Рішення № 76237641, 27.08.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року справа № 823/2216/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.

представників позивача - Мельниченка М.М. (за посадою), Іщенка П.Р. (за довіреністю),

представника відповідачів - Бичека О.А. (за довіреністю),

розглянувши по суті у порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вудвіндор" до начальника управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Завгородського Володимира Івановича, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про стягнення адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Вудвіндор" (вул. Холодноярська, 31, с. Косарі, Кам?янський район, Черкаська область, 20813, далі - позивач) з позовом до начальника управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Завгородського Володимира Івановича (АДРЕСА_1, 18000, далі - відповідач 1), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 2), в якому просить скасувати повністю постанову начальника управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Завгородського Володимира Івановича №029190 від 15.05.2018 про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн., а справу закрити.

Позов мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийняте за відсутності складу правопорушення зазначаючи, що нормами Закону України від 05.04.2001 №2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-ІІІ) не передбачено наявності у водія під час здійснення автомобільних перевезень індивідуальної контрольної книжки водія та полісу обов'язкового страхування. Крім того, позивач вказував, що вказаний в акті перевірки водій ОСОБА_5 у позивача не працює. У зв'язку з цим, просив задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечував подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідачем було проведено рейдову перевірки позивача під час перевезення вантажу виявлено відсутність у водія індивідуальної контрольної книжки водія та полісу обов'язкового страхування, наявність яких під час перевезення вантажів обов'язкова, що регламентовано, зокрема, Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансзв'язку України від 07 червня 2010 року №340 (далі - Положення №340) та Законом України «Про страхування». Крім того позивач в позові зазначає, що прізвище водія у спірному рішення вказано вірно, а незначна описка в акті перевірки не впливає на суть виявленого порушення. Тому, просив відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач просив задовольнити позов в повному обсязі з підстав викладених у позові.

Представник позивача в судовому засідання підтримав викладені в позові вимоги просив суд врахувати, що перевезення вантажу було здійснено на транспорті, що належить позивачу та для власних потреб, позов просив задовільнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов просив у задоволення позову відмовити ув'язку з тим, що водій при перевезенні вантажу не мав при собі індивідуальної контрольної книжки водія, полісу (договору) обов'язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті, чим порушив вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та наказ МТЗУ № 340 від.07.06.2010.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази у справі, надавши їм оцінку з точки зору достовірності, належності, допустимості та повноти, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вудвіндор» є юридичною особою з 18.05.2011 (код ЄДРПОУ 36775026).

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що службові особи Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області ОСОБА_6, ОСОБА_7 22.03.2018 здійснили перевірку належного позивачу транспортного засобу - вантажного автомобіля марки КАМАЗ, днз НОМЕР_1 з причепом-платформою, днз НОМЕР_2 на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За наслідками перевірки складений акт від 22.03.2018, в якому зафіксовано факт надання послуг з перевезення вантажів згідно з ТТН від 22.03.2018 без оформлення документів, передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та Положення №340, а саме: індивідуальної контрольної книжки водія та полісу обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті.

На підставі вказаного акту 15.05.2018 Управління Укртнсбезпеки у Черкаській області прийняло оскаржувану постанову №029190, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00грн.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом №2344-III.

Ст.6 Закону №2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Пунктом 15 наведеного Порядку визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів відповідно до абз.3 ч.2 вказаної статті є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Так, згідно з п.6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

На підставі п.6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

З аналізу наведених норм вбачається обов'язок водія вантажного транспортного засобу, не обладнаного тахографом, вести індивідуальну контрольну книжку водія та пред'являти її на вимогу осіб, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, а тому твердження позивача про відсутність такого обов'язку, суд не враховує, як обґрунтовані.

Щодо відсутності у водія ОСОБА_5 полісу обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті, суд врахував, що відповідно до ст.7 Закону України «Про страхування» особисте страхування від нещасних випадків на транспорті є видом обов'язкового страхування в Україні.

На підставі п.1 Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року №959 обов'язковому особистому страхуванню від нещасних випадків на транспорті підлягають працівники транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях, зокрема, водії автотранспорту.

Згідно з пунктами 3-4 вказаного Положення страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховиком договори страхування. Кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наявність полісу особистого страхування від нещасних випадків на транспорті у водія під час здійснення вантажних перевезень є обов'язковим, який на підставі ч.1 ст.39 Закону №2344-ІІІ має бути пред'явлений уповноваженим особам.

Суд встановив, що під час здійснення вищевказаної рейдової перевірки водієм належного позивачу транспортного засобу марки КАМАЗ, днз НОМЕР_1 з причепом-платформою, днз НОМЕР_2 ОСОБА_5 не пред'явлено службовим особам Укртрансбезпеки індивідуальну контрольну книжку водія та поліс особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, що є порушенням вищевикладених вимог нормативно-правових актів.

Стосовно доводів позивача, що зазначений в акті перевірки водій ОСОБА_5 не працює у позивача, суд врахував, що згідно з трудовим договором від 29.12.2017 прийнято позивачем на посаду водія вантажного автомобіля ОСОБА_5.

Разом з тим, допущена описка в акті перевірки описка у прізвищі вищевказаної особи не спростовує суті виявлених порушень. Крім того, у спірній постанові прізвище та ініціали зазначеного водія вказані вірно.

Крім того, доводи позивача, що належний йому автомобіль не міг знаходитись, на ділянці автодороги «Київ - Знам'янка» 241 км. + 800, суд враховує як не обґрунтовані, оскільки згідно з графіком проведення рейдових перевірок, затвердженим наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 15.03.2018 №253 місцем перевірки службовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області у період з 19.03.2018 до 25.03.2018 визначено, зокрема ділянку автодороги «Київ - Знам'янка» 241 км. + 800. При цьому, позивачем факт здійснення вищевказаної перевірки не заперечується.

Абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тому, враховуючи, що під час рейдової перевірки позивача зафіксовано та підтверджено судом факт надання послуг з перевезення вантажів без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія та полісу обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята в межах та у спосіб, що передбачені вимогами чинного законодавства України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складене у повному обсязі 05.09.2018.