Рішення № 76240057, 30.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м.Житомир справа № 806/2607/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Магдич В.М., Шевчук Т.А. ,

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов"язання провести перерахунок пенсії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням суми сплачених зборів до Пенсійного фонду на протязі 1995-2000 років та зобов"язати Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок пенсії взявши за основу сплачені ним збори до Пенсійного фонду на протязі 1995 по 2000 рік.

В обґрунтування позову зазначив, що в червні місяці 2015 року йому призначено пенсію за віком в сумі 1940 грн. Разом з тим, при розрахунку пенсії не взято до уваги сплачені ним збори до Пенсійного фонду на протязі 1995 по 2000 років. На його прохання 10.07.2015 ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в ОСОБА_4 районі надало довідку про суми, які були сплачені як страхові внески до Пенсійного фонду України. В той же час відповідач відмовляє у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням сплачених внесків. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною.

Ухвалою від 05.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 26.07.2018.

26.07.2018 у справі оголошено перерву для підготування відзиву до 30.08.2018.

В судове засідання з"явився позивач, позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві. В обґрунтування відзиву зазначив, що 27.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії та надав довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, яка видана ОСОБА_1 від 27.12.2017 за своїм підписом та засвідчив її кутовим штампом та печаткою підприємця ОСОБА_1. Така довідка для призначення пенсії не може бути прийнята до уваги. На запит про проведення перевірки вказаної довідки ОСОБА_3 внутрішнього аудиту та фінансового контролю Головного управління ПФУ в Житомирській області листом №592/09-03 від 19.02.2018 повідомило, що підтверджуючим документом для врахування довідки для призначення пенсії має бути довідка про сплату страхових внесків за відповідний період, яка видається територіальним органом Пенсійного фонду України, в якому ФОП знаходився на обліку, а також довідкою відповідного органу ДФС щодо отриманих доходів. Довідка відповідного органу ДФС щодо отриманих доходів позивачем не надана. Крім того, у довідці управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_4 районі Житомирської області від 10.07.2015 за № 3826/03 щодо сплати страхових внесків ОСОБА_1 зазначені суми страхових внесків сплачені не лише за позивача, а й за найманих працівників. Таким чином, навіть за наявності законних підстав ОУПФУ не мало б змоги відокремити суми сплачених страхових внесків до ПФУ самим позивачем. Таким чином, ОУПФУ не були порушені жодні норми чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 477318 позивач був зареєстрований 28.02.1992, як фізична особа-підприємець, номер запису 22820010001000702.

Підприємницьку діяльність позивач припинив у 2014 році.

З 06.06.2015 позивач отримує пенсію за віком відповідно до ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На звернення позивача до УПФУ в ОСОБА_4 районі у червні 2016 щодо правильності призначення та виплати пенсію, отримав лист від 22.06.2016 №20/М-8, в якому роз"яснено, що згідно заяви від 24.07.2015 було призначено пенсію у розмірі 1935,35 грн. при стажі роботи 33 роки 2 місяці 28 днів та з середньомісячного заробітку 3987,39 грн., взятого за період роботи з 01.09.1985 по 31.08.1990 згідно з довідкою про заробітну плату №21 від 15.04.2015, видану підприємством райспоживспілки "ОСОБА_4 Коопзаготпром" та з 01.07.2000 по 17.12.2007 згідно відомостей про застраховану особу. Для перерахунку пенсії згідно заробітку за 1995-1999 роки необхідно звернутися до управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_4 районі із заявою про перерахунок пенсії та довідкою про заробітну плату встановленого зразка. (а.с.14)

27.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до ОУПФУ із заявою про перерахунок пенсії та надав довідку про заробітну плату з 01.01.1995 по 01.07.2000 для обчислення пенсії видану ОСОБА_1 від 27.12.2017 за вих. № 61 засвідчену печаткою підприємця ОСОБА_1.

На звернення від 27.12.2018 Новоград-Волинське ОУПФУ надало позивачу відповідь листом від 05.01.2018 №44/03.2, у якому повідомлено, що у зв"язку з тим, що станом на 05.01.2018 відсутні всі необхідні документи для перерахунку пенсії, тобто довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами, тому прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії по заробітній платі. (а.с.15)

Позивач вважає, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок пенсії з урахуванням сплачених ним зборів у 1995-2000 роках, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За правилами частини 1, пункту "а" частини 2 статті 56, частини 1 статті 66 Закону № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) (який діяв у спірні періоди трудової діяльності позивача) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів за умови сплати страхових внесків. У заробіток для обчислення пенсій включається всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески, (крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючого трудового договору) на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІУ"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІУ) страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Аналогічне визначення поняття "страховий стаж" міститься і в абз.1 ч.1 ст.24 Закону №1058-ІУ, а саме: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

З вказаного вбачається, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов'язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період.

Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-ІУ, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

У відповідності до пункту "б" частини 1 статті 3 Закону № 1788-ХІІ, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (зі змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України № 9-1 від 26.04.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за № 648/30516) (далі - Порядок), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Відповідно до змін до п.3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148- VIII від 03.10.2017 до страхового стажу для визначення права на пенсію згідно із статею 26 цього Закону включаються періоди:

1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку :

з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;

з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків незалежно від сплаченого розміру.

Судом встановлено, що з 06.06.2015 позивач отримує пенсію за віком відповідно до ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При призначенні пенсії управління ПФУ врахувало у розрахунок трудового стажу на право на пенсію період з 01.01.1995 по 31.12.2000, за який позивач сплачував страхові внески до Пенсійного фонду України. До страхового стажу для визначення права на пенсію ОУПФУ включено також період здійснення підприємницької діяльності позивача з 01 липня 2000 року по 17 грудня 2007 року згідно довідки із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку ПФУ, яка знаходиться в пенсійній справі. Для визначення права на пенсію враховано загальний страховий стаж 33 роки 2 місяці та 28 днів.

Отже, при призначенні пенсії позивачу управління ПФУ врахувало у розрахунок трудового стажу на право на пенсію період з 01.01.1995 по 31.12.2000, за який позивач сплачував страхові внески.

Разом з тим, позивач обґрунтовуючи свої вимоги стверджує про те, що при розрахунку пенсії не взято до уваги сплачені ним збори до Пенсійного фонду на протязі 1995 по 2000 рік та не враховано довідку про заробітну плату від 27.12.2017 №61.

При цьому, представник відповідача посилається на те, що довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами, тому прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії по заробітній платі.

Суд критично оцінює доводи позивача та водночас погоджується з доводами відповідача, з огляду на таке.

Як встановлено судом, 27 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ОУПФУ із заявою про перерахунок пенсії та надав довідку про заробітну плату для обчислення пенсії видану ОСОБА_1 від 27.12.2017 за вих. № 61.

При цьому довідка видана за власним підписом та засвідчена її кутовим штампом та печаткою підприємця ОСОБА_1. (а.с.52)

Відповідно до ч.з ст.44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Таке право визначено і ст. 66, ч.1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ.

Пунктом 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що орган, який призначає пенсію, має право перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість видачі документів, представлених для призначення (перерахунку) пенсії.

ОСОБА_3 внутрішнього аудиту та фінансового контролю ГУ ПФУ в Житомирській області від 19.02.2018 №592/09-03 повернуто без виконання довідку від 27.12.2017 №1 "Про заробіток для обчислення пенсі", оскільки підтверджуючим документом для врахування вказаної довідки для призначення пенсії має бути довідка про сплату страхових внесків за відповідний період, яка видається територіальним органом Пенсійного фонду України, в якому ФОП знаходився на обліку, а також довідкою відповідного органу ДФС щодо отриманих доходів. (а.с.51)

20.02.2018 позивачу повідомлено, що оскільки довідку про заробітну плату повернуто у зв"язку з неможливістю проведення перевірки та рекомендовано отримати довідку ДФС щодо отриманих доходів, тому зроблено запит до відповідних органів №170 від 20.02.2018. (а.с.25)

На запит ПФУ щодо отриманих ОСОБА_1 доходів Головне управління ДФС у Житомирській області листом № 114/6/06-15-02-03 від 05.04.2018 повідомило, що така інформація є інформацією з обмеженим доступом. (а.с.49)

Згідно наявного у матеріалах справи листа ОСОБА_4 відділення Новоград-Волинської ОДПІ позивачу листом від 25.06.2015 №1680/17-0 повідомила, що надати декларації про доходи за 01.01.1992 по 31.12.1998 не має можливості, оскільки строк зберігання декларацій про доходи складає 5 років.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ст.2 Закону України "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.

Так, п.2.1 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватися довідка про заробітну плату до 01 липня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п.2.10 вищевказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Згідно з п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Враховуючи вищевикладене, обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 березня 2015 року у справі №21-11а15.

В судове засідання позивачем на підтвердження отримання ним заробітної плати у період з 1995 по 2000 роки надано особові рахунки про заробітну плату та нарахування до Пенсійного фонду за 1995-1999 роки.

При цьому, у судовому засіданні позивач не заперечував, що у період здійснення ним підприємницької діяльності у нього працювали наймані особи, яким він нараховував заробітну плату та за яких він сплачував страхові внески.

Разом з ти, до архіву документальні матеріали по нарахуванню заробітної плати як приватний підприємець не здавав.

У матеріалах справи міститься довідка від 02.06.2015 №351/17-0, видана позивачу ОСОБА_4 відділенням Новоград-Волинської ОДПІ про те, що згідно поданих декларацій до ОСОБА_4 податкової інспекції отримані наступні доходи, а саме: за період з 01.01.1998 по 31.12.1998 чистий дохід складав 3629,54 карбованців; за період з 01.01.1999 по 31.12.1999 чистий дохід складав 0 грн., за період з 01.01.2000 по 31.12.2000 чистий дохід складав 6066,00 грн. Декларації про доходи за період з 1995 по 1998 рік відсутні. (а.с.46)

Дослідивши дані вказаної довідки від 02.06.2015 №351/17-0 та особових рахунків за 1999 рік суд вважає за необхідне відмітити, що у довідці за період з 01.01.1999 по 31.12.1999 чистий дохід складав 0 грн. При цьому, згідно надано особового рахунку за 1999 рік за цей період нарахована заробітна плата на суму 3540,00 грн. (а.с.57)

Таким чином, з досліджених документів слідує, що вони містять розбіжності.

Разом з тим, з досліджених в судовому засіданні оригіналів особових рахунків вбачається, що вони видані ПП ОСОБА_1, у графі "Всього нараховано" загальна сума доходу. З вказаних особових рахунків неможливо підтвердити, що заробітна плата нарахована саме позивачу, а не в тому числі найманим працівникам.

Отже, у суду відсутні підстави брати до уваги дані особових рахунків, наданих позивачем, як доказ, оскільки є сумніви у достовірності зазначених у них даних. Крім того, оглядом їх оригіналів в судовому засіданні встановлено, що вони містять дописки та виправлення. Особові рахунки п/п ОСОБА_1 складені на бланках Першотравенського заводу за відсутності підпису та печатки підприємця, за якими неможливо перевірити суми заробітку вказані у довідці.

Будь-яких інших доказів на підтвердження нарахування та отримання саме позивачем доходів у період з 1995 по 2000 у матеріалах справи не міститься.

Крім того, суд відмічає, що у довідці управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_4 районі Житомирської області від 10.07.2015 за № 3826/03 щодо сплати страхових внесків ОСОБА_1 зазначені суми страхових внесків сплачені не лише за позивача, а й за найманих працівників.

Таким чином, відсутня можливість відокремити суми сплачених страхових внесків до ПФУ самим позивачем.

Крім того, в судовому засіданні позивач на підтвердження свої доводів стверджував, що на підтвердження отриманого доходу (заробітної плати) надавав відповідачу платіжні доручення як підтвердження відрахувань страхових внесків, книгу надходження товарів, доходів і витрат за 1997-1999 роки.

Однак, суд такі доводи до уваги не приймає, оскільки доказів того, що такі документи надавалися разом із заявою до відповідача не надано.

Крім того, ці вказані документи були надані для огляду в судовому засіданні, однак слід зазначити, що суд не наділений правом установлювати фактичний розмір заробітку для обчислення пенсії.

Пояснення позивача, надані про обставини достовірності видачі довідки та особових рахунків не можуть підтвердити ідентичність відображення у довідках сум заробітної плати з тими відомостями, які містилися в первинних документах.

Таким чином, відсутня фактична можливість встановити достовірність і повноту поданих відомостей про заробітну плату позивача.

Таким чином, суд вважає, що у зв"язку з відсутністю необхідних документів для перерахунку пенсії позивачу, а обов'язок підтвердити вказані обставини законом покладено на застраховану особу, а не на орган Пенсійного фонду, суд приходить до переконання, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у перерахунку призначеної пенсії за віком із врахуванням сум отриманих доходів з 1995 по 2000, оскільки перерахунок пенсії не може проводитись на припущеннях чи даних, які не підтверджені чи не відповідають первинним бухгалтерським документам.

За правилами ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки в ході розгляду справи підтверджено правомірність відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (вул.Заводська,4, смт.Першотравенськ, Баранівський район, Житомирська область,12746, ІПН НОМЕР_1) до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Єрьоменка, 16, м.Новоград-Волинський, Житомирська область,11708, код ЄДРПОУ 37808338) про визнання бездіяльності протиправною, зобов"язання провести перерахунок пенсії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 04 вересня 2018 року