме під час проходження дійсної строкової служби.

При цьому, колегія суддів зазначає, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 1 вказаного Порядку №1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс х Кзс х Кв/100% (пункт 9 Порядку).

15.11.2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України Закону № 796-ХІІ) постановою Кабінету Міністрів України за № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри «статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» замінено словами і цифрами «статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: «За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Таким чином, пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону України № 796-ХІІ, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.

Отже, доводи позивача щодо необхідності застосовування до нього норми пункту 9-1 Порядку № 1210, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Щодо посилання суду першої інстанції на практику Верховного Суду України, викладену в постанові від 01.03.2016 року у справі № 21-1887а15, колегія суддів зазначає, що висновок ВСУ, згідно якого громадяни з числа військовозобов'язаних в період проходження військових зборів вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні з іншими військовослужбовцями, не стосуються правовідносин, що є предметом спору у даній справі, де чітко визначено обов'язковою умовою для наявності правових підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії, участь особи у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях саме під час проходження дійсної строкової служби.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність оскаржуваного рішення пенсійного органу про відмову позивачу у перерахунку пенсії.

За викладених обставин колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новомосковського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області відмовити.

Постанова набирає законної сили з 05.09.2018 року та за приписами частини 3 статті 272 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко