Рішення № 76240828, 04.09.2018, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 вересня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2545/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання Кравцовій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (далі - позивач, ДП «ІАП») до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - відповідач, Сєвєродонецький МВ ДВС), в якій після уточнення позовних вимог просить визнати протиправною та скасувати постанову від 13.08.2018 року про арешт коштів боржника, винесену у виконавчому провадженні № 55454079 старшим державним виконавцем Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Бондаренко Т. Г.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.08.2018 року позивачу стало відомо про винесення постанови від 13.08.2018 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 55454079 старшим державним виконавцем Сєвєродонецького МВ ДВС Бондаренко Т. Г. Відповідно до резолютивної частини вказаної постанови накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку: 320478, АБ «Укргазбанк», номер рахунку 26001924420381. Підставою для накладення арешту вказано невиконання боржником судових рішень, винесених в період з 2014 по 2018 роки.

Позивач не має можливості погасити заборгованість перед стягувачами, на користь яких здійснюється ВП № 55454079, внаслідок відсутності грошових коштів. Така ситуація має місце через те, що з 2008 року підприємство не має достатніх надходжень від здійснення господарської діяльності. Це сталось внаслідок відсутності платоспроможного попиту на послуги підприємства, втому числі внаслідок фактичного зупинення діяльності підприємств хімічної промисловості України, тривалої фінансової кризи, застарілість матеріально-технічної бази підприємства, значну кількість витрат, пов'язаних з утриманням та збереженням державного майна (кількість якого у багато разів перевищує потреби підприємства), що знаходиться на балансі ДП «ІАП», наявність обов'язку відшкодовувати різницю між загальносоціальною та науковою пенсіями колишнім працівникам підприємства тощо. Аналогічна ситуація склалась майже у всіх державних підприємствах України, особливо тих, які здійснюють (здійснювали) діяльність у науковій сфері. Єдиним реальним способом отримання достатніх надходжень для боргів, в тому числі за ВП № 55454079, є реалізація нерухомого майна державного підприємства, більша частина якого не використовуються у господарській діяльності. Однак, через наявність обмежень на розпорядження майном внаслідок арештів та податкових застав, накладених на нього, а також через складність пошуку покупців на об'єкти нерухомості промислового призначення в зоні проведення АТО (ООС) та складність реалізації державного майна взагалі, ДП «ІАП» скористатись вказаним способом отримання коштів не має можливості. В той же час, керівництво ДП «ІАП» вживає всі можливі дії, спрямовані на погашення поточних заборгованостей та недопущення виникнення нових. Так, грошові кошти, у разі їх надходження, спрямовуються виключно на виплату заробітної плати працівникам, сплату податків та зборів, на здійснення платежів, першочергово необхідних для утримання і збереження державного майна, що знаходиться на балансі підприємства і особливо науково-технічного архіву підприємства. Крім того, підприємством здійснено оптимізацію чисельності працівників, скорочено всі можливі витрати на утримання майна, а витрати на придбання товарів та послуг, не пов'язаних з чи утриманням майна, не здійснюються взагалі. В той же час, відповідач, як орган, якій здійснює примусове виконання судових рішень, можливість реалізувати майно ДП «ІАП» має. Відповідно до Звіту про оцінку майна, що знаходиться на балансі ДП «ІАП», складеного суб'єктом незалежної оціночної діяльності станом на 31.05.2016 року, вартість об'єкта оцінки складає, без ПДВ, 14 440 400,00 грн.

Таким чином, відповідач має в розпорядженні достатні активи задля погашення заборгованості за виконавчими провадженнями, однак до теперішнього часу процедур з продажу майна позивача не розпочав.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке.

У Сєвєродонецькому МВ ДВС на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 48136423 від 04.03.2015 року про стягнення з ДП «ІАП» на користь стягувачів боргу у сумі 7 338 985,32 грн.

Державним виконавцем на підставі ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404) винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень, які направлені сторонам.

Згідно відповіді №1032528379 від 03.01.2018 на запит державного виконавця № 34408217 від 02.01.2018 року до Державної фіскальної служби України за боржником обліковується 11 розрахункових рахунків у банківських установах. Керуючись ст. 56 Закону України № 1404 «Про виконавче провадження» державним виконавцем накладено арешт на всі рахунки боржника.

Виконавче провадження № 55454079 від 29.12.2017 року перебуває у складі зведеного виконавчого провадження, державним виконавцем, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт коштів боржника ДП «ІАП».

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду, відповідно до ст. 56 Закону України № 1404.

Відповідно до п.2, п. 5 ст.48 Закону України № 1404 стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, також звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Відповідно до п.2 ст. 48 Закону України № 1404 забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Однак ні представниками боржника, ні ліквідатором даних ДП «ІАП» про рахунок, який був арештований державним виконавцем на адресу Сєвєродонецького МВ ДВС та інформації що би підтверджували цільове призначення зазначеного рахунку надано не було.

У зв'язку з чим дії державного виконавця відповідають нормам чинного законодавства.

Згідно даних безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ДП «ІАП» відсутні дані про дату та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

20.12.2014 року згідно даних безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сплив строк, визначений засновником юридичної особи, що прийняв рішення про припинення юридичної особи для заявлення кредиторами своїх вимог.

Оскільки станом на 30.08.2018 року боржника не було припинено, тому не було підстав для не накладання арешту на кошти боржника.

У задоволенні вимог ДП «ІАП» про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 55454079 від 13.08.2018 року просить відмовити.

По справі вчинені такі процесуальні дії:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 31 серпня 2018 року (арк. спр. 1-2).

31 серпня 2018 року за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи на 04 вересня 2018 року (арк. спр. 98).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

На виконанні у Сєвєродонецькому МВ ДВС перебуває зведене виконавче провадження № 48136423 від 04.03.2015 року про стягнення з ДП «ІАП» на користь стягувачів борг у сумі 7 338 985,32 грн. (арк. спр. 71)

13.08.2018 державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку: 320478, АБ «Укргазбанк», номер рахунку 26001924420381, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» (арк. спр. 32-33).

ДП «ІАП», ідентифікаційний код 33968601, з 13.10.2014 року перебуває в стані припинення, 20.12.2014 року сплив строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог (арк. спр. 91-94).

Підставою для припинення позивача є наказ Міністерства промислової політики України від 14.05.2014 року № 125 «Про ліквідацію Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (арк. спр. 31).

Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 48 Закону України № 1404 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (ч. 5 статті 48).

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно ст. 52 Закону України № 1404 виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках (ч. 3 ст. 52).

У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Таким чином, відповідно до положень ч. 5 статті 48 Закону України № 1404 звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

Судом встановлено, що за позивачем обліковується борг. Однак при цьому позивачем не надано, а судом не виявлено доказів тому, що позивач вживав заходів з визначення видів майна та предметів, які необхідно реалізувати в першу чергу.

Також позивачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б свідчили про порушення відповідачем норм діючого законодавства стосовно арешту коштів, на які законодавством заборонено накладати арешт.

Посилання представника позивача як на підставу для задоволення позовних вимог на наявність описаного майна, вартість якого є достатньою для погашення боргу, є незмістовними, оскільки в рамках даної адміністративної справи розглядається питання щодо правомірності дій державного виконавця стосовно винесення постанови про арешт коштів боржника від 13.08.2018, а не процедури визначення вартості конкретного майна, що не є предметом у даній адміністративній справі.

Таким чином, судом достовірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач без порушень положень Закону № 1404 та інших законодавчих актів виніс оскаржувану постанову, що є підставою для відмови з задоволенні заявлених вимог.

У зв'язку із відмовою у задоволені позову судові витрати зі сплати судового збору позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця