Постанова № 76238522, 04.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м.Кривий Ріг

Справа № 182/6997/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання - Кислиця І.В.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Домком Нікополь»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2018 року про закриття провадження у справі, постановлену суддею Багровою А.Г. у місті Нікополі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складений 20 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2018 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Домком Нікополь» про відшкодування шкоди, завданої залиттям нежитлового приміщення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Не погоджуючись із ухвалою суду позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання сувати ухвалу суду та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неврахування того, що вимоги заявлено з підстав завдання шкоди позивачу та не пов'язано із господарською діяльністю.

Відповідач не скористувався правом надати відзив на апеляційну скаргу.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Закриваючи провадження у справі, суд керувався п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та виходив з того, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

В силу ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії. які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як видно з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Керуюча компанія «Домком Нікополь» про відшкодування шкоди, завданої залиттям нежитлового приміщення, що свідчить про спрямованість заявлених позовних вимог на захист права власності та відшкодування позивачу, як власнику майна шкоди.

Заявлені позовні вимоги не стосуються господарської діяльності позивача, позовні вимоги нею заявлено як фізичною особою - власника нерухомого майна, не пов'язаного зі здійсненням її господарської діяльності, тому вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, незалежно від того, що сторонами у справі є юридична особа та фізичною особою- підприємцем.

Як зазначено у пункті 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" № 3від 01.03.2013, спір фізичної особи, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладені положення чинного законодавства, враховуючи суть спору, який виник між сторонами з приводу відшкодування шкоди завданої позивачу, як власнику майна в результаті затоплення, спірні правовідносини не мають характеру господарських, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що даний спір підлягає вирішенню у господарському суді, у зв'язку з чим неправомірно закрив провадження у справі.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено право позивача на вільний доступ до правосуддя, що є беззаперечною підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення цивільної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2018 року скасувати.

Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Домком Нікополь» про відшкодування шкоди, завданої залиттям нежитлового приміщення повернути до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 04 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: