Ухвала суду № 76239972, 03.09.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

03 вересня 2018 р. Справа № 1840/2601/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Соколова В.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кунець О.М. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі про стягнення соціальної допомоги, компенсації, моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Тростянецького районного суду Сумської області з позовною заявою до Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області, Управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд:

- скасувати постанову державного виконавця Конєва О.М. від 24.04.2015;

- стягнути з Управління Пенсійного фонду України Сумської області соціальну допомогу дитині війни в сумі 27246 грн. 48 коп. за період з 01.01.2006 по 30.06.2018, невиплачену компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 26240 грн. 93 коп. за період з 01.01.2006 по 31.05.2018 включно, моральну немайнову шкоду у розмірі 20000 грн.;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області нараховувати і виплачувати позивачу соціальну допомогу дитині війни у відповідності з постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 08.04.2010 року по справі №2-а-48/2010, починаючи з 01.07.2018 і довічно.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 19.06.2018 позовні вимоги в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України Сумської області соціальну допомогу дитині війни в сумі 27246,48 грн. за період з 01.01.2006 по 30.06.2018, невиплачену компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 26240,93 грн. за період з 01.01.2006 по 31.05.2018 включно, моральну немайнову шкоду у розмірі 20000 грн. та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області нараховувати і виплачувати позивачу соціальну допомогу дитині війни у відповідності з постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 08.04.2010 по справі №2-а-48/2010, починаючи з 01.07.2018 і довічно - виділено в окреме провадження.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 21.06.2018 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про стягнення з Управління Пенсійного фонду України Сумської області соціальну допомогу дитині війни в сумі 27246,48 грн. за період з 01.01.2006 по 30.06.2018, невиплачену компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 26240,93 грн. за період з 01.01.2006 по 31.05.2018 включно, моральну немайнову шкоду у розмірі 20000 грн. та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області нараховувати і виплачувати позивачу соціальну допомогу дитині війни у відповідності з постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 08.04.2010 по справі №2-а-48/2010, починаючи з 01.07.2018 і довічно передано за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 прийнято справу до провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 07.08.2018 о 12 год. 00 хв.

02.08.2018 позивачем до канцелярії суду подано заяву про зміну позовних вимог, в якій ОСОБА_1 просить суд:

- стягнути з Управління Пенсійного фонду України Сумської області соціальну допомогу дитині війни в сумі 27610,55 грн. за період з 01.01.2006 по 31.07.2018,

- стягнути з Управління Пенсійного фонду України Сумської області невиплачену компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 28496,10 грн. за період з 01.01.2006 по 30.06.2018 включно,

- стягнути з Управління Пенсійного фонду України Сумської області моральну немайнову шкоду за завдані страждання за період з 01.01.2006 по даний час у розмірі 77760,00 грн.;

- стягнути з Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області моральну немайнову шкоду за завдані страждання за період з 01.01.2006 по даний час у розмірі 77760,00 грн.

Крім того, 02.08.2018 позивачем до канцелярії суду подано заяву про доповнення до заяви про зміну позовних вимог, в якій ОСОБА_1, окрім вищезазначених позовних вимог, також просить суд:

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області нараховувати і виплачувати позивачу соціальну допомогу дитини війни відповідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" 30% від прожиткового мінімуму для осіб що втратили працездатність встановленого Державним бюджетом України або Законом України "Про прожитковий мінімум України" для осіб що втратили працездатність з 01.08.2018 довічно.

Ухвалою суду від 07.08.2018 по справі №1840/2601/18, у відповідності до ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у розмірі, передбаченому чинним законодавством або документу, що підтверджує звільнення позивача від його сплати. Позивачу визначено обов'язок сплатити судовий збір у розмірі 2114,40 грн. та надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 03.09.2018.

27.08.2018 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Кунець О.М. На переконання позивача, суддею Кунець О.М. було прийнято незаконну та необґрунтовану ухвалу від 07.08.2018 про залишення позовної заяви без руху, якою позивача безпідставно зобов'язано сплатити судовий збір. Крім цього, з ухвали суду від 07.08.2018 позивач зрозумів, що йому належить до сплати 8810 грн. та 2114,40 грн. судового збору, що не підтверджене нормами Закону та розрахунками. Зазначене дає привід позивачу сумніватись у неупередженості та об'єктивності судді Кунець О.М. при розгляді справи №1840/2601/18.

Згідно з ч. 3 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Так, у справі №1840/2601/18 головуючий суддя Кунець О.М. на підставі ч. 4 ст. 40 КАС України, у зв'язку з необґрунтованістю заявленого відводу, ухвалою від 03.09.2018 зупинила провадження у справі до вирішення питання про відвід.

Клопотання про відвід судді Кунець О.М. у вказаній справі було розподілено автоматизованою системою документообігу суду судді Соколову В.М.

За приписами п. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід судді Кунець О.М. по справі №818/2601/18 у письмовому провадженні.

Перевіривши доводи заяви про відвід судді, вбачається необхідним у її задоволенні відмовити, виходячи з наступного.

Статтями 36 та 37 КАС України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Судом встановлено, що заява про відвід мотивована тим, що позивачу необґрунтовано зобов'язано сплатити судовий збір. У зв'язку з цим у позивача відсутня довіра до головуючого судді Кунець О.М.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір справляється за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Із адміністративного позову та заяви про зміну позовних вимог, заяви про доповнення до заяви про зміни позовних вимог вбачається, що позивач просить стягнути з Управління Пенсійного фонду України Сумської області соціальну допомогу дитині війни в сумі 27610,55 грн. за період з 01.01.2006 по 31.07.2018; невиплачену компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 28496,10 грн. за період з 01.01.2006 по 30.06.2018 включно; моральну немайнову шкоду за завдані страждання за період з 01.01.2006 по даний час у розмірі 77760,00 грн.; стягнути з Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області моральну немайнову шкоду за завдані страждання за період з 01.01.2006 по даний час у розмірі 77760,00 грн. та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області нараховувати і виплачувати позивачу соціальну допомогу дитини війни відповідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" 30% від прожиткового мінімуму для осіб що втратили працездатність встановленого Державним бюджетом України або Законом України "Про прожитковий мінімум України" для осіб що втратили працездатність з 01.08.2018 довічно.

Тобто, позивачем заявлено одночасно дві вимоги майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 704,80 грн.

Також, згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не більше 8810,00 грн.)

Виходячи з аналізу вищевказаних норм, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 2114,40 грн.

Варто зазначити, що ухвалою суду від 07.08.2018 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 відмовлено.

Таким чином, на переконання суду, головуючою суддею Кунець О.М. вчинені процесуальні дії в межах норм, передбачених чинним законодавством.

При цьому, суд відмічає, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, яку згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права.

Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд зазначає, що будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Кунець О.М. при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід не вбачається.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кунець О.М. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36,39,40,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кунець О.М. по адміністративній справі №1840/2601/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі про стягнення соціальної допомоги, компенсації, моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії - відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя В.М. Соколов