Ухвала суду № 76237837, 03.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1789/18

УХВАЛА

03 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Файдюк В.В., суддів Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про зобов'язання вчинити дії, скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про зобов'язання вчинити дії, скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження та у відкритті провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв'язку з тим, що апелянтом був пропущений строк апеляційного оскарження, а також не сплачено судовий збір із наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги в розмірі десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

З наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що вказана ухвала Київського апеляційного адміністративного суду була отримана апелянтом 20 серпня 2018 року.

На виконання зазначеної ухвали апелянт 29 серпня 2018 року подав до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, а також про продовження строку для усунення недоліків за подання апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору. Дане клопотання обґрунтоване тим, що уповноваженим підрозділом ГУ ДФС у м. Києві було вчинено ряд дій на виконання вимог ухвали, зокрема, направлено службовий лист на керівника податкового органу про необхідність сплати судового збору. Однак, на даний час в ГУ ДФС у м. Києві існують певні труднощі із фінансуванням у сфері справляння судового збору. Відповідно, у відповідача не має можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у строки, встановлені ухвалою суду від 10 серпня 2018 року.

Вирішуючи питання щодо відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Тобто, Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік випадків, коли можливим є відстрочення сплати судового збору. Однак, апелянтом в клопотанні не наведено жодного із перелічених випадків та, відповідно, не надано жодного доказу на підтвердження цього.

Слід зазначити, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень статті 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Крім того, звільнення/відстрочення/розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Щодо клопотання про продовження строку на усунення недоліків, то воно також не підлягає, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для продовження зазначеного строку.

Крім того, у відповідності до ч.2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 статті 169 КАС України строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху. На підставі наведеного, суд не вбачає підстав для продовження строку для усунення недоліків. Відповідно, немає правових підстав для задоволення клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків.

Також суд вважає за необхідне наголосити на не затягуванні процесу та розумності строку розгляду справи.

Надаючи оцінку доводам податкового органу про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 квітня 2018 року у справі № 815/3029/17 щодо умов, за яких причини пропуску строку апеляційного оскарження можуть вважатися поважними. У вказаній постанові зазначено, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд відхиляє клопотання відповідача, оскільки, як зазначалося вище, неналежне фінансування органів державної влади не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що причини пропуску строку апеляційного оскарження, на які посилається відповідач - є неповажними.

Таким чином, до вказаного в судовому рішенні строку апелянт недоліків своєї апеляційної скарги не усунув.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно ч. 3 статті 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, у відкритті провадження по вказаній апеляційній скарзі необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України,

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про зобов'язання вчинити дії, скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.