Ухвала суду № 76240795, 03.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

03 вересня 2018 року № 826/8176/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши заяву представника Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярос Агро»до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярос Агро» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Ярос Агро) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Ш» №0036401205 від 30 березня 2018 року щодо сплати штрафу у сумі 39 966,39 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

23 серпня 2018 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача послався на неоднозначність судової практики та зазначив, що з метою повного та всебічного дослідження усіх обставин такої справи, можливістю надання пояснень учасників справи, які мають суттєве значення при вирішенні справи, можливістю надання в процесі розгляду справи нових доказів, що матимуть суттєве значення при прийнятті рішення, на його думку, спір необхідно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши клопотання представника Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 7 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При цьому, частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з положеннями пункту 2 частини 6 цієї ж статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, а також враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею у відзиві на позовну заяву (в матеріалах справи міститься відзив відповідача на позовну заяву), не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників, будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи в судовому засіданні представником відповідача не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та призначення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись частиною 5 статті 262, частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко