Рішення № 76238405, 03.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 р. Справа№805/5101/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну позов Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ- 39406028, 87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, б.114) до фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1, АДРЕСА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 8 978,57 грн. з транспортного податку фізичних осіб (18011000). Кошти стягнути на р/р № 31412715700580, отримувач: Бахмутське УК/отг. Званівка/18011000, код отримувача-37868870, банк - ГУ ДКСУ у Донецькій області, код платежу 18011000, мфо 834016.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач станом на 11.06.2018 року має податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб, сума незаявленого до суду податкового боргу складає 8 978,57 грн., який виник 20.03.2018 року, а саме нараховано пені відповідно до пп.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України, пеня виникла у зв'язку зі сплатою по податковому повідомленню-рішенню форми «Ф» від 09.06.2015 № 82-17 на суму 25 000,00 грн. (основний борг в сумі 25 000,00 грн. зараховано 20.03.2018 року платіжним дорученням №199 від 20.03.2018 року. Відповідно до норм діючого законодавства України позивачем було сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 09.06.2015 року № 82-17 щодо ОСОБА_1 на суму 25 000,00 грн., яке було направлено поштою на податкову адресу боржника та повернуто на адресу ДПІ з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими ст. 162 КАС України, або заяви про визнання позову.

Відповідач - ОСОБА_1 правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судове повідомлення вручено їм належним чином.

На адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Відтак, суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та її розгляд.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Артемівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області здійснено запит №/10/05-02-13-01 від 02.08.2016 року до Територіального сервісного центру №1442 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області про надання інформації щодо зареєстрованих колісних транспортних засобів, які перебувають у власності (оренді, іншому праві користування) платника податків ОСОБА_1

З відповіді Територіального сервісного центру №1442 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області вбачається, що згідно даних автоматизованої інформаційної системи "НАІС ДДАІ" МВС України за відповідачем зокрема рахується автомобіль марки NISSAN MURANO 3498, 2013 року випуску, колір білий, V-3498 см-3, № двиг.НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3. 100- ПЕРВИННА РЕЄСТРАЦІЯ ТЗ ПРИДБАНОГО В ТОРГІВЕЛЬНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ, УСТАНОВИ ((1203) Дніпропетровське ВРЕР-2), власник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса власника: АДРЕСА_1.

Артемівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області сформовано податкове повідомленням-рішенням форми "Ф" від 09.06.2015 року №82-17 з транспортного податку з фізичних осіб ОСОБА_1 на суму 25 000,00 грн., яке було направлено поштою на адресу боржника. Лист повернутий на адресу ДПІ з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується матеріалами справи.

У зв`язку з несплатою платником податків ФО ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов`язань ДПІ сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 17.09.2015 року №125-23, яка була направлено поштою на адресу боржника. Лист повернутий на адресу ДПІ з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується матеріалами справи.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2016 року по справі № 805/2647/16-а позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25 000 грн. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь державного бюджету (р/р 31415715700134, код платежу 18011000, ЄДРПОУ 37868870, МФО 834016, отримувач Артемівське УК/м. Артемівськ/18011000, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області податковий борг із транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25 000(двадцять п'ять тисяч гривень)грн.

20 березня 2018 року позивачем зараховано коштів у розмірі 25 000,00 грн. платіжним дорученням від 20.03.2018 року № 199 за кодом класифікації доходів бюджету 18011000 (ТРАНСПОРТНИЙ ПОДАТОК З ФІЗИЧНИХ ОСІБ) за рахунком ОСОБА_1 (стягнення в межах виконавчого провадження), що підтверджується інтегрованою карткою платника податків. На суму сплати податкового боргу, податковим органом в автоматичному режимі нараховано пеню у розмірі 8 978,57 грн.

В матеріалах відсутні документи, які б свідчили про погашення пені з транспортного податку з фізичних осіб.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно підпункту 53.3.3 пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України, щодо податкової реформи", яким, шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України, введено в дію новий місцевий податок - транспортний податок.

Відповідно до статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно до підпункту 267.2.1 статті 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Механізм визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18 лютого 2016 року "Про затвердження Методики визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів" (далі - Методика).

Згідно з п. 13 Методики Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відповідно до Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 01 лютого базового податкового звітного періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

За приписами п. 267.4 ст. 267 ПКУ ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті, а відповідно до п.п. 267.5.10 ст. 267 ПКУ базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Пунктами п.п. 267.6.1, 267.6.2 ст. 267 Податкового кодексу України встановлено, що порядок обчислення та сплати податку, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

У разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов'язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньо ринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об'єктів оподаткування".

Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації".

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2016 року по справі № 805/2647/16-а позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25 000 грн. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь державного бюджету (р/р 31415715700134, код платежу 18011000, ЄДРПОУ 37868870, МФО 834016, отримувач Артемівське УК/м. Артемівськ/18011000, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області податковий борг із транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25 000(двадцять п'ять тисяч гривень) грн.

Зазначена постанова набрала законної сили 13.12.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 березня 2018 року позивачем зараховано коштів у розмірі 25 000,00 грн. платіжним дорученням від 20.03.2018 року № 199 за кодом класифікації доходів бюджету 18011000 (ТРАНСПОРТНИЙ ПОДАТОК З ФІЗИЧНИХ ОСІБ) за рахунком ОСОБА_1 (стягнення в межах виконавчого провадження), що підтверджується інтегрованою карткою платника податків.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу, передбачено, що після закінчення встановлених Податковим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня, визначена п.п.129.1.1 п.129.1 статті 129 Кодексу нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4 ст.129 Кодексу).

На суму сплати податкового боргу у розмірі 25 000,00 грн., податковим органом в автоматичному режимі нараховано пеню у розмірі 8 978,57 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На адресу боржника податковим органом надіслано податкову вимогу форми «Ф» від 17.09.2015 року за № 125-23 року про сплату боргу у розмірі 25 000,00 грн. Відомостей щодо оскарження вказаної податкової вимоги матеріали справи не містять.

Станом на момент розгляду справи відповідач має заборгованість з транспортного податку на загальну суму 8 978,57 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пункту 95.2 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення. З боку відповідача вказані докази не спростовані.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів у розмірі 8 978,57 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ- 39406028, 87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, б.114) до фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1, АДРЕСА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 8 978,57 грн. з транспортного податку фізичних осіб (18011000) на р/р № 31412715700580, отримувач: Бахмутське УК/отг.Званівка/18011000, код отримувача-37868870, банк - ГУ ДКСУ у Донецькій області, код платежу 18011000, мфо 834016.

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 03 вересня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч.ч. 4, 5, 6 ст. 250 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кочанова П.В.