
Справа № 175/4911/16-к
Провадження № 1-кп/175/229/16
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2018 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Новік Л.М.,
при секретарі - Єльшиній А.С.,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - Токовило В.Л.,
захисника - Мелешка А.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Слобожанське Дніпропетровської області кримінальне провадження №12016040440002772 відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Любимівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого:
02.12.2008 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ст.. 75, ст.. 76 до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
25.05.2009 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
11.05.2016 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ст.. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
15.09.2016 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 185, ст.. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
15 листопада 2016 року близько 00:00 години, ОСОБА_2, перебуваючи на вулиці АДРЕСА_3, побачив автомобіль марки ВАЗ 21043 державний номер НОМЕР_1, зеленого кольору, який належить ОСОБА_3. Автомобіль марки ВАЗ 21043 державний номер НОМЕР_1 був розташований біля АДРЕСА_3, маючи раптово виниклий злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони мають таємний характер, підійшов до автомобіля, ударами по колесу переконався, щодо відсутності авто-сигналізації, за допомогою ключа, який мав при собі, відчинив передні водійські дверцята автомобіля та сів на водійське сидіння.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, діючи повторно, умисно, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_3, а саме:
-Авто-магнітолу «Pioneer DEH2050MP», вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2953 від 28.11.2016 складає 650,00 грн.;
-Акустичні динаміки «MYSTERY MJ694», вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи складає №2953 від 28.11.2016 року складає 621,30 грн.;
-Навігатор «ATLAS E4», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи складає 675,00 грн.;
Та інші дрібні предмети та авто приладдя, які матеріальної цінності для потерпілого ОСОБА_4 не становлять.
Після чого ОСОБА_2 із викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 1946 грн. 30 коп.
Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_2 15 листопада 2016 року близько 00:30 хвилин, повернувся на АДРЕСА_3, маючи злочинний умисел, спрямований на умисне, незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно, а саме автомобілем марки ВАЗ 21043 державний номер НОМЕР_1, зеленого кольору, який належить ОСОБА_3 та з якого він раніше вчинив крадіжку майна, реалізуючи його, вчинюючи злочин повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до водійських дверцят, достовірно знаючи що вони не замкнені та на автомобілі відсутня авто-сигналізація, сів на водійське сидіння.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на умисне, незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки ВАЗ 21043 державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 знайшов у попільниці вказаного автомобіля ключ запалення, та вставивши його до замку запалення, вставив ключ в замок запалення в перше положення, але ключ зламався, так як був пошкоджений, тому ОСОБА_2 за допомогою замикання між собою проводів контактної групи замку привів двигун у дію, та діючи умисно, повторно на цьому автомобілі рушив з місця, тим самим розпорядився вказаним автомобілем на власний розсуд, вартість якого, згідно висновку експерта складає 64 983грн. 24 коп., чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_3 на вказану суму.
Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад кримінальних правопорушень, винним у вчиненні яких визнається ОСОБА_2, передбачена ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав частково, а саме у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 289 КК України він не вчиняв. Пояснив, що 14.11.2016 року він перебував у гаражі за адресою АДРЕСА_1, що належить його матері, та ремонтував машину. Потім йому знадобився паяльник і він зателефонував своєму знайомому, який сказав, що він може взяти у нього паяльник. Знайомий проживає поруч з будинком потерпілого, коли він йшов близько 23:00 год., то зустрів ще по дорозі ОСОБА_5. Потім побачивши, що на п»ятачку біля будинку стоїть жигуль він до нього підійшов і побачив, що кнопка на двері автомобіля не закрита. Він відчинив двері і забрав з автомобіля магнітолу, в бардачку навігатор, в багажнику полку з колонками, ключі. Всі речі він помістив у мішок і пішов з ними до дому. Зранку 15.11.16 року він вийшов на подвір»я і побачив дільничного, який сказав, що якщо він не визнає угон, вони заберуть його співмешканку і він хвилюючись за свою співмешканку погодився поїхати до потерпілого потім на слідчий експеримент, перед яким працівником поліції йому також повністю проінформовано про те що він має говорити, і що показувати під час його проведення. Про те де знаходився акумулятор від автомобіля він дільничному не повідомляв. Він визнає, що вчинив крадіжку майна з автомобілю, але автомобіль він не викрадав.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, в судовому засіданні повністю доведена та підтверджується наступними доказами.
Показами потерпілого ОСОБА_4 який в судовому засіданні пояснив, що 14.11.2016 року він залишив свій автомобіль ВАЗ 21043 зеленого кольору д/н НОМЕР_1, біля свого будинку за адресою: АДРЕСА_3, близько 23:00 год. 15.11.2016 року близько 08:00 год. виявив, що його автомобіль відсутній після чого викликав працівників поліції та зателефонував своїм знайомим та повідомив про те, що сталося. Близько 09:30 йому зателефонували його знайомі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7 та повідомили, що в балці на дорозі, що йшла до смт. Іларіонове, біля 3 км. від с. Любимівка знаходиться його автомобіль. Він одразу повідомив працівників поліції про знайдений автомобіль. Приїхавши в дане місце, де вже були працівники поліції, він побачив свій автомобіль, біля нього був попіл від згорілого паперу. З автомобіля було викрадено: задню полицю з 2 колонками; магнітолу Піонер, навігатор чорного кольору, акумулятор, документи по роботі, картка на паливо А-92 20 л. Ввечері 15.11.2016 року йому зателефонував дільничний та повідомив, що ОСОБА_2 в ході допиту розповів, де знаходиться акумулятор від машини, і саме це місце вказав обвинувачений під час проведення слідчого експерименту. Просив призначити обвинуваченому покарання згідно закону, цивільний позов заявляти не буде.
Показами свідка ОСОБА_7, який у судовому засіданні пояснив, що 15.11.2016 року близько 09:00 год. йому зателефонував його знайомий ОСОБА_3 та повідомив, що у нього викрали його автомобіль ВАЗ 21043, зеленого кольору н/з НОМЕР_1, який знаходився біля його будинку і він його бачив останній раз 14.11.2016 року об 23:00 год. Після чого він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 почали шукати вказаний автомобіль. В кінці вул. Кіровоградської в с. Любимівка вони виявили сліди від автомобілю. Після чого на дорозі, що йшла до смт. Іларіонове, біля 3 км. від с. Любимівка, в балці, вони виявили даний автомобіль. При зовнішньому огляді вони виявили, що відсутні: акумулятор, навігатор, магнітола з динаміками. Після чого вони повідомили ОСОБА_4
Показами свідка ОСОБА_7, який у судовому засіданні пояснив, що 15.11.2016 року близько 09:00 год. йому зателефонував його знайомий ОСОБА_3 та повідомив, що у нього викрали його автомобіль ВАЗ 21043, зеленого кольору н/з НОМЕР_1, який знаходився біля його будинку і він його бачив останній раз 14.11.2016 року об 23:00 год. Після чого він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 почали шукати вказаний автомобіль. В кінці вул. Кіровоградської в с. Любимівка вони виявили сліди від автомобілю. Після чого на дорозі, що йшла до смт. Іларіонове, біля 3 км. від с. Любимівка, в балці, вони виявили даний автомобіль. При зовнішньому огляді вони виявили, що відсутні: акумулятор, навігатор, магнітола з динаміками. Поряд з машиною були сліди від згорівшого паперу, у вигляді попілу. Після чого вони повідомили ОСОБА_4
Показами свідка ОСОБА_6, який у судовому засіданні пояснив, що потерпілий є його начальником. Зранку 15.11.2016 року йому зателефонував потерпілий і повідомив, що у нього зник автомобіль ВАЗ 21043, він добре знає цей автомобіль і що в ньому знаходилося, які на ньому шини, оскільки це їхній робочий автомобіль і вони постійно на ньому їздять. Після чого він спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_7 почали розшукувати даний автомобіль, так як дуже часто викрадені авто бросають у віддалених місцях. В кінці вул. Кіровоградської с. Любимівки вони виявили свіжі сліди протектора, які йшли до ґрунтової дороги в поля і вони вирішили, що оскільки зазвичай по ґрунтовій дорозі після дощу їздити ніхто не буде, і вони вирішили поїхати по цій ґрунтовій дорозі. Після чого на дорозі, що йшла до смт. Іларіонове, біля 3 км. від с. Любимівка в балці вони виявили даний автомобіль. При зовнішньому огляді побачили, що двері в ньому були не опахнуті, а прикриті, зникла магнітола, полка з колонками. Біля автомобіля був попіл від згорілого паперу. Він також був присутній, як понятий, під час проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого, який розповів і показував де знаходиться акумулятор від машини і як він вчинив викрадення. Також був присутній при вилученні працівниками поліції викраденого з автомобіля майна з гаражу обвинуваченого, все це майно він впізнав, так як дуже добре його знав.
Показами свідка ОСОБА_8 який в судовому засіданні пояснив, що під час огляду місця події від 15.11.2016 року, а саме автомобілю ВАЗ 21043 зеленого кольору з н/з НОМЕР_1 вилучалися відбитки папілярних візерунків на одній липкій стрічці, так як зазначено в протоколі огляду, який підписували поняті, не пам»ятає, чому не зазначено номер пакету в який було поміщено липку стрічку, так як все пам»ятати не можливо.
Крім показань вказаних учасників процесу, факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_2, інкримінованих йому кримінальних правопорушень також підтверджується наступними зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:
- Витягом з кримінального провадження за №12016040440002772 від 15.11.2016 року. (а.п. 1-3);
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 15.11.2016 року, з якого слідує, що ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського РВП з заявою, що в період часу з 14.11.2016 року 23:00 год. по 15.11.2016 року 08:00 год. невідома особа незаконно заволоділа його транспортним засобом ВАЗ 21043 зеленого кольору з н/з НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 (а.п.7);
- протоколом огляду місця події від 15.11.2016 року, проведеного в присутності двох понятих, фото-таблицею до нього, із яких убачається, що під час огляду автомобілю марки ВАЗ 21043-20 зеленого кольору, 2007 р.в., н/з НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 на об'їзній дорозі в балці на відстані близько 3 км. від с. Любимівка Дніпровського району Дніпропетровської області, під час якого будь-яких пошкоджень виявлено не було, але було виявлено відсутність акумулятора, в салоні відсутня магнітола, в багажнику відсутня задня полка. На момент огляду були відчинені двері, зовні було виявлено три сліди попілярних візерунків на одній липкій стрічці. (а.п.11-12);
- протоколом огляду місця події від 15.11.2016 року, проведеного в присутності двох понятих, із яких убачається, що під час огляду території подвір»я, що розташоване біля АДРЕСА_3, було виявлено, що навпроти будівлі №1 знаходиться гаражне приміщення із цегли та шлакоблоку. Також з лівого боку виявлено місце для паркування автомобілю та за ним посаджений квітник. На момент огляду підозрілих речей та слідів виявлено не було. (а.п.16-18);
- протоколом огляду місця події від 15.11.2016 року, проведеного в присутності двох понятих, фото таблицею до нього, із яких убачається, що ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції речі, які приніс йому його брат ОСОБА_2 в ніч з 14.11.2016 року на 15.11.2016 року на зберігання в гаражі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, а саме: дві автоколонки; автомагнітола «Pioneer» з пультом дистанційного керування, навігатор; інструменти, а саме: 7 викруток, 2 пасатижі, канцелярські ножиці, рибальський, сигналізатор, кран, рулетка 3м, балонний ключ, 2 ізоленти, шпалерний ніж жовтого кольору, супер клей, герметик, пірочинний ніж, пакет із саморізами, брилок для ключів, пінцет, динамік системи сигналізації, упаковка із запчастиною (Регулятор холостого ходу), ножиці для різки пластикових труб, дверний ключ, поліетиленовий пакет з болтами, катушка капронових ниток, автомобільний підкурювач, ключ торцевий трубчастий, ключ торцевий люльковий, 2 рожкові ключі зварені між собою кустарним спобом; цвяходер блакитного кольору. (а.п. 29-32).
- протоколом огляду місця події від 17.11.2016 року, проведеного в присутності двох понятих, за участю потерпілого ОСОБА_3, фото таблицею до нього, із яких убачається, що в службовому кабінеті №8 Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області було проведено огляд викрадених у ОСОБА_3 речей, які знаходилися у спец. Пакетах №3474749, 3474747, 3474748, поліетиленовий пакет чорного кольору. (52-57).
- протоколом слідчого експерименту від 17.11.2016 року та відтвореним у судовому засіданні диском-накопичувачем, відповідно до якого ОСОБА_2, за участю понятих, потерпілого, пояснив, що приблизно 00:00 год. 15.11.2016 року він зі сторони вул. Кіровоградської через Совхозна та Садову де проходячи повз гуртожиток побачив автомобіль «ВАЗ 2104» зеленого кольору він вирішив вчинити крадіжку з нього.. Також ОСОБА_2 пройшов до АДРЕСА_3, де вказав місце та розташування автомобіля ВАЗ та пояснив, що викрав з нього майно, а саме авто магнітолу та динаміки акустичні, а також навігатор, які відніс на вісову де сховав. Далі ОСОБА_2 в присутності всіх учасників слідчої дії вказав, що сховавши викрадене майно він знов повернувся до автомобіля, де сівши за кермо знайшов в попільничці ключ запалення, включив його, а після того як він обламався за допомогою контактної групи завів двигун авто та рушив з місця в напрямку с. Любимівка проїхавши через вісову забрав викрадені речі, далі поїхав через вул.. Кіровоградську де зупинившись біля сусідів, заніс додому авто магнітолу, колонки та навігатор, після чого поїхав далі по вулиці з»їхав у балку та по грунтовій дорозі між полями поїхав в напрямку смт. Іларіонове Синельниківського району. Також ОСОБА_2 запропонував проїхати та вказати на місце де він залишив автомобіль. Проїхавши приблизно 3 км. від вул.. Кіровоградської с. Любимівка в сторону смт. Іларіонове, по грунтовій дорозі ОСОБА_2 в присутності всіх учасників слідчої дії вказав місце де він залишив автомобіль, а саме поблизу лісосмуги та її розташування. Після чого пояснив, що він зняв з авто акумулятор та сховав його та вказав місце, а саме приблизно 20 м. від авто. В цей час від потерпілого ОСОБА_3 надійшло повідомлення, що 15.11.2016 року у вечірній час приблизно о 19:00 год. йому зателефонував дільничний с. Любимівка Козлов О.В. та повідомив, що під час допиту ОСОБА_2 повідомив його про місце знаходження акумулятора та він виїхав на місце і знайшов його і то саме те місце на яке вказав ОСОБА_2 під час слідчого експерименту. (а.п. 63-66).
- висновком судово-товарознавчої експертизи№2953 від 27.11.2016 року, з якого вбачається, що ринкова вартість з урахуванням зносу викраденого майна станом на 15.11.2016 року, а саме: пара автомобільних акустичних динаміків «MYSTERY MJ694 100 watts RMS\300watts max 45Hz-22kHz», придбані у 2012 році складає 621,30 грн. (Шістсот двадцять одна гривня 30 копійок); авто магнітола «Pioneer DEH2050MP 50w х 4» з пультом дистанційного керування придбана у 2009 році складає 650,00 грн. (Шістсот п'ятдесят гривень 00 копійок); навігатор «ATLAS Е4», штрих код з надписом: S/N:НОМЕР_3, придбано не новий (бувший у використанні) у 2014 році складає 675,00 грн. (Шістсот сімдесят п'ять гривень 00 копійок). (а.п. 90-96).
- висновком експерта №4/12.2-891 від 08.12.2016 року, з якого вбачається, що ринкова вартість колісного транспортного засобу марки ВАЗ 21043-20, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, без урахування фактичного технічного стану, величини пробігу, умов у яких він експлуатувався (зберігався), станом на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме на 15.11.2016 року складає 64983 (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят три) гривні 24 коп. (а.п.100-101).
- висновком експерта №11/4.6-1073 від 30.11.2016 року та ілюстрованою таблицею до нього, з яких вбачається, що чотири сліди пальців рук, розмірами 13 на 17 мм, 19 на 25 мм, 14 на 17 мм, 12 на 15 мм, вилучені 15.11.2016року в ході огляду автомобіля «ВАЗ 21043-20» д/н НОМЕР_1, придатні для ідентифікації за ними особи (осіб). Чотири сліди пальців рук, розмірами 13 на 17 мм, 19 на 25 мм, 14 на 17 мм, 12 на 15 мм, залишені вказівним, середнім, безіменним пальцями та мізинцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім.»я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.п.107-113).
- речовими доказами: автомобіль «ВАЗ 21043-20» державний номерний знак НОМЕР_1; мобільний телефон «NOKIA» в корпусі чорного кольору та мобільний телефон «Fiy IQ Quad» в корпусі чорного кольору; пара автомобільних акустичних динаміків «MYSTERY MJ694 100 watts RMS\300watts max 45Hz-22kHz»; авто магнітолу «Pioneer DEH2050MP 50w x 4» з пультом дистанційного керування; навігатор «ATLAS Е4»; інструменти, а саме: 7 викруток, 2 пасатижі, канцелярські ножиці, рибальський сигналізатор, кран «НB 3/4», рулетка «Expert» 3m, балонний ключ №1,2 мотки ізоленти (чорного та синього кольорів), шпалерний ніж жовтого кольору, супер клей, герметик Uniрак», пірочинний ніж, пакет із саморізами, брилок для ключів, пінцет, динамік системи сигналізації, упаковка із запчастиною (Регулятор холостого ходу), ножиці для різки металопластикових труб, дверний ключ, поліетиленовий пакет з болтами, катушка капронових ниток, автомобільний підкурювач, ключ торцевий трубчастий, ключ торцевий люльковий, 2 рожкові ключі розмірами від 9 до 14 які зварені між собою кустарним способом; цвяходер блакитного кольору, авто запальничка, фігурна викрутка; цифровий носій «DVD-R» диск Videx із аудіо записом слідчого експерименту; паперові конверти з об»єктами дослідження до висновку експерта №11/4.6-1073. (а.п. 15, 58, 59, 66, 116, 117).
Оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені докази, суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_2, який вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України не визнав.
А доводи ОСОБА_2 про свою невинуватість у вчиненні інкримінованого злочину, що виразився у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого повторно, а саме те, що слідчим на нього було спричинено психологічний тиск та змушено розказати та показати обставини на слідчому експерименті при яких ним було вчинено даний злочин, суд розцінює як спосіб захисту від обвинувачення з метою уникнення відповідальності за його вчинення, оскільки ці доводи спростовуються сукупністю зазначених доказів, а також результатами службової перевірки за відомостями вказаними ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій відносно нього з боку окремих працівників Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, у вигляді висновку від 25.06.2018 року, в якому зазначено, що в ході проведення перевірки фактів порушень дисципліни та законності з боку працівників поліції Дніпровського РВП відносно ОСОБА_2 не виявлено.
З огляду на обставини справи, суд вважає необґрунтованими твердження захисника Мелешка А.В. про необхідність виправдати обвинуваченого за ч.2 ст. 289 КК України, так як відсутні докази, що вказують на вину обвинуваченого, а також посилання, що протокол проведення слідчого експерименту, який покладено в основу обвинувачення за дане кримінальне правопорушення, в якому обвинувачений себе оговорив, вважає недопустимим доказом, так як проведено без участі захисника.
Згідно ч.1 ст. 85 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим кодексом.
Згідно ч.1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
На а.п. 62 є заява ОСОБА_2 від 17.11.2016 року про можливість проведення слідчого експерименту без участі захисника, тому суд вважає, що під час проведення слідчого експерименту право обвинуваченого на захист порушено не було, а даний доказ отриманий у порядку встановленому законом і підстав для визнання його недопустимим не вбачає. Позиція сторони захисту щодо не винуватості обвинуваченого за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 289 КК України є лише обраною тактикою захисту для уникнення відповідальності за скоєння злочину, за який передбачено тяжке покарання.
Оцінивши у сукупності досліджені у судовому засіданні докази, які є достовірними, допустимими й достатніми, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті обставин були вчинені кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_2, і ці кримінальні правопорушення вчинені саме ним, й суд його умисні дії кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, а також за ч.2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, чинене повторно.
Таким чином, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні зазначених злочинів та необхідність призначення йому покарання, передбаченого законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Згідно ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При визначенні виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини справи та особу ОСОБА_2, який раніше судимий за корисливі злочини, негативно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують його покарання, судом не встановлені.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочину.
Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, враховуючи обставини справи, особу ОСОБА_2, його ставлення до наслідків вчинених злочинів, які у відповідності зі ст.12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжкого, відсутності претензій до нього з боку потерпілого, а також думку прокурора та потерпілого щодо виду і міри покарання, суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України та в межах санкції ч.2 ст.289 КК України, за правилами ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі без конфіскації майна та за правилами ст.71 КК України, шляхом часткового складання невідбутого покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.09.2016 року остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження нових злочинів.
Суд не знаходить підстав для застосування ст. 69 КК України, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Вирішуючи питання про зарахування у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_2 час його перебування під вартою під час попереднього ув'язнення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.5 ст. 72 КК України, діючої в редакції Закону України №838- VIII від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності з 21 червня 2017 року, у вказану вище частину статті внесені зміни і дана частина викладена в новій редакції, яка вже передбачає зарахування судом попереднього ув'язнення у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
Оцінивши всі докази в їх сукупності, беручи до уваги, що за вимогами ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що у тому числі, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, а тому, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_2 положення ч. 5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838- VIII від 26 листопада 2015 року та зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 15 листопада 2016 року по 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а період попереднього ув'язнення, який тривав, починаючи з 21 червня 2017 року, - за правилами ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України № 2046-VIII (відповідно до принципу прямої дії закону), з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов по кримінальному провадженню № 12016040440002772 не заявлений.
Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертиз № 4/12.2-891 від 08.12.2016 року, № 11/4.6-1073 від 30.11.2016 року, які складають 703,68 грн. + 1058,48 грн., що підтверджуються довідками експертної установи НДЕКЦ МВС України (а.к.п.99, 106).
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 124, 370, 374, 376 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України і піддати кримінальному покаранню:
- за ч.2 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки,
- за ч.2 ст.289 КК України - у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді позбавлення волі строком 6 ( шість) років без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань призначених за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.09.2016 року та покаранням за даним вироком остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у виді 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту затримання - 15 листопада 2016 року.
Зарахувати ОСОБА_2, в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 15 листопада 2016 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання».
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити незмінним - тримання під вартою.
Речові докази:
-автомобіль «ВАЗ 21043-20» державний номерний знак НОМЕР_1, пара автомобільних акустичних динаміків «MYSTERY MJ694 100 watts RMS\300watts max 45Hz-22kHz»; авто магнітолу «Pioneer DEH2050MP 50w x 4» з пультом дистанційного керування; навігатор «ATLAS Е4», цвяходер блакитного кольору, 7 викруток, 2 пасатижі, канцелярські ножиці, рибальський сигналізатор, кран «НB 3/4», рулетка «Expert» 3m, балонний ключ №1,2 мотки ізоленти (чорного та синього кольорів), шпалерний ніж жовтого кольору, супер клей, герметик Uniрак», пірочинний ніж, пакет із саморізами, брилок для ключів, пінцет, динамік системи сигналізації, упаковка із запчастиною (Регулятор холостого ходу), ножиці для різки металопластикових труб, дверний ключ, поліетиленовий пакет з болтами, катушка капронових ниток, автомобільний підкурювач, що знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 залишити ОСОБА_3 (а.п.19,61);
-мобільний телефон «NOKIA» в корпусі чорного кольору та мобільний телефон «Fiy IQ Quad» в корпусі чорного кольору, вилучені у ОСОБА_2, які передані на зберігання до камери схову Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, - повернути ОСОБА_2 (а.п.51);
-цифровий носій «DVD-R» диск Videx із аудіо записом слідчого експерименту; паперові конверти з об'єктами дослідження до висновку експерта №11/4.6-1073 - залишити в матеріалах кримінального провадження (а.п.66, а.п.114-114);
-ключ торцевий трубчастий, ключ торцевий люльковий, 2 рожкові ключі розмірами від 9 до 14, які зварені між собою кустарним способом, авто запальничку, фігурну викрутку, які передані на зберігання до камери схову Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути ОСОБА_4 (а.п.60)
Стягнути з ОСОБА_2 витрати за проведені у кримінальному провадженні судові експертизи, а саме: 703,68 грн. (сімсот три) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок за проведення експертизи №4/12.2-891 від 08.12.2016 року та 1058,48 грн. (одну тисячу п»ятдесят вісім) гривень 48 (сорок вісім) копійок за проведення експертизи №11/4.6-1073 від 30.11.2016 року на користь держави (одержувач платежу - ГУДКСУ у Дніпропетровської області; код банку отримувача - 805012, отримувач УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська код отримувача 37989274, рахунок отримувача 31118115700004).
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня проголошення, а обвинуваченим, у той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя: Л.М. Новік
Судове рішення № 76237492, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області) було прийнято 16.08.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 175/4911/16-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: